Ухвала суду № 129036734, 11.07.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/15324/25

Провадження № 1-кс/947/9166/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001325 від 16.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001325 від 16 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи КП «Одесміськелектротранс», діючи за попередньою змовою з суб`єктами господарювання, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснюють привласнення бюджетних коштів, шляхом проведення закупівель неякісного обладнання за завищеними цінами, в умовах воєнного стану.

На виконання доручення слідчого, в порядку ст. 40 КПК України, оперативним підрозділом УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що директором КП «Одесміськелектротранс» ОСОБА_7 та підлеглими йому службовими особами даного комунального підприємства, у змові з службовими особами ТОВ «КАПІТАЛ-ТЕХ» (ЄДРПОУ 44430969), ТОВ «РАЙДО ЕЛЕКТРО» (ЄДРОПУ 45504994), ТОВ «УКРТЕХ РЕСУРС» (ЄДРПОУ 43980049), ТОВ «Авто Спец Проект» (ЄДРПОУ 42016002), ТОВ «ДОМІНАНТА АВТО» (ЄДРПОУ 45306689) організовано злочинний механізм з привласнення бюджетних коштів, шляхом проведення закупівель товарно-матеріальних цінностей низької якості, за завищеними цінами, у зазначених вище суб`єктів господарювання.

Так, оперативним підрозділом встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення, причетний засновник ТОВ «УКРТЕХ РЕСУРС» ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_8 у власності має автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «PALISADE» сірого кольору,VIN-код: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить останньому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_3 від 05.09.2024.

17.06.2025 в ході проведеного санкціонованого обшуку автомобілю марки «HYUNDAI» моделі «PALISADE» сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: блокнот коричневого кольору з чорновими записами, флеш-накопичувач на 16 Гб, тимчасове посвідчення військовозобовязаного НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8

17.06.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що накладення арешту на вилучений в ході проведення обшуку 17.06.2025 флеш-накопичувач, є необхідним у зв`язку з тим, що відомості які містяться у вказаному пристрої можуть бути використані при доказуванні у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, накладення арешту на вилучене в ході обшуку від 17.06.2025 обмовлено необхідністю проведення детального огляду вилученого носія інофрмації, а також подальшим направленням їх на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Необхідність накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку від 17.06.2025 автомобіля ОСОБА_8 документи, обмовлено тим, що останні можуть бути використані при доказуванні у кримінальному провадженні, оскільки містять зразки підписів даної особи, що необхідні для забезпечення проведення судових почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти накладення арешту лише в частині арешту вилученого тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, оскільки вказаний документ не має жодного значення для даного кримінального провадження.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора та приходить до переконання, що вилучений у автомобілі ОСОБА_8 флеш-накопичувач може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій. У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 17.06.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет наявності видалених даних.

Слідчий суддя вважає, що результати такого дослідження вилученого носія інформації можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою доводи прокурора з приводу того, що вилучений блокнот з чорновими записами є об`єктом судової почеркознавчої експертизи, оскільки може містити зразки підписів ОСОБА_8 .

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного є офіційним документом, який підтверджує, що особа перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний. Воно виконує не тільки облікову, а й правову функцію, адже в умовах дії воєнного стану на території України вказаний документ підтверджує статус особи перед державою. На думку слідчого судді, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відносно даного документа порушуватиме гарантовані Конституцією України права власника.

Відтак, слідчий суддя вважає вмотивованими заперечення адвоката ОСОБА_5 щодо відсутності будь-якого доказового значення означеного документу для даного кримінального провадження, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в цій частині у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Приморськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_6 задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 17.06.2025 під час проведення обшуку автомобілю марки «HYUNDAI» моделі «PALISADE» сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 а, саме на блокнот коричневого кольору з чорновими записами, флеш-накопичувач на 16 Гб.

В іншій частині клопотання відмовити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 на імя ОСОБА_8 повернути особі, у якої воно було вилучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвалипокласти на прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1