Рішення № 129032332, 08.07.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4125/25

Провадження № 2/161/2223/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючогосудді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря- Стецюка Р.В.,

прокурора- Кондратюк А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідачаКромського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області, поданого в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Луцької міської ради, до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2025 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Луцької міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , 02 жовтня 2024 року о 10:10 год., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Львівській у м. Луцьку Волинської області, навпроти будинку №150, рухаючись в напрямку вулиці Станіславського зі швидкістю близько 50 км/год, в порушення п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку та при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_2 , яка переходила проїжджу частину дороги з ліва на право відносно руху автомобіля, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу останній, скоївши на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому кісток тазу (обох сідничних і лобкових кісток, крижової кістки справа) з порушенням цілості тазового кільця, закритого внутрішньо-суглобового імпресійного перелому зовнішнього виростка та міжвиросткового підвищення правої велико-гомілкової кістки із задовільним стоянням уламків, гемартрозу правого колінного суглобу, забійної рани лобно-тім`яної ділянки голови справа та садна чола, струсу головного мозку, що за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння та лікування необхідний час більше 21-ї доби.

За вказаним фактом 02.10.2024 Луцьким РУП ГУНП у Волинській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580003361 та розпочато досудове розслідування. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 оголошено 26.11.2024, а 29.11.2024 обвинувальний акт у названому кримінальному провадженні передано до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2024, яка набрала законної сили 26.12.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

З`ясовано, що потерпіла особа у названому кримінальному провадженні перебувала на лікуванні у закладі охорони здоров`я, зокрема у КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» Луцької міської ради.

Відповідно до інформації щодо розрахунку вартості лікування наданої КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» від 28.01.2025 №274/2.8.25, наданої на запит прокурора, потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 02.10.2024 до 11.10.2024. Загальна сума витрат понесених КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» на лікування ОСОБА_2 становить 44 629,9 грн, з них кошти держаного бюджету 43 865,9 грн, кошти місцевого бюджету 764 гривень.

У зв`язку з викладеним, просить стягнути з відповідача зазначені вище суми витрат, понесених КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» на лікування ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 20 березня 2025року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

09 квітня 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що шкода, заподіяна внаслідок ДТП, пов`язана з лікуванням потерпілого, є страховим випадком, а тому відшкодовується Страховиком, а не винуватцем ДТП. Витрати на лікування це компенсація шкоди, завданого здоров`ю потерпілого. У зв`язку з наведеним, вважає, що прокурор має звернутися із зазначеним позовом до Страховика, а у випадку недостатності суми відшкодування до винуватця ДТП. Просив відмовити у задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві.

Представники позивачів Луцької міської ради, Національної служби здоров`я України у судове засідання не з`явились, проте надали суду заяви, кожен зокрема, відповідно до яких просять справу розглянути без їх участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», про стягнення коштів у судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути без його участі, підтримує вимоги позовної заяви.

Заслухавши присутніх учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (а.с. 71 75).

Матеріалами справи підтверджено, що ні Луцькою міською радою, ні НСЗУ питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 не заявлялось (а.с. 30 32).

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги прокурором дотримано.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

Згідно пунктів 1.1., 1.3., 1.5. Статуту, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 26.06.2024 № 60/75, КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Засновником та власником майна підприємства є Луцька міська територіальна громада в особі Луцької міської ради. Підприємство є підпорядкованим та підзвітним власнику. Згідно з розділом 4 «Правовий статус» Статуту встановлено, що підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державній казначейській службі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Джерелами формування майна та коштів КНП, серед іншого є: Кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 5.3.2. Статуту). (а.с. 66 70).

Комунальне підприємство «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» є власністю Луцької міської територіальної громади (а.с. 24 25).

В силу ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем завдання шкоди.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року ''Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат'', питання відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з ''Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання'' затвердженим постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року.

Відповідно до п.2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як вбачається із договору № 3700-Е124-Р000 від 06.02.2024 року між Національною службою здоров`я України та КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. (а.с.33- 42)

Відповідно до листа НСЗУ №5220/2 -16-25 від 04.2.2025 року, 06.02.2024 року між Національною службою здоров`я України та КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 3700-Е124-Р000, згідно з яким НСЗУ було оплачено медичні послуги надавачу за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 становлять 44629, 90 грн (а.с.31 - 32).

Відповідно до інформації щодо розрахунку вартості лікування наданої КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» від 28.01.2025 №274/2.8.25 потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні дев`ять ліжко-днів (з 02.10.2024 до 11.10.2024). Загальна сума витрат понесених КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» на лікування ОСОБА_2 становить 44 629,9 гривень. У вартість одного ліжко-дня включені витрати здійснені за рахунок коштів Національної служби здоров`я України, виділені з Державного бюджету та за рахунок коштів Волинської обласної ради, виділених з обласного бюджету. Так, з загальної суми витрат, понесених згаданим закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_2 , кошти держаного бюджету становлять 43 865,9 грн, кошти місцевого бюджету 764 гривень (а.с. 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оскільки на час розгляду судом кримінального провадження №12024030580003361 від 02.10.2024 року відносно ОСОБА_1 цивільний позов у порядку ст.128 КПК України залишено без розгляду, після набрання ухвалою суду про закриття кримінального провадження добровільно відповідачем витрати на лікування потерпілої не відшкодовані, враховуючи викладене, а також ту обставину, що між діями відповідача та перебуванням потерпілої ОСОБА_2 на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, а тому витрачені на стаціонарне лікування кошти, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров`я України, підлягають відшкодуванню з ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.1206 ЦК України.

Таким чином суд вважає, що наявні усі достатні правові підстави для стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілої в КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та Луцької міської ради, які є розпорядниками коштів Державного бюджету на оплату медичних послуг.

Водночас суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що шкода, заподіяна внаслідок ДТП, пов`язана з лікуванням потерпілої, є страховим випадком, який відшкодовується Страховиком, а не винуватцем ДТП з таких підстав.

Стаття 1206 ЦК України закріпляє обов?язок особи, яка вчинила злочин, відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Підставами звільнення від обов?язку відшкодувати витрати є завдання шкоди внаслідок: перевищення меж необхідної оборони; знаходження у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. У частині 3 зазначеної статті, визначається доля коштів на відшкодування витрат на лікування потерпілого, одержаних закладом охорони здоров?я від особи, яка зобов?язана була їх відшкодувати. Так, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином, зазначена норма не передбачає звільнення винуватця ДТП від відповідальності за відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Крім того законодавець розмежовує цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП перед потерпілим, зокрема в разі, якщо витрати на лікування ніс тільки сам потерпілий (наприклад, в разі лікування потерпілого в лікарні приватної форми власності, де офіційно всі медичні послуги є платними), відшкодування витрат потерпілого на лікування, яке буде здійснюватися за правилами ст. 1195 ЦК.

Заявлені позовні вимоги стосуються відшкодування витрат, які поніс заклад охорони здоров`я на лікування потерпілої, поняття витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого від злочину, не є тотожним поняттю майнової шкоди особи, яка потерпіла від неправомірних дій винної особи, на що вказує у своєму відзиві відповідач, а тому дані правовідносини виключають можливість стягнення витрат із Страховика, оскільки договірні відносини між відповідачем та страховиком не поширюються на порядок та підстави обов?язку відшкодувати витрат, визначених ст. 1206 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за дану позовну заяву слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовзадовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 43865,90 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень дев`яносто копійок), які перерахувати в дохід до Державного бюджету.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Луцької міської ради витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири гривень), які перерахувати в дохід до місцевого бюджету.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1112,20 грн. (одну тисячу сто дванадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК Україниз дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК