Постанова № 129030378, 23.07.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2382/25

Провадження № 3/317/1318/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізькогорайонного судуЗапорізької областіСакоян Д.І.,розглянувши матеріал,який надійшовзУправлінняпатрульної поліціїв Запорізькійобласті Департаментупатрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

01.05.2025 о 13 год. 05 хв., с. Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини правопорушення викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316980, складеному 01.05.2025.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Стариченко М.П., просив закрити провадження з підстав, зазначених у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення від 27.06.2025.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що співробітниками поліції при складанні адміністративного протоколу та оформленні матеріалів відносно ОСОБА_1 було допущено ряд суттєвих порушень, які виключають законну можливість притягнути його до адміністративної відповідальності.

По-перше, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316980 від 01.05.2025 складено із порушенням ст. 256 КУпАП. У протоколі в описовій частині у графі «місце складання протоколу» зазначено: Запорізька, Запорізький, с.Новоолександрівка, вул. Центральна, 1, тоді як у графі «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» вказано лише: с.Новоолександрівка, вул. Центральна, 1 без зазначення області та району. Такий підхід з боку поліцейських ускладнює чітке встановлення місця скоєння правопорушення. Село Новоолександрівка з вулицею Центральна наявне у різних адміністративно-територіальних одиницях України, зокрема в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській та Одеській областях. З огляду на це, лише зазначення назви села та вулиці є недостатнім для однозначної ідентифікації місця правопорушення. Зазначена невідповідність у встановленні місця скоєння адміністративного правопорушення є суттєвим процесуальним порушенням, оскільки створює неоднозначність у хронології та географії подій, викликає сумнів щодо достовірності та правдивості викладених у протоколі обставин. У контексті адміністративного провадження точне, однозначне та повне зазначення місця вчинення правопорушення має принципове значення як для правильної юридичної кваліфікації діяння, так і для забезпечення ефективного захисту прав особи, яку притягають до відповідальності. Формулювання фабули правопорушення без вказівки адміністративно-територіальної належності населеного пункту (зокрема області та району) свідчить про недбалість або формальний підхід до складання протоколу, що у свою чергу може вказувати на порушення принципу об`єктивності та неупередженості, гарантованого законодавством. Таким чином, зазначене порушення не лише дискредитує протокол як допустимий доказ, а й фактично позбавляє його юридичної сили через неконкретність, формальність та суперечність із фактичними обставинами справи, а також виступає як підстава для визнання відповідного документа неналежно оформленим.

По-друге, працівники УПП в Запорізькій області порушили порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. З аналізу відеозапису, долученого до матеріалів справи, можна зробити обґрунтований висновок про упередженість дій працівників поліції з самого початку спілкування з водієм ОСОБА_1 , що, в своєю чергою, ставить під сумнів об`єктивність фіксації та кваліфікацію обставин, які лягли в основу провадження. Вже з перших хвилин відеозапису вбачається, що поліцейські без будь-яких ознак обґрунтованої підозри почали оглядати автомобіль водія, демонструючи очевидне бажання виявити будь-які порушення або заборонені предмети. Такий підхід свідчить про упереджене реагування на подію, а також про свідоме прагнення «знайти щось» і штучно сформувати підстави для подальших дій.

На 10:40 хв. відеозапису один із поліцейських пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. У відповідь водій ОСОБА_1 резонно запитує: «Я якийсь підозрілий чи що?», на що працівник поліції легковажно відповідає: «Та ну, просто, схожий». Це свідчить про відсутність будь-яких об`єктивних підстав для направлення на медичний огляд, адже відповідно до чинного законодавства та затверджених медичних процедур, таке направлення можливе лише при наявності чітко виражених ознак наркотичного сп`яніння, які мають бути зафіксовані та обґрунтовані.

На 11 хв. відео поліцейський починає здійснювати огляд зіниць водія шляхом світіння в очі ліхтарем. Проте ця процедура відбувається з порушенням принципу прозорості, оскільки поліцейський свідомо стає таким чином, щоб бодікамера не фіксувала дії, які він виконує. Таким чином, неможливо об`єктивно оцінити дії поліцейського, що ставить під сумнів сам факт належного проведення первинного огляду.

Вже на 11:20 хв. того ж запису поліцейський запитує: «До нарколога будеш їхати?», і озвучує нібито ознаки наркотичного сп`яніння у водія, зокрема, відсутність реакції зіниць на світло та порушення мови. Однак ці твердження не мають об`єктивного підтвердження. Більше того, водій пояснив, що родом із Закарпаття, де спілкування відбувається з вираженим діалектом, що може бути сприйнято сторонньою особою як порушення мови, хоча фактично жодного порушення не існує. Попри це, поліцейський не взяв до уваги таке пояснення, що ще раз свідчить про небажання з`ясувати істинні обставини, а навпаки сформувати формальні підстави для направлення на огляд. І це все при тому, що поліцейський сам картавить та виражається нечленороздільними звуками, хоча завзято повідомляє про порушення мови у водія.

Враховуючи викладене, вбачається, що дії працівників поліції не відповідали принципам об`єктивності, неупередженості та законності, закріпленими чинним законодавством, а сам порядок фіксації ознак правопорушення супроводжувався численними порушеннями та викликає обґрунтовані сумніви у правдивості та достовірності. Усі обставини вказують на свідоме фабрикування справи та формальне створення підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності без належної доказової бази.

Під час перегляду відеозапису, долученого до матеріалів справи, візуально не встановлюється жодних ознак, які могли б свідчити про перебування військовослужбовця ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Зокрема, у його поведінці відсутні характерні прояви такого стану, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість або сірість обличчя, нестандартна або неадекватна поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації чи надмірна збудженість. Навпаки, ОСОБА_1 поводиться спокійно, виважено, адекватно реагує на звернення працівників поліції, чітко формулює свої думки та висловлює готовність пройти огляд у передбаченому законом порядку. Усе це ще раз підтверджує безпідставність підозр з боку поліцейських та викликає сумніви щодо добросовісності їхніх дій під час фіксації та оформлення цієї справи.

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, а також медичними стандартами та науковими дослідженнями, основні зовнішні прояви алкогольного та наркотичного сп`яніння значною мірою схожі між собою. В обох випадках у водія можуть спостерігатися: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ці ознаки не є специфічними тільки для наркотичного сп`яніння, тому в разі їх наявності поліцейські були зобов`язані спочатку перевірити ОСОБА_1 на алкогольне сп`яніння на місці події. Поліцейські грубо порушили передбачену законом процедуру огляду водія на стан сп`яніння, умисно пропустивши етап первинної перевірки на алкоголь на місці зупинки.

Таким чином, дії працівників поліції є не лише процедурно неправильними, але й такими, що порушують права особи та суперечать суті публічної служби. Вони свідчать про недотримання стандартів правової держави та можуть вказувати на можливий намір сфабрикувати обставини правопорушення або створити умови, що ставлять водія в складне становище. Усе це дає достатні підстави для визнання дій поліцейських незаконними, а зібраних ними доказів недійсними.

По-третє, поліцейські змусили водія відмовитись від огляду на стан сп`яніння, щоб скласти протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції фактично змусили водія ОСОБА_1 відмовитися від проходження медичного огляду, чинячи на нього психологічний тиск, маніпулюючи обставинами та порушуючи процедуру фіксації доказів.

Крім того, у відео наявні технічні розриви та спеціальне переривання запису, що ставить під сумнів цілісність доказу як джерела.

На повному відеозаписі з бодікамери поліцейського повинна бути чітко зафіксована зупинка транспортного засобу та вся процедура по нібито виявленню в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, процедура роз`яснення його права на проходження огляду на стан сп`яніння та правові наслідки у разі його відмови.

У разі ненадання поліцейськими повного відеозапису з моменту зупинки транспортного засобу та до моменту підписання особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення фрагменти відеозапису надані до суду не можуть бути належними доказами вини особи.

Камеру поліцейські навмисно на власний розсуд вимикають та вмикають тоді, коли це їм зручно. При цьому постійно говорять про те, що відеофіксація ведеться безперервно.

Наявний у матеріалах справи відеозапис ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписом частково зафіксовано спілкування з працівниками поліції та оголошення вже складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Сукупність вищезазначених фактів тиск поза камерою, навмисне перекручення слів водія, спроби скасування наряду, переконування «здати аналізи самостійно», зім`яте направлення, відсутність повного відео доводить те, що водій не відмовлявся добровільно, а був змушений відмовитись під тиском працівників поліції. Ці дії є неприпустимими з огляду на принципи неупередженості, презумпції невинуватості та обов`язкової відеофіксації згідно з вимогами КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативно-правових актів.

У зв`язку з цим, всі зібрані докази повинні бути визнані такими, що отримані з порушенням законодавства, а провадження закрите у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

По-четверте, висновком лікаря нарколога від 01.05.2025 підтверджується те, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння.

Затримка з доставленням ОСОБА_1 до медичного закладу відбулася не з його вини, а через пасивність, зволікання та неузгоджені дії працівників поліції, які замість оперативного направлення водія на огляд, почали вагатися, скасовувати виклик наряду, обговорювати доцільність перевезення водія, а також що найнедопустиміше схиляли його до відмови від огляду через тиск і маніпуляції, що підтверджується відеоматеріалами справи.

Таким чином, об`єктивні та документально підтверджені обставини справи свідчать про відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння, та чітко доводять його правомірну, добровільну та своєчасну поведінку.

По-п`яте, протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складено не у присутності водія. Як вбачається з відеозапису доданого до матеріалів справи, поліцейський забрав документи водія та пішов до приміщення блокпосту та не покликав до себе водія. Після чого протягом тривалого часу складав протокол, і тільки потім запросив водія для його оголошення.

Таким чином, дії поліцейського грубо порушують норми чинного законодавства, що ставить під сумнів правомірність складеного протоколу та свідчить про порушення прав водія.

По-шосте, у працівників поліції відсутні повноваження проводити огляд військовослужбовця на стан сп`яніння. У даному випадку при складанні протоколу інспектор поліції не дотримався вимог ст. 254, 255 КУпАП, адже поліцейський не є уповноваженою особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця, оскільки ОСОБА_1 повідомив, що він є військовослужбовцем та надав відповідні документи, що зазначено в рапорті та зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери співробітника поліції.

З аналізу відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу та оформлення адміністративних матеріалів на місці події перебували представники Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Попри це, працівники поліції не здійснили належного залучення уповноважених посадових осіб ВСП для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що є істотним порушенням вимог чинного законодавства. Це свідчить про перевищення меж їх компетенції та є підставою для визнання таких дій незаконними. У зв`язку з цим результати огляду, отримані з порушенням встановленого порядку, не можуть визнаватися належними та допустимими доказами у провадженні про адміністративне правопорушення.

Отже, протокол серії ЕПР1 № 316980 від 01.05.2025 є неналежним та недопустимим доказом по справі, бо складений неуповноваженою особою. Направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу з метою з`ясування стану сп`яніння було проведено з порушенням статті ст. 266-1 КУпАП, а отже таке направлення вважається недійсним.

Також захисник просить суд додатково врахувати, що застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, може мати для нього вкрай тяжкі наслідки, які виходять далеко за межі звичайних життєвих незручностей. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, який бере безпосередню участь у виконанні бойових завдань, і специфіка його служби вимагає постійного пересування між позиціями, опорними пунктами та місцями дислокації. У зоні бойових дій можливість мобільного, оперативного переміщення не є питанням комфорту, це питання безпеки, а часто й збереження життя. У випадку втрати водійського посвідчення він буде позбавлений можливості самостійно переміщуватись, що суттєво ускладнить виконання бойових завдань і може поставити під загрозу як його власне життя, так і життя побратимів.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На переконання судді винуватість ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316980 від 01.05.2025, яким зафіксовані обставини правопорушення. ОСОБА_1 підписав протокол без застережень, у поясненнях зазначив: «Поспішав на ремонт машини, тому що не вспіває після позиції»;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2025. Результати огляду у даному направленні відсутні у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження;

рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта Михайленка С.О. від 01.05.2025, у якому детально викладені обставини події;

відеозаписом події, яка мала місце 01.05.2025, яким зафіксовано пропозицію поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі та відмову останнього від проходження такого огляду. Також відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Досліджені у суді докази у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Суттєвих порушень в діях працівників поліції, які б виключали можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у ОСОБА_1 повторність за ст. 130 КУпАП не зафіксовано.

Суддя вважає необґрунтованими наведені у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення доводи з наступних підстав.

По-перше, саме по собі незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення району та області, де знаходиться с. Новолександрівка, не вплинуло на можливість повного з`ясування судом усіх обставин справи та чіткого ідентифікування місця вчинення правопорушення. Захисник хоча формально і послався на те, що с.Новоолександрівка є у різних областях, проте не висловив заперечень щодо того, що подія мала місце у Запорізькому районі Запорізької області, де складався протокол про адміністративне правопорушення. Інформація про місце складання протоколу відображена у графі «Місце складання протоколу», вона є повною. Відеозапис події у повній мірі підтверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відбувалось за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Отже, даний недолік протоколу є несуттєвим.

По-друге, безпідставними є посилання захисника на те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння. Такий огляд поліцейські не проводили взагалі. Як видно із дослідженого відеозапису, поліцейський лише перевірив водія на наявність у нього ознак сп`яніння, виявив такі ознаки та розцінив їх саме як ознаки наркотичного сп`яніння. Незгода захисника із діями поліцейських не свідчить про незаконність чи необґрунтованість таких дій. У цьому контексті суддя зауважує, що поліцейські суб`єктивно оцінюють наявність у осіб ознак сп`яніння, користуючись дискрецією, яка надана їм законом. Ця дискреція дозволяє їм самостійно визначати вид сп`яніння (алкогольне чи наркотичне), відтак неспроможними є доводи захисника щодо того, що поліцейські мали б провести огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

По-третє, посилання захисника на те, що поліцейські змусили водія відмовитись від огляду на стан сп`яніння, є бездоказовими. Судом детально проаналізовано доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис. Мотиви з яких водій остаточно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння о 13 год. 30 хв. відеозаписом не зафіксовані. При цьому слід урахувати, що поліцейський одразу після висловлення відмови спитав у водія чому він передумав. Відповіді на своє питання поліцейський не отримав.

Жодних спонукань, тиску з боку поліцейських до відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі під час дослідження відеозапису судом не встановлено, натомість встановлені неодноразові пропозиції пройти такий огляд.

Поліцейські не вводили в оману водія щодо можливості самостійного проходження огляду у медичному закладі. Вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, о 14 год. 04 хв. поліцейський роз`яснив, що водій мав їхати на поліцейському автомобілі з поліцейським до медичного закладу. Зараз він може самостійно здати тест, а суд буде приймати рішення виправдати його чи не виправдати.

По-четверте, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Самостійно огляд у медичному закладі ОСОБА_1 пройшов без додержання встановленого законом порядку, тобто не у присутності поліцейського.

Врахувати потрібно й те, що перебування чи неперебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння 01.05.2025 не має для даної справи вирішального значення, адже йому ставиться у провину порушення п. 2.5, а не п. 2.9а Правил дорожнього руху.

По-п`яте, посилання захисника на те, що складанням протоколу про адміністративне правопорушення не у присутності водія поліцейський порушив вимоги глави 19 КУпАП, є безпідставними, оскільки жодна норма КУпАП не містить імперативної вимоги, яка б зобов`язувала поліцейського складати протокол про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

По-шосте, помилковими є твердження захисника про те, що поліцейський не є уповноваженою особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця. У даному разі захисник не ураховує, що адміністративне правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , не належить до військових адміністративних правопорушень, відтак протокол складався поліцейським не щодо військовослужбовця, а щодо водія транспортного засобу.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суддя доходить висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» потрібно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287-290 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Для сплати штрафу кошти перерахувати на розрахунковий рахунок: UA708999980313000149000008001, отримувач: УК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», призначення платежу: ЄУН 317/2382/25, п№3/317/1318/2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: ЄУН 317/2382/25, п№3/317/1318/2025) судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60коп.).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.І. Сакоян