Ухвала суду № 129036626, 23.07.2025, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7614/24

Провадження № 2/496/2848/25

У Х В А Л А

23 липня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., вивчивши матеріали цивільного позову Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі представника, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 року, цивільну справу № 496/7614/24 (провадження № 2/496/3191/24) було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.

Суддя перевіривши матеріали позовної заяви, прийшла до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, оскільки спір не може бути розглянутий в рамках позовного провадження, адже це суперечитиме розділу VII ЦПК України, про що було постановлено Ухвалу від 03.12.2024 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.05.2025 року Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 03.12.2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2025 року, цивільну справу № 496/7614/24 (провадження № 2/496/2848/25) було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч.1 ст.447 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії (бездіяльність) державного виконавця, який виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Тобто, вважає порушеними свої права саме державним виконавцем Гой С.Л.

У вищевказаній Постанові Одеський апеляційний суд вказав, що згідно змісту поданої ПП Агрофірма «Промінь» позовної заяви, вбачається, що остання містить відомості щодо предмету оскарження дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, відомості про виконавче провадження та суд, яким видано виконавчий документ, в тому числі із зазначенням номеру справи, обґрунтування підстав оскарження даних дій державного виконавця та відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження», якими визначено та передбачено право особи на оскарження рішень, дії/бездіяльності державного виконавця або ж іншої посадової особи державної виконавчої служби. Тобто, за змістом поданої ПП Агрофірма «Промінь» заяви вбачається, що остання за змістом відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175,177 ЦПК України та вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Стосовно форми поданої заяви, скаржник в апеляційній скарзі обґрунтовував відсутністю можливості внесення відомостей щодо виконавчий орган та саме за вказаних причин під час звернення до суду першої інстанції обрано шаблон «позовна заява», який надав змогу внести відомості про виконавчий орган. З матеріалів справи вбачається, що ПП Агрофірма «Промінь», від імені якої діє керівник Вовченко І.П., звертаючись до суду із відповідною позовною заявою, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 листопада 2024 року. Зі змісту даної позовної заяви вбачається обґрунтування підстав для визначення протиправними та скасування постанови державного виконавця, а саме: невірне трактування вимог рішення суду по справі № 496/1528/24 на підставі якого видано виконавчий лист, в тому числі в частині суми, яка підлягає стягненню, та невірне зазначення у виконавчому листі особи стягувача. При цьому, предметом оскарження в даному випадку є саме дії/бездіяльність державного виконавця, що чітко вбачається з поданою представником ПП «Агрофірма «Промінь» заяви.

Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, представник позивача оскаржує бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання рішення суду у порядку ст.447 ЦПК України, а не у порядку позовного провадження. Відтак, позивачу необхідно визначитись із вимогами та сторона по справі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд звертає увагу позивача, що певна правова вимога, стосовно якої заявник просить ухвалити судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині такої заяви. За результатами розгляду позовної заяви, яка викладена у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати статті 260 ЦПК України.

Суд позбавлений права визначати замість позивача в особі його представника вимоги, їх формулювання, в тому числі текстуальне, тому позивач повинен самостійно визначитись у позовній заяві з вимогами та їх формулюванням у відповідності до обраного чи встановленого законом способу захисту.

Тому позивачу слід викласти позовну заяву із зазначенням способу захисту прав, що відповідає вимогам закону та установленій судовій практиці.

Конкретизація позовних вимог, з якими не визначився сам позивач за ініціативою суду не можлива.

Пред`явлення вимог, що не можуть бути вирішені судом без їх тлумачення за власним розсудом, суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу, який закріплено у ст. 13 ЦПК України, і є неприпустимим.

Суд, також звертає увагу представника позивача, щодо невиконання вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, представником позивача сплачено судовий збір у розмірі 4239,20 грн., хоча ним чітко вказано що позов не майного характеру на арк. 1 позову і попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи взагалі не зазначений.

За таких обставин суд не може відкрити провадження по справі.

Таким чином, позивачу в особі представника слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, визначитися щодо звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України, чи в порядку позовного провадження, визначитися з процесуальним становищем осіб у справі (державний виконавець, ВДВС) та висуванням позовних вимог до належних відповідачів.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.175-177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Портна