Ухвала суду № 129030589, 23.07.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11812/24

Провадження №: 1-кп/336/756/2025

У Х В А Л А

23 липня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданніу залісуду вм.Запоріжжікримінальне провадження відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав власне клопотання про продовження запобіжного заходу за вказаними у ньому доводами.

У судовому засіданні захисник, з думкою якого погодився обвинувачений, заперечив на клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши його доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи заявлені сторонами клопотання, виходить з наступного.

Як встановлено під час судового провадження, обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтованість висунутої обвинуваченому підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред`явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Встановлено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від5 до 8 років.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину (позбавлення волі), може вдатися до відповідних дій.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суворість передбаченогопокарання єсуттєвим елементомпри оцінюванніризиків переховуванняабо повторноговчинення злочинів(справа«Ілійков протиБолгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається із поданого до суду обвинувального акту обвинувачений раніше судимий.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим за умисні злочини, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд продовжує строк обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Отже, досліджені обставини провадження вказують на те, що на даний час не зникли ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, а саме: є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час, суд не вбачає підстав зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини та викладеними правовими позиціями у вищенаведених рішеннях.

З вказаних підстав клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.

Суд, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2024 рік щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 року складає 3028 грн., вважає за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, оскільки відомостей про матеріальну спроможність обвинуваченого внести більший розмір застави суду надано не було, а застава має бути саме альтернативним запобіжним заходом щодо тримання під вартою, а не створювали для особи непереборну можливість.

Фактично клопотання обвинуваченого ґрунтується на оспорюванні висунутої підозри.

Суд зауважує, що до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною. Таким чином, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 331, 392, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, визначивши строк дії цієї ухвали до 20 вересня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядізастави длязабезпечення виконання обвинувачений обов`язків, визначених КПК України.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172 (при призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава чи вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд у якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти наобвинуваченогообов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби);

- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваногоз-під варти.

Копію ухвалинадіслати начальникуДУ «Запорізькийслідчий ізолятор»для виконанняв частинізвільнення вищевказаного підозрюваного з-під варти в разі внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного,обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моментузвільнення з-підварти узв`язкуз внесеннямзастави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали 16-00 год. 23.07.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_1