Рішення № 129034058, 23.07.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3313/25

Провадження № 2-а/740/50/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович.

Свої вимоги аргументував тим, що 04.06.2025 поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції Михайлов Є.Р. виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 5 ст.121КУпАП за те, що 04.06.2025 о 16:42 години в м. Ніжині по вул. Борзнянський шлях, 70, керуючи транспортним засобом «FIAT SCUDO», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху.

Вважав оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху він не порушував та керував автомобілем з пристебнутий ременем безпеки, фіксатор якого вимкнув при спілкуванні з сержантом ОСОБА_2 .

Крім того незаконність оскаржуваної постанови позивач пов`язував із тим, що поліцейським не враховано положення ПДР, в частині визначення винятків для водіїв, які можуть бути не пристебнутими ременем безпеки, зокрема, для водіїв-інвалідів. При цьому йому було встановлено інвалідність ІІ групи.

Посилаючись на наведені обставини, просив оскаржувану постанову серії ЕНА № 4892287 від 04.06.2025 у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, винесену поліцейським Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції МихайловимЄ.Р., скасувати.

Стислий виклад заперечень відповідача

У відзиві на позов представник відповідача Головного управління національної поліції в Чернігівській області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, вважаючи їх безпідставними. Заперечення мотивовано тим, що 04.06.2025 о 16:42 години СРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області під час патрулювання виявлено автомобіль «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , останній був непристебнутий паском безпеки, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Зазначив, що під час перевірки документів та розгляду справи позивач не надав поліцейським підтвердження того, що він є інвалідом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції Михайлов Є.Р. у відзиві на позов зазначив, що 04.06.2025 близько 16:50 годин під час патрулювання в м. Ніжині по вул.Борзнянський шлях, 70, був зупинений автомобіль «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний пасками пасивної безпеки, під керуванням ОСОБА_1 , який не був пристебнутий, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху. Зауважував, що стосовно того, що позивач є інвалідом ІІ групи та може керування автомобілем, будучи непристебнутим пасками безпеки, поліцейським було роз`яснено водію про керування ним транспортним засобом поза межами населеного пункту. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Відповідно до письмових пояснень позивач ОСОБА_1 зауважив, що 04.06.2025 о 16:42 години в місті Ніжині по вул. Борзнянський шлях, 70 рухався на автомобілі, будучи пристебнутим паском безпеки, який відстібнув, щоб дістати із барсетки документи, та надати на вимогу поліцейського, коли він його зупинив.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 19.06.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, поліцейського Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлова Євгенія Романовича.

Згідно із частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4892287 від 04 червня 2025 року ОСОБА_1 04.06.2025 о 16:42 години в м. Ніжині по вул. Борзнянський шлях, 70 керував транспортним засобом «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно з копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2005, ОСОБА_1 останньому встановлено ІІ групу інвалідності.

Оцінка аргументів учасників сторін

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», визначаються Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 14 Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 16 Закону України«Про дорожнійрух» водій зобов`язаний під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

Відповідно до ч. 5 ст. 121КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогами ст. 31 Закону України«Про Національнуполіцію» встановлено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Судом оглянуто долучений відповідачем до відзиву відеозапис, з якого вбачається, що дійсно позивач керував транспортним засобом, при цьому не був пристебнутий ременем безпеки.

Крім того, з наданого відеозапису вбачається, що позивач не відстібувався для того, щоб вийти з автомобіля.

Посилання позивача на те, що він є інвалідом та має право бути не пристебнутим ременем безпеки в розумінні п. 2.3 в ПДР, суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач має фізіологічні особливості, які унеможливлюють користування ременями безпеки.

Факт керування ОСОБА_1 з непристебнутим ременем безпеки не спростований самим позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив порушення вимог п. 2.3 в Правил дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, без використання ременів безпеки, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

У випадку відмови у задоволенні позову, витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Головне управління національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 40108651, адреса: пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000.

Ніжинське РУП ГУНП в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 08676719, адреса: вул.С. Прощенка, 22, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

Третя особа: поліцейський Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Михайлов Євгеній Романович, адреса: вул. С. Прощенка, 22, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ