Рішення № 129034812, 22.07.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/544/25

Провадження № 2/379/291/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 липня 2025 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника- адвоката Гарбар М.Л. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна.

В обґрунтування позову вказано, що позивачка є єдиним власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.11.2003 Таращанською державною нотаріальною конторою (додається). Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2189320 від 04.12.2003.

Так, при збиранні документів для проведення приватизації присадибної земельної ділянки, при отриманні Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №401867431 від 01.11.2024 (довідка додається), з метою перевірки актуальності права власності на житловий будинок, їй стало відомо, що на її будинок накладено заборону у виді арешту.

Відповідно до цієї інформаційної довідки, згідно даних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером 46226 зареєстровано обтяження: тип обтяження арешт (архівний запис), зареєстровано: 30.06.2004 15:26:03 за № 46226 реєстратором: Таращанська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б\н, 10.03.2004, Таращанський районний суд., вх. 337 від 26.03.04; Об`єкт обтяження: не визначено, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 .

Не розуміючи природу виникнення арешту на її будинок, позивачка через свого представника, звернулася до Таращанського районного суду Київської області з метою отримання інформації про обставини накладення арешту та ухвали суду, на підставі якої і було накладено арешт державним нотаріусом. Листом від 01.01.2025 № 03-02/1/2025 було повідомлено, що в архіві Таращанського районного суду Київської області рішень/ухвал за 2004 рік відносно ОСОБА_1 або про накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено

Продовжуючи намір позивачки з`ясувати природу виникнення арешту на її будинок, з метою отримання ухвали суду, на підставі якого було накладено арешт позивачка звернулася до філії №2 Київського обласного державного нотаріального архіву У відповідь на заяву їй було направлено затребувану нею ухвалу суду.

Так, згідно ухвали суду арешт було накладено на майно , яке належить на праві власності ОСОБА_3 . ОСОБА_3 є сином позиваки, проте він ніколи не був власником згаданого вище житлового будинку. Більше того, на дату винесення ухвали суду, саме позивачка була єдиним повноправним власником будинку

Згідно відповіді Таращанського відділу ДВС у БЦ районі Київської області ЦМУЮ (м. Київ), при перевірці автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено відсутність будь-яких даних про перебування на примусовому виконанні у відділі виконавчих поводжень на ім`я боржника позивачки, починаючи з 2005 року по даний час.

Через існування на даний час арешту на майно, позивачка позбавлена можливості вільно користуватися та розпоряджатися власним об`єктом нерухомості.

Оскільки вирішити питання зняття арешту в позасудовому порядку законом - не передбачено (арешт може бути знято лише за рішенням суду), з метою відновлення свого порушеного права як власника на вільне володіння та розпорядження своїм майном, позивачка змушена звернутися до суду з даною позовною заявою, та просить суд зняти обтяження майна, а саме арешт всього (невизначеного) нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження за № 46226 дата реєстрації: 30.06.2004 15:26:03, архівний номер 6936762KIEV491, який було зареєстровано реєстратором: Таращанською державною нотаріальною конторою, на підставі ухвали, Таращанського районного суду від 10.03.2004, в тому числі і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.03.2025 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Шабрацькому Г.О.

03.04.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

02.07.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, 04.06.2025 представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик відповідача. Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався в судове засідання не з`явився заяв та клопотань не надіслав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався

Третя особа Державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справ без участі їхнього представника. У вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В установлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280ЦПКУкраїни передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.11.2003 року, позивачці ОСОБА_1 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.12.2003 року позивачка зареєструвала за собою нерухома майно: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності: приватна, частка : 1/1. (а.с.7 на звороті).

Відповідно до інформаційної довідки № 401867431 від 01.11.2024 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером 46226 зареєстровано обтяження: тип обтяження арешт (архівний запис), 30.06.2004 15:26.:03 за № 46226 реєстратором: Таращанська районна державна нотаріальна контора, 09500, Київська обл., Білоцерківський р., м Тараща, вул. Радянська, буд. 38, (04566) 5-17-03; Підстава обтяження: ухвала, б/н, 10.03.2004, Таращанський районний суд., вх. 337 від 26.03.04; Об`єкт обтяження: не визначено, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 (а.с.8).

Згідно повідомлення Таращанського районного суду Київської області від 01.01.2025 № 03-02/1/2025 наданого на запит адвокат а Гарбар Марини, було повідомлено, що в архіві Таращанського районного суду Київської області рішень/ухвал за 2004 рік відносно ОСОБА_1 або про накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено (а.с.9).

Згідно ухвали Таращанського районного суду Київської області від 10.03.2004, вбачається, що було накладено арешт в межах розгляду справи № 2-118/2004 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди в розмірі 24866,02 грн., на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно повідомлення Таращанського відділу ДВС у БЦ районі Київської області ЦМУЮ (м.Київ) від 31.01.2025 № 2616/24.4-43, вбачається, що при перевірці автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено відсутність будь-яких даних про перебування на примусовому виконанні у відділі виконавчих поводжень на ім`я боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 починаючи з 2005 року по даний час (а.с.11).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений праві власності.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 цього Кодексу).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, наявність арешту майна за умови відсутності виконавчого провадження в межах якого вони накладені та будь-якого іншого виконавчого провадження на забезпечення виконання рішення суду, безперечно порушують права позивача щодо вільного розпорядження майном, передбачені ст.317, 319 ЦК України.

Відповідно до ч. 2ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч. 1ст. 317 ЦК України..

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження №61-7109св22).

П. 9 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

Ст. 74 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини,нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Позивачка має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачки.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивачки, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, а позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачка не наполягала на стягненні з відповідачів за судового збору у розмірі 1211,20 гривень сплаченого нею за подання даного позову, суд вважає можливим не стягувати його з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 280, 354-355ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна задовольнити.

Зняти обтяження майна, а саме арешт всього (невизначеного) нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження за № 46226 дата реєстрації: 30.06.2004 15:26:03, архівний номер 6936762KIEV491, який було зареєстровано реєстратором: Таращанською районною державною нотаріальною конторою, на підставі ухвали, Таращанського районного суду від 10.03.2004, в тому числі і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ: 02884523, місцезнаходження: вул. Шевченка,23, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область.

Повний текст рішення виготовлений 22 липня 2025 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської областіГригорій ШАБРАЦЬКИЙ