Ухвала суду № 129029679, 23.07.2025, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"23" липня 2025 р. Справа153/83/21

Провадження4-с/153/2/25-ц

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов по справі №153/83/21 від 01 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2025 року за вх.№4640 на адресу Ямпільського районного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12 травня 2021 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65388792, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №65388792 від 12 травня 2021 року, про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №65388792 від 12 січня 2022 року, про відкриття виконавчого провадження №68499264 від 03 лютого 2022 року.

Окрім цього, ОСОБА_1 надав суду заяву на поновлення пропущеного строку подання скарги за вх.№4639 зі змісту якої встановлено, що заявник просить суд поновити йому пропущений процесуальний строку у зв`язку із тим, що він з перших днів війни 3 роки 4 місця воював у бойових частинах на фронті, тому не мав змоги контролювати процес виконання рішення суду державним виконавцем. Після отримання можливості розібратися у даній справі, він звернувся до ДВС із проханням надати йому звіт про виконання рішення суду про стягнення боргу. Державний виконавець затримував надання йому документального підтвердження стягнення коштів і перерахування їх до державного бюджету. Одразу після отримання на свою електронну адресу копій розпоряджень державного виконавця та копій платіжних інструкцій, він підготував скаргу та направив до суду про визнання незаконними та скасування постанов по справі №153/83/21 від 01.03.2021 року, які суперечать чинному законодавству та порушують його права. Тому вважає, що якщо рахувати строки передбачені для подання скарги від моменту отримання доказів, які додаються до скарги, то вони не порушені, але задля виключення ситуації пов`язаної з можливим пропуском процесуальних строків встановлених законом,він просить суд за його заявою поновити можливо пропущений процесуальний строк, встановлений законом, та визнати причини його пропуску поважними.

Суд дослідивши скаргу подану ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та заяву про поновлення пропущеного строку подання скарги, приходить до наступних висновків:

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно із ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Відповідно до ст.122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.126 ЦПК України містяться положення про те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20 зазначено, що за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях ст. 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у ч. 1 ст. 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г». Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі №904/3734/20 вказав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ч.1 ст.341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов`язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядку ст. 343 ГПК України, оскільки нормами ГПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Аналогічна позиція застосована 15.11.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 552/3735/20, провадження № 61-7756св23 (ЄДРСРУ № 115859469).

Отже, передумовою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ст.449 ЦПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

Таким чином, перед тим як переходити до розгляду скарги на суті, суд повинен встановити чи дотримався скаржник встановленого законом 10 денного строку звернення до суду з цією скаргою.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 09 липня 2025 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Ямпільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання незаконними та скасування постанов - було залишено без розгляду. Зі змісту ухвали вбачається, що судом було встановлено те, що станом на 03 червня 2025 року ОСОБА_1 вже було відомо про наявність оскаржуваних постанов. Окрім цього, зі змісту долучених до матеріалів справи листів приватного виконавця від 18 березня 2025 року та головного державного виконавця від 03 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого листа виданого Ямпільським районним судом Вінницької області у справі №153/83/21. Тому у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 було пропущено процесуальний строк на звернення до суду з даною скаргою її було залишено без розгляду.

З долучених до поданої скарги доказів вбачається наступне: 12 травня 2021 року було відкрито виконавче провадження №65388792 з виконання виконавчого листа виданого Ямпільським районним судом Вінницької області №153/83/21 про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованість в сумі 355632 гривні 02 копійки, а саме: прострочену суму позики в сумі 268550 (гривень 74 копійки, три процента річних 17014 гривень 27 копійок та пеню 70067 гривень 01 копійка, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3556 гривень 33 копійки, а всього 359188 гривень 35 копійок.

Крім того, 12 травня 2021 року головним державним виконавцем Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було винесено оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65388792, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №65388792 від 12 травня 2021 року, про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №65388792 від 12 січня 2022 року, про відкриття виконавчого провадження №68499264 від 03 лютого 2022 року.

З копій платіжних інструкцій №10006, №10007, №10012, №4603, №4827, №5455 та копій розпоряджень №68499264 вбачається з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в рамках виконавчого провадження №68499264, №65388792 в період з листопада 2023 року по грудень 2024 року, дані документи засвідчені «копія вірна» заявником ОСОБА_1 28 червня 2025 року.

Згідно поштового конверта №140050870 встановлено, що 19 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з даною скаргою.

З урахуванням вищевикладеного, дані обставини в сукупності дають суду підстави вважати, що станом на 03 червня 2025 року боржнику вже було відомо про наявність оскаржуваних постанов, а з 28 червня 2025 року знав про стягнення з нього коштів і перерахування їх до державного бюджету у виконавчих провадженнях №68499264, №65388792.

З урахуванням презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні та не доведення ОСОБА_1 факту, через який він не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду в межах строку визначеного ст.449 ЦПК України, суд вважає, що ОСОБА_1 було пропущено процесуальний строк на звернення до суду з даною скаргою.

Скаржник заявляє клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та просить суд визнати поважними причини пропущеного процесуального строку з тих підстав, що він з перших днів війни 3 роки 4 місця воював у бойових частинах на фронті, тому не мав змоги контролювати процес виконання рішення суду державним виконавцем. Разом цим, з долученої до матеріалів справи копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 вбачається, що посвідчення видано 22 вересня 2023 року. Жодних доказів про те, що ОСОБА_1 в період з 03 червня 2025 року (день отримання копій оскаржуваних постанов) та станом на час звернення до суду проходить військову службу у військовій частині та з поважних причин не мав змоги звернутися до суду з даною скаргою не надано. Таким чином, ОСОБА_1 не підтвердив жодними доказами поважність причини пропуску такого строку.

За таких обставин, зважаючи на те, що скарга подана заявником після закінчення процесуального строку, а причини поважності пропуску такого строк, які наведені заявником жодними доказами не підтверджено, суд приходить до висновку про залишення скарги без розгляду.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 14, 122, 123, 126, 260, 447, 449, 450-451 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку подання скарги про визнання незаконними та скасування постанов по справі №153/83/21 від 01 березня 2021 року - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Ямпільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання незаконними та скасування постанов по справі №153/83/21 від 01 березня 2021 року - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що залишення заяви (скарги) без розгляду не позбавляє права на звернення до суду в встановленому порядку, визначеному нормами ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дзерин М.М.