Рішення № 129037977, 22.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 липня 2025 р. Справа № 120/5219/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

16.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що у грудні 2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком.

Вподальшому, заява про перерахунок пенсії за віком була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830026740 від 20.12.2024 року їй відмовлено в перерахунку пенсії за віком, у зв`язку з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.

На переконання позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.05.2025 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням ПФУ в Харківській області винесено рішення №023830026740 від 20.12.2024 року про відмову у проведенні перерахунку на зміні періоду заробітної плати 60 місяців до 01.07.2000 року у зв`язку з порушення Порядку подання та оформлення документів для призначенні (перерахунку) пенсії, до надходження акту перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки №108 для перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

06.05.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано клопотання про долучення доказів.

14.05.2025 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Харківській області опрацьовано заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком, до заяви додана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №108 від 18.12.2017 року, видана ПАТ "Автобусний парк" та копії карток по заробітній платі за 1992-1996 роки, які засвідчені згідно з оригіналом головою правління ПАТ "Автобусний парк" Гетьман О.Я. 16.02.2016 року.

Вказав, що Рішенням №023830026740 від 20.12.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в проведені перерахунку, оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи відсутній акт перевірки відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату.

Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

В грудні 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідки про заробітну плату №108 від 18.12.2017 року, виданої ПАТ "Автобусний парк", у відповідності до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вподальшому, заява про перерахунок пенсії за віком була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830026740 від 20.12.2024 року їй відмовлено в перерахунку пенсії за віком, у зв`язку з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.

На переконання позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 27 Закону №1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1)

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 17.03.2015 року по справі №21-11а15, від 15.12.2015 року по справі №2-а/576/29/14, від 13.02.2018 року по справі №358/1179/17, від 17.04.2018 року по справі №376/2559/17, від 25.09.2018 року по справі №539/1386/17, від 10.07.2019 року по справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 року по справі №539/3234/16-а, від 23.01.2020 року по справі №711/6882/17, від 21.05.2020 року по справі №711/10373/17, від 22.09.2020 року по справі №361/7431/15-а, від 14.09.2020 року по справі №404/5731/16-а, від 09.11.2020 року по справі №202/9474/15-а, від 23.05.2022 року по справі №377/734/16-а та від 10.05.2023 року по справі № 760/4988/18.

Також з наведених норм випливає, що при зверненні до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати до 01 липня 2000 року обов`язковим є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Вказаний правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.08.2022 року по справі №280/8521/20 та у постанові від 17.05.2023 року по справі №400/2297/19.

Судом встановлено, що при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії позивач подала довідку №108 від 18.12.2017 року про заробітну плату, видану ПАТ "Автобусний парк" за період з січня 1992 року по грудень 1996 року, яка видана на підставі особових рахунків за 1992-1996 роки. Будь-яких первинних документів, які б підтверджували нарахування, а крім того й виплату позивачу зазначених в довідці сум (платіжні відомості тощо), позивачем не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що за частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, положеннями пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

З огляду на вищевикладене, суд зауважує, що відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення таких дій, чи будь-яких інших активних дій з боку відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідач може перевірити лише обґрунтованість видачі довідок, а не їх зміст, який в даному випадку він без належних підстав поставив під сумнів.

Таким чином, перед тим, як прийняти рішення за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії, працівник структурного підрозділу, який здійснював прийом та обслуговування осіб, в силу вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, мав би повідомити позивача про необхідність надання додаткових документів, зокрема, первинних документів для підтвердження даних, що містяться у довідці №108 від 18.12.2017 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року (виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював заявник).

Також, відповідач не був позбавлений можливості провести відповідну перевірку наданої позивачем довідки шляхом надсилання відповідних запитів до підприємств, установ та організацій, проведення перевірки нарахування страхових внесків на заробітну плату згідно з вказаною довідкою. Втім, вказаного порядку відповідачем дотримано не було.

Право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830026740 від 20.12.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком з урахуванням довідки №108 від 18.12.2017 року, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.09.2019 року по справі №818/985/18 та у постанові від 26.12.2019 року по справі №810/637/18.

Таким чином, оскільки відповідач не дотримався порядку розгляду заяви про перерахунок пенсії, не провів належну перевірку усіх поданих позивачем документів для перерахунку пенсії, суд, з метою дотримання принципу пропорційності, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року згідно з довідкою про заробітну плату №108 від 18.12.2017 року, виданої ПАТ "Автобусний парк", з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.

Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830026740 від 20.12.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року згідно з довідкою про заробітну плату №108 від 18.12.2017 року, виданої ПАТ "Автобусний парк", з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 807,46 грн. (вісімсот сім гривень сорок шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403);

Відповідач: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя Дончик Віталій Володимирович