Рішення № 12903232, 15.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.10 Справа№ 14/165

За позовом: Прокурора Старосамбірського району Львівської області, м.Старий Самбір Львівської області, в інтересах держави Україна , уповноваженого органу :Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства «Старосамбірське лісомисливське господарство», м.Старий Самбір Львівської області

до відповідача: Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Кулиняк», с.Оброшино Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 6533,81 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Марочканич І.О.

Представники:

Від прокуратури : Яворський Я.- ст.прокурор відділу

від позивача: Щербан І.Б.- представник

від відповідача: не з»явився

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Старосамбірського району Львівської області, м.Старий Самбір Львівської області, в інтересах держави Україна , уповноваженого органу:Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства «Старосамбірське лісомисливське господарство», м.Старий Самбір Львівської області, до відповідача: Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Кулиняк», с.Оброшино Пустомитівського району Львівської області, про стягнення 6533,81 грн.заборгованості ( в т.ч. : 5756,00 грн. основного боргу, 605,14 грн. інфляційних втрат, 172,68 грн. 3 % річних).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2010 р порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.12.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. З підстав, зазначених в ухвалі від 01.12.10 р розгляд справи відкладався на 15.12.2010 р.

Прокурор та представник позивача, з мотивів наведених у позовній заяві , позовні вимоги підтримують повністю.Стверджують, зокрема, що на виконання умов договору №82 від 25 вересня 2009 року позивач проставив, а відповідач прийняв пиломатеріали хвойних порід необрізні в кількості 22,16 куб.м. на загальну суму 7756,00 грн, однак, відповідач не провів повного розрахунку з відповідачем за поставлений товар. Станом на момент звернення з позовом до суду борг відповідача перед позивачем склав 5756, 00 грн. Позивач, з метою врегулювання спору в добровільному порядку звертався до відповідача з претензією вимогою про сплату коштів, однак відповіді позивач не отримав, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Окрім основного боргу, прокурором заявлено вимоги про стягнення 605,14 грн. інфляційних втрат та 172,68 грн. 3 % річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Відтак до стягнення заявлено 6533,81 грн (5756,00 грн. основного боргу +605,14 інфляційних втрат + 3% річних в сумі 172,68 грн).

Відповідач відзиву , витребовуваних документів не надав, в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив , хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про судові засідання у справі.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір підлягає вирішенню господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Виходячи із обставин даної конкретної справи, можливості та підстав для відкладення розгляду справи вдруге , суд не вбачає.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено.

Між позивачем та відповідачем 25 вересня 2009 року укладено договір №82, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов»язується поставити покупцю (відповідачу) пиломатеріали, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити продукцію ( надалі -товар), на умовах викладених в даному договорі.

Сторони погодили предмет договору : найменування продукції яка поставлятиметься, її ціну, кількість, вартість. Так за договором, поставці підлягали: 1. пиломатеріали обрізні хвойних порід ( довжина: м 2,5-3,0 м; ціна за 1 м.куб з ПДВ : 900,00 грн; кількість в м.куб -150; сума -135000 грн; 2. Пиломатеріали необрізні хвойних порід (бокова дошка): довжиною 2,5-3 м; ціною за 1 м.куб. з ПДВ - 350,00 грн; кількістю 60 м.куб; вартістю 21000 грн.

Відповідно до п.2.1 договору оплата за товар проводиться на умовах попередньої 100% оплати по цінах діючих на підприємстві на момент реалізації. Договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків до повного погашення (п.5.4 договору).

25 вересня 2009 року, на виконання умов зазначеного вище договору, позивач відпустив відповідачу , а останній прийняв пиломатеріали хвойних порід (необрізні) в кількості 22,16 куб.м. на загальну суму 7756,00 грн. , що підтверджується товарно-транспортною накладною серія ЛБ №000337 від 25.09.2009 року, дорученням серія ЯОЦ №049179 від 25.09.2009 року, виданою на ім»я ОСОБА_1; податковою накладною (яка одночасно є і розрахунковим документом та містить вказівку на підставу продажу товару договір №82 від 25.09.2009 року). Товар прийнятий відповідачем без зауважень та претензій.

Матеріали справи свідчать, що в день отримання товару відповідач вніс у касу підприємства позивача 2000 грн ( як оплату за лісопродукцію). В решті , отриманий товар не оплачений відповідачем, незважаючи на наміри позивача врегулювати спір в добровільному порядку ( надіслана позивачем відповідачу 31.08.2010 р письмова вимога за №314 про повернення боргу залишена без відповіді та без задоволення).

Позивач підтвердив наявність боргу в сумі 5756 грн. станом на час розгляду спору по суті.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в спростування вимоги про стягнення 5756,00 грн. основного боргу.

В частині стягнення основного боргу позов підлягає до задоволення в сумі 5756,00 грн.

Згідно ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 % річних, що складають172,68 грн, та 605,14 грн. інфляційних втрат. ( відповідно до розрахунків, доданих до позову : інфляційні та 3 % річних розраховані за період протермінування оплати отриманого товару: з жовтня 2009 р по вересень 2010 р) . Відповідач не заперечив заявлені прокурором вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат на 3 % річних, як і не заперечив проведені розрахунки нарахованих сум.

Як вбачається зі змісту Вимоги №314 від 30.09.10 р про оплату товару на суму 5756,00 грн, позивач попереджував відповідача про те, що несе збитки у зв»язку із наявністю боргу, та про те, що у разі несплати коштів протягом 7-ми днів з моменту отримання зазначеної вимоги, змушений буде звернутись до господарського суду для вирішення спору з подальшим покладенням на відповідача всіх судових витрат.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Основними видами господарських зобов”язань є майново-господарські зобов”язання та організаційно-господарські зобов”язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких , які йому не суперечать ( ст.174 ГК України).

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана австорона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторонап має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Оцінивши в порядку ст.43 ГПК України докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що прокурором доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог; заборгованість відповідача перед позивачем у сумі, що відповідає заявленій до стягнення (5756,00 грн) має місце, вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 172,68 грн та 605,14 грн. інфляційних втрат заявлені правомірно, а тому теж підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Кулиняк»(Львівська область, Пустомитівський район, с.Оброшино, вул.Здоров»я,29, ЄДРПОУ 13838986):

а)на користь Державного підприємства «Старосамбірське лісомисливське господарство»(Львівська область, м.Старий Самбір, вул.Дрогобицька,2, ЄДРПОУ 00992421) 5756,00 грн. основного боргу, 172,68 грн. 3 % річних, 605,14 грн інфляційних втрат;

б) в доход державного бюджету України 102,00 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено 20.12.2010 року.

Суддя