Ухвала суду № 129035217, 23.07.2025, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2935/25

Провадження № 2-с/539/72/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши в приміщенні суду в місті Лубни заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, в якій просив скасувати судовий наказ Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.07.2025 про стягнення з нього заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.

Разом із заявою про скасування судового наказу заявник подав клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тим, що він на даний час не має коштів та його майновий стан може в черговий раз обмежити його в праві, гарантованому Конституцією України, а саме ст. 55 «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».

Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про скасування судового наказу встановлено ставку судового збору у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151,40 грн. Документу на підтвердження сплати судового збору заявником до заяви про скасування судового наказу не додано.

Водночас, у поданому клопотанні заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю на даний час у нього коштів.

У відповідності з вимогами ч. ч. 1, 4 ст. 136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 вказаної статті Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу можливо здійснити, якщо майновий стан заявника позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні до суду, а саме, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або заявник належить до категорії осіб вказаних в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов`язком суду.

У відповідності з вимогами статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (наприклад, справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95)) свідчить, що сама по собі необхідність сплати судового збору під час звернення до суду не становить порушення права на доступ до правосуддя як складового права на справедливий судовий розгляд. Однак Суд наголошує, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом" (див. "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" та "Аїт-Мугуб проти Франції", рішення суду, цитовані вище, там само, пункт 63 і далі та пункт 57 відповідно), чи обмежив збір, який був зобов`язаний сплатити заявник за порушення судової справи, його "право на суд" всупереч пункту 1 статті 6. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Заявником на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року, роздруківку скріншоту Приват24, Акт про проведені електроні торги від 04.09.2023 року, ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.03.2025 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, яка не набрала законної сили у зв`язку з поданням апеляційної скарги.

Приходжу до висновку, що боржником на підтвердження факту неспроможності сплатити судовий збір в сумі 151 грн 40 коп не надано достатніх доказів, які б підтвердили той факт, що зазначена сума судового збору ставить його в таке становище, що обмежує право на доступ до суду.

Так, ОСОБА_1 є працездатним (1966 року народження).

Сам по собі факт відсутності офіційного доходу за 2024 календарний рік не свідчить про його неспроможність сплатити 151,40 грн судового збору.

Заявник не навів жодних даних, за які кошти він проживає, чи має він у власності чи в користуванні рухоме чи нерухоме майно, чи отримує він соціальні виплати, чи перебуває на обліку як безробітній тощо, щоб стверджувати, що сума судового розмірі 151,40 грн є непосильно обтяжливою для заявника.

Враховуючи те, що заявник не надав достатніх доказів, які би підтвердили його скрутний майновий стан, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи викладене, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 136, 170, 260-261, 358 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №539/2935/25 повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С.Алтухова