Рішення № 12903210, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 8/55(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали позовної заяви: Приватного підприємства „ОЛВІК”, м. Трускавець

до відповідача-1: Дрогобицької міської дитячої лікарні, м. Дрогобич

до відповідача-2: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

до відповідача-3: ГУДКУ у Львівській області, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 66’028,77 грн.

за участю представників:

від позивача: Лучків М.В.- представник

від відповідача-1: Кулиняк С.Л. - представник

від відповідача-2: Петренко О.В. –гол. спеціаліст юрид. відділу

від відповідача-3: Квасніцький О.В. –гол. спеціаліст юрид. відділу

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством „ОЛВІК” до Дрогобицької міської дитячої лікарні, Дрогобицької міської ради, ГУДКУ у Львівській області про стягнення заборгованості в сумі 66028,77 грн.

Провадження у справі порушено 16.11.2010 р. та призначено її розгляд на 30.11.2010 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі від 30.11.2010 р.

14.12.2010 р. представник позивача подав через канцелярію господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (№ 24389) і просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача 55934,27 грн. заборгованості, 970,00 грн. - 3% річних, 1733,96 грн. –втрат від інфляції.

В судовому засіданні 14.12.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2010 р. виконав повністю, зменшені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у заяві. Представник відповідача-1 позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між ПП ”Олвік” (позивачем) та Дрогобицькою міською дитячою лікарнею (відповідачем- 1) був укладений договір № 1/12 від 02 грудня 2009 р. (надалі договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався на свій ризик виконати на об’єкті нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Дрогобич, вул. Козловського, 1 реконструкцію інфекційного відділення Дрогобицької міської дитячої лікарні, а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно п. 7.1 договору вартість робіт є динамічною та невід’ємною частиною кошторису і складає 62’984,00 грн. Відповідно до п. 7.2 договору розрахунки проводяться поетапно проміжними платежами в міру виконання об’єму робіт та на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт. Остаточний розрахунок проводиться відповідачем 1 на протязі 10 днів після підписання сторонами акту приймання-передачі закінчених робіт.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за укладеним договором, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р.(в матеріалах справи).

Внаслідок перевірки контрольно-ревізійного управління було встановлено, що позивач завищив обсяги і вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 7049,73 грн.

Згідно акту контрольних обмірів сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем становить 55934,27 грн.

Відтак позов підлягає розгляду в межах вимог, викладених в заяві про зменшення позовних вимог.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем-1.

Відповідач-1 не виконав взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до зменшених позовних вимог становить 55’934,27 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому позивач просить стягнути з відповідача-1 суму в розмірі 970,00 грн- 3 % річних, інфляційних –1’733,96 грн.

Відповідач-2 в судовому засіданні заявив усне клопотання про відстрочення виконання рішення суду та просив суд відстрочити виконання рішення суду. Позивач заперечив щодо поданого клопотання.

Відповідно до ст. 121 ГПК при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відповідач-2 не зазначив винятковості обставин для відстрочення виконання рішення суду.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника стрін суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 55’934,27 грн., 970,00 грн. –3% річних, 1’733,96 грн. –інфляційних підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає господарські витрати на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в порядку ст.49 ГПК.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82, 82-1, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Дрогобицької міської дитячої лікарні (82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Шептицького, 11; р/р 35214005005841 в УДК Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23973372) на користь Приватного підприємства «ОЛВІК»(82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Мазепи, 21; р/р 26004329810230 в ВАТ „Кредобанк”, МФО 325202, код ЄДРПОУ 22342913) 55’934,27 грн. - заборгованості, 970,00 грн. –3% річних, 1’733,96 грн. –інфляційні, 586,38 грн. - відшкодування витрат на оплату державного мита та 209,56 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя