Рішення № 129036173, 16.07.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/474/25

Провадження № 2/708/316/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Попельнюха А. О.,

з участю:

секретаря судових засідань Омельченко Ю. М.,

представника позивача адвоката Куріловича С. О.,

представника третьої особи Холода А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чигиринської міської ради, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Куріловича С. О. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на його утримання. В обґрунтування поданого позову зазначив, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з лютого 2023 року до вересня 2024 року. За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані про позивача як про батька дитини були внесені до актового запису про народження на підставі спільної заяви сторін у грудні 2024 року.

Починаючи з вересня 2024 року дитина проживала разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 у домоволодінні матері позивача ОСОБА_4 . Після призову позивача у грудні 2024 року на військову службу син сторін продовжує проживати за вказаною адресою разом зі своєю бабою, у той час як відповідачка разом із іншими двома малолітніми дітьми проживає за іншою адресою.

Відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_5 , оскільки із вересня 2024 року не проживає разом із дитиною, а з грудня 2024 року взагалі життям і вихованням сина не цікавиться, будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина у добровільному порядку не надає.

ОСОБА_2 постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08.01.2025 у справі № 708/1488/24 визнана винною та притягнута до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків з накладенням стягнення у виді попередження.

Відповідно до актів обстеження умов проживання жителів населених пунктів Чигиринської міської територіальної громади від 07.02.2025 та від 01.05.2025 малолітній ОСОБА_3 з вересня 2024 року проживає у домоволодінні матері позивача ОСОБА_4 , яка здійснює догляд за ним та виховує. Дитині створено всі умови, необхідні для повноцінного проживання та виховання.

Згідно з наказом Служби у справах дітей Чигиринської міської ради № 15 від 03.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлено на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах у зв`язку з проживанням у сім`ї, де мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, а батько дитини перебуває на військовій службі.

Відповідачка свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її вихованням не займається, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, вихованням та здоров`ям дитини не цікавиться, матеріально її не забезпечує та не підтримує, на неодноразові зауваження щодо неналежної поведінки не реагує.

Більше того, остання не виконує своїх батьківських обов`язків і щодо інших своїх дітей, про що свідчать акти, складені Службою у справах дітей Чигиринської міської ради 05.12.2024, 31.01.2025, 07.02.2025, 27.02.2025, 22.04.2025.

Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду, тому просить суд позбавити відповідачку батьківських прав щодо їх спільної малолітньої дитини та стягнути аліменти на утримання сина.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 14.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Підготвоче засідання відкладено у зв`язку із потребою отримання витребуваних судом доказів.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 26.06.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Курілович С. О. позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Додатково зазначив, що наразі місце перебування відповідачки взагалі не відоме, вона із двома дітьми виїхала у невідомому напрямку і життям сина ОСОБА_5 взагалі не цікавиться.

Представник третьої особи - за довіреністю Холод А. В. під час судового розгляду позов підтримав та просив суд його задовольнити. Додатково пояснив, що вони намагалися впливати на ОСОБА_2 , проте вона виклики до них реагувала і не з`являлася.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не надала.

У зв`язку із неявкою відповідачки без поважних причин, ураховуючи згоду позивача та його представника, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що є бабусею дитини. Її син, позивач у справі, почав проживати з жінкою, у якої було двоє своїх дітей, пізніше народився ще онук ОСОБА_5 . Вона з чоловіком купили їм будинок, у якому вони проживали близько двох років. Приблизно через місяць після народження онук захворів, старші діти також захворіли після відвідування садочку, тому син з невісткою попросили взяти його тимчасово до себе, але так дитину назад і не забрали. Відповідачка особисто не дзвонила, не цікавилася долею своєї дитини, лише питала про нього, коли свідок сама їй телефонувала. З 01.10.2024 дитину більше від них ніхто не забирав. У грудні 2024 року сина мобілізували до лав ЗСУ. Відповідачка відвідувала свого сина 08.01.2025 та 31.01.2025. Востаннє приїжджала автомобілем у нічний час із незнайомим чоловіком і хотіла забрати ОСОБА_5 на вихідні погратися, але дитина спала. Окрім того, у відповідачки не було для дитини харчування. У другій половині травня 2025 року відповідачка забрала старших дітей і виїхала з села, про що свідку стало відомо зі слів матері ОСОБА_2 . Після відкриття провадження у справі відповідачка зателефонувала їй та повідомила, що перебуває за тисячу кілометрів від м. Чигирина і їхати у судове засідання не буде.

Допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є старостою села Тіньки Чигиринської ТГ і у складі комісії проводила обстеження умов проживання відповідачки, яка не виконувала своїх батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_5 . Малолітня дитини проживає протягом тривалого часу із бабою, а мати з іншими своїми двома дітьми проживала окремо. Наразі її місце проживання не відомо, оскільки виїхала у невідомому напрямку.

Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він є дільничним офіцером громади та знає ОСОБА_1 і його колишню співмешканку ОСОБА_2 по роботі, зокрема свідок здійснював перевірки та проводив обстеження умов проживання дітей відповідачки. У будинку було брудно, не вистачало продуктів харчування, умови проживання були незадовільними. Найменша дитина була хвора. Відповідачка вживала алкогольні напої, а можливо і наркотичні речовини. За неналежне виконання батьківських обов`язків щодо ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Однак, після проведених заходів реагування суттєвих змін у поведінці відповідачки не було. Згодом вона почала проживати із місцевим мешканцем, який веде аморальний спосіб життя. Під час відвідування її попереджали про необхідність забезпечення прав дітей та забезпечення їм належних умов проживання. Імовірно, через усвідомлення, що дітей можуть примусово вилучити, вона виїхала у невідомому напрямку.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спір, що виник між сторонами, стосується особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей, тому до них застосовуються положення Глави 13 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.12.2024, виданим Чигиринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 55.

Батьком дитини записаний позивач - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини регламентовані статтею 150 Сімейного кодексу України, до яких віднесено такі обов`язки, зокрема:

-батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

-батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

-батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

-батьки зобов`язані поважати дитину;

-передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї;

-забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;

-забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Окремою нормою визначені підстави позбавлення батьківських прав, зокрема відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (ч. 3 ст. 164 СК України).

Згідно з наказом Служби у справах дітей Чигиринської міської ради № 15 від 03.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлений на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах у зв`язку з проживанням у сім`ї, де мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, а батько дитини перебуває на військовій службі (а.с. 12).

Відповідно до довідки № 334 від 06.02.2025 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 20).

Як встановлено з акту обстеження умов проживання від 07.02.2025 та акту обстеження умов проживання жителів населених пунктів Чигиринської міської територіальної громади від 01.05.2025 № 22/12-09 малолітній ОСОБА_3 з вересня 2024 року проживає у домоволодінні матері позивача ОСОБА_4 , яка здійснює догляд за ним та виховує. Дитині створені всі умови, необхідні для повноцінного проживання та виховання (а.с. 10-11).

З оглянутої в судовому засіданні справи про адміністративне правопорушення (справа № 708/1488/24) установлено, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 ухилялася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків у вихованні своїх дітей: ОСОБА_9 , 2020 р.н., ОСОБА_10 , 2020 р.н., ОСОБА_11 , 2024 р.н., що стало підставою для складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.

Під час дослідження доказів судом, зокрема, взято до уваги дані акту обстеження умов проживання від 05.12.2024 та дані акту про відвідування сім`ї № 88 від 05.12.2024.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді попередження.

З наданого суду висновку Виконавчого комітету Чигиринської міської ради, затвердженого рішенням від 26.06.2025 за № 1359-70, «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » установлено, що за наслідками розгляду вказаного питання прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітнього сина. Під час надання вказаного висновку спеціалістами Служби у справах дітей було враховано, що дитина з мамою давно не бачилась, проживає у родині бабусі з 1-місячного віку, а ОСОБА_2 перебувала на контролі соціальних служб. Під час проведення перевірок та обстеження умов проживання комісією було встановлено, що матір'ю не створені належні умови для проживання і виховання трьох малолітніх дітей, старші діти відвідували дитячий садок у брудному одязі, були голодні, від них був неприємний запах. Санітарно-гігієнічний стан помешкання відповідачки незадовільний, харчування дітей збіднене і одноманітне. Відповідачка переїхала в м. Суми зі старшими дітьми, а молодшого залишила проживати у баби. Спеціалісти Служби у справах дітей не змогли встановити об`єктивних обставин, які б слугували перешкодою відповідачці для належного виконання нею своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Вирішуючи даний спір, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, ратифікованою Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 Конвенції про права дитини, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.

Відповідно до п.8 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем проживання дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_2 не цікавиться життям, вихованням та розвитком дитини, не виконує обов`язки по утриманню свого сина ОСОБА_3 та його матеріального забезпечення, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на забезпечення фізичного і духовного розвитку малолітнього ОСОБА_3 , його навчання, підготовки до самостійного життя, не надає доступу до культурних та духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що підтвердили суду і допитані в судовому засіданні свідки. Сукупність наведених фактів та обставин дає суду підстави для висновку, що позов підлягає задоволенню.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує положення статті 141 ЦПК України, відповідно до яких понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн підлягають стягненню на його користь із відповідачки. Також з відповідачки на користь держави підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн, що відповідає вимогам п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки при зверненні до суду позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону був звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 193 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чигиринської міської ради, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 09.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_3 , прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача: адвокат Курілович Сергій Олександрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000534, видане Радою адвокатів Черкаської області 04.02.2013, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, каб. № 9);

Відповідачка: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_4 , прож.: АДРЕСА_1 );

Третя особа: Виконавчий комітет Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ: 40411015, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, буд. 26);

Представник третьої особи: Холод Антон Васильович (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 16.07.2025, повнийтекст рішення складений 23.07.2025.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ