Рішення № 12903587, 20.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р.Справа № 20/2004-10 за позовом Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей” м. Сквира Київської області до Приватного підприємства „Вільна спроба” м. Хмельницький

про стягнення 6413,43 грн.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 6413,43 грн. основного боргу згідно договору поставки №111 від 01.03.2010р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01 березня 2010 року між ПП КФ „Прометей” (Постачальник) та ПП „Вільна спроба” (Покупець) укладено договір поставки №111, у відповідності до п.1.1 Договору позивач (Постачальник) поставляє, а відповідач (Покупець) приймає молочну продукцію, товар, в асортименті, об’ємі і на умовах, передбачених цим договором.

Позивач згідно накладних № № 22357 від 01.03.10р., 24212 від 04.03.10р., 26800 від 11.03.10р., 31127 від 22.03.10р., 33957 від 29.03.10р., 38817 від 15.04.10р., 41689 від 19.04.10р., 44535 від 26.04.10р., 48387 від 06.05.10р., 50829 від 13.05.10р., 53834 від 20.05.10р. поставив відповідачу молочну продукцію на суму 40409,41 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються безпосередньо між Постачальником і Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець зобов’язаний здійснювати 100% оплату за товар протягом 21 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач повернув товар позивачу на суму 8995,98 грн., що підтверджується накладними №№ 1316 від 11.03.10р., 2430 від 01.05.10р., 2431 від 01.05.10р., 2556 від 06.05.10р., 2557 від 06.05.10р., 2901 від 20.05.10р., а також перерахував на рахунок позивача за отриману молочну продукцію кошти в сумі 25000,00 грн., що підтверджується виписками з банку від 29.03.10р. та 05.05.10р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору повною мірою не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6413,43 грн.

07.10.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №Юр-43 про сплату 6413,43 грн., які останнім залишені без відповіді.

Станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6413,43 грн..

В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду про примусове стягнення з відповідача боргу в сумі 6413,43 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази щодо первісного позову та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, останній їх прийняв та зобов'язувався сплатити за них певну грошову суму.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються безпосередньо між Постачальником і Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець зобов’язаний здійснювати 100% оплату за товар протягом 21 календарних днів з моменту відвантаження товару. Отже, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково на суму 31413,43 грн., підтвердженням чого є виписками банку з особового рахунку позивача та накладними на повернення товару, і станом на момент звернення до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 6413,43грн..

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 6413,43 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором на поставку №111 від 01.03.2010 р., накладними, банківськими виписками.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6413,43 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей” м. Сквира Київської області до Приватного підприємства „Вільна спроба” м. Хмельницький про стягнення 6413,43 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Вільна спроба” (м. Хмельницький, вул. Друга Нова,69, код 35314845) на користь Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей” (м. Сквира, Київської області, вул. Леніна,19, кв.13, код 30668980) – 6413,43 грн. (шість тисяч чотириста тринадцять гривень 43 коп.) основного боргу, 102,00 грн. (сто дві гривни 00 коп.) витрати по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя