Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 746/324/25
1-кп/746/37/25
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270330000439 від 16 травня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Талалаївського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого,
раніше судимого вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від
23 травня 2025 року за частиною першою статті 246 Кримінального кодексу України
(далі КК України) до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Лісового кодексу України (далі ЛК України) до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Пунктом 1 частини першої статті 67 ЛК України передбачено, що заготівля деревини вважається спеціальним використанням лісових ресурсів, а спеціальне використання лісових ресурсів, згідно зі статтею 69 ЛК України, проводиться виключно за наявності спеціального дозволу (лісорубний квиток або лісовий квиток).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 травня 2025 року, близько 10:00 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території лісового фонду Варвинського лісництва Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДГ1 «Ліси України», у виділі № 1, кварталі № 83, що знаходиться за межами населених пунктів між с. Васьківці та с. Никонівка Срібнянської об`єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, у порушення вимог статті 69 ЛК України, статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком), порядок видачі якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, і бажаючи їх настання, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня дерев, за допомогою бензопили, з метою подальшого заволодіння деревиною, вчинив незаконну порубку 4 сухостійних дерев породи «дуб» з діаметрами пнів у корі: 47,5 см, 27 см, 45 см, 35 см, та 4 сироростучих дерев породи «берест» з діаметрами пнів у корі: 10 см, 10 см, 10,25 см, 14 см, після чого розпиляв стовбури дерев на колоди для зручності подальшого транспортування.
У подальшому, маючи умисел на перевезення незаконно зрубаної деревини,
ОСОБА_4 завантажив розпиляні колоди до кузова автомобіля «ГАЗ 53-А», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні, та почав рух на вказаному автомобілі з місця незаконної рубки. Однак при виїзді з території лісу на польову дорогу ОСОБА_4 був виявлений працівником Варвинського лісництва Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України», який намагався затримати ОСОБА_4 , однак той вивантажив деревину у польовому масиві за координатами 50.74457, 32,90042, та поїхав з місця події.
Внаслідок незаконної порубки дерев на території лісового фонду Варвинського лісництва Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України», у виділі
№ 1, кварталі № 83, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та висновку експертизи ОСОБА_4 заподіяв державі в особі Срібнянської селищної ради матеріальну шкоду на загальну суму 32 557,42 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав у повному обсязі і суду показав, що 16 травня 2025 року він поїхав по дрова для власного споживання, оскільки у нього пічне опалення. Він пиляв тільки сухостійні дерева, спиляв 8 дерев, розпиляв стовбури дерев на колоди, загрузив їх до кузова автомобіля «ГАЗ 53-А», який перебуває в його користуванні й поїхав з лісу, однак його побачив працівник лісництва та намагався зупинити. Він вигрузив колоди, на які розпиляв порубані дерева, серед поля і поїхав додому. У скоєному щиро розкаюється. Завдані внаслідок злочину збитки він відшкодував в повному обсязі.
Представник потерпілої юридичної особи Срібнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, селищна рада надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника потерпілої юридичної особи. У заяві також зазначено, що завдану шкоду ОСОБА_4 відшкодував у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив кримінальне правопорушення саме за викладених обставинах, тому на підставі частини третьої статті 349 КПК України суд, при визначенні обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів на обвинуваченого, долучених прокурором в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження за згодою обвинуваченого та його захисника, та відповідно до статті 88 КПК України визнаних допустимими за погодженням сторін. Суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 незаконно порубав дерева у лісі, що заподіяло істотну шкоду, та вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України.
Заподіяну шкоду в сумі 32 557,42 грн обвинувачений відшкодував на стадії досудового слідства.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини його вчинення; дані про особу ОСОБА_4 , який: раніше судимий вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2025 року за частиною першою статті 246 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн; вирок виконано, згідно з довідкою Прилуцького районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області від 05 червня 2025 року вих. № 383/35/23-1-25 на обліку у вказаній установі не перебуває; одружений; має на утриманні неповнолітню дитину з вадами зору, яка потребує лікування; відповідно до характеристики, виданої Поповичківським старостинським округом Талалаївської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, за місцем проживання характеризується позитивно, конфліктів із жителями с. Грабщина, де ОСОБА_4 протягом останніх 6 років проживає на АДРЕСА_2 , не виникало, за час проживання заяв чи скарг стосовно його поведінки до старости Поповичківського старостинського округу не надходило, громадський порядок не порушує, алкоголем не зловживає; згідно з довідкою КНП «Талалаївська ЦРЛ» на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; заподіяну злочином шкоду відшкодував (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4428947109.1, дата здійснення платіжної операції 25 червня 2025 року, сума 32 557,42 грн).
Встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.
Так, щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, надавши критичну оцінку своїй поведінці.
Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно розуміти надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування детально розповів про вчинене ним кримінальне правопорушення, сприяв встановленню всіх обставин вчиненення ним правопорушення, вказав місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не встановив.
За таких обставин, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, та враховуючи обставини справи, вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, що дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 1 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат відповідно до статті 124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати, пов`язані з проведенням експертизи у цьому кримінальному провадженні, в розмірі 5 348,40 грн згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025270330000439.
Долю речових доказів у справі слід вирішити наступним чином:
- щодо бензопили марки «Моторсіч» із шиною до бензопили, ланцюгів для бензопили у кількості 5 штук, мастила у пластиковій пляшці, об`ємом 3 л, відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України, застосувавши спеціальну конфіскацію;
- щодо деревини породи «Дуб», сухостійний, довжина колоди 1 м, у кількості 6 складових метрів, 3,72 метри кубічні, колоди деревини породи «Клен», сухостійний, довжина колоди 1 м, та автомобіля ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно зі статтею 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався і суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 70, 75, 96-1, 96-2, 246 КК України, 2, 94, 100, 349, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат, понесених на проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні, 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 40 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 травня 2025 року на:
- бензопилу марки «Моторсіч» із шиною до бензопили, ланцюги для бензопили у кількості 5 штук, мастило у пластиковій пляшці, об`ємом 3 л;
- деревину породи «Дуб» сухостійний, довжина колоди 1 м, у кількості 6 складових метрів, 3,72 метрів кубічних, колоди деревини породи «Клен», сухостійний, довжина колоди 1 м;
- автомобіль ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, належний на праві власності ОСОБА_6 (технічний паспорт
НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), що перебуває у користуванні ОСОБА_4 , зняти.
Відповідно до статті 96-1, пункту 3 частини першої статті 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 246 КК України, шляхом конфіскації у власність держави бензопили марки «Моторсіч» із шиною до бензопили, поміщеної до поліетиленового пакунка, який скріплено биркою № Е33551963, ланцюгів для бензопили у кількості 5 штук, поміщених до сейфпакунку WAR 1563455, мастила у пластиковій пляшці, об`ємом 3 л, поміщеного до сейфпакунка WAR 1563309, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.
Речові докази у вигляді деревини породи «Дуб», сухостійний, довжина колоди 1 м, у кількості 6 складових метрів, 3,72 метри кубічні, колоди деревини породи «Клен», сухостійний, довжина колоди 1 м, передані на зберігання майстру лісу № 5 Ніжинського надлісництва Варвинського лісництва ОСОБА_7 , передати в дохід держави.
Автомобіль ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, належний на праві власності ОСОБА_6 (технічний паспорт НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , та знаходиться на зберіганні у КП «Талалаївське ВУЖКГ», передати власнику ОСОБА_6 .
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 129034133, Срібнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 23.07.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 746/324/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: