Вирок № 129023781, 23.07.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2060/25

1-кп/189/407/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 року сел. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні сел. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046540000077 від 17.05.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гродівка Красноармійського району Донецької області, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має середню освіту, не працює, інвалідом не являється, депутатом не являється, державних нагород не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

20.12.2024 року Покровським районним судом Дніпропетровської області засуджений за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі та призначено випробувальний термін строком 1 рік.

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи судимим 20.12.2024 року Покровським районним судом Дніпропетровської області засуджений за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став та в період відбування покарання вчинив нове умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , 15.05.2025 року близько 08:40 год. (більш точний час не встановлено), знаходячись за місцем свого мешкання в приміщенні спальної кімнати будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , де в ході виниклої раптової словесної сварки на ґрунті неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою він перебуває в сімейних відносинах, стоячи позаду останньої, наніс їй один удар по правому стегну дерев`яною битою, яку тримав в правій руці, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 165 від 20.05.2025 року, тілесне ушкодження у вигляді масивного синця зовнішньої поверхні правого стегна, яке за своїм характером відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, умисні, протиправнідії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - «Умисне легке тілесне ушкодження». В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та суду показав, що 15.05.2025 року близько 08:40 год., знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , в якому під час сварки на ґрунті неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою він перебуває в сімейних відносинах, наніс їй удар по правому стегну дерев`яною битою. В скоєному розкаюється. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що 15.05.2025 року близько 08:40 год. остання спала, та внаслідок непорозуміння з обвинуваченим, ОСОБА_4 наніс їй один удар дерев`яною битою в область стегна, внаслідок чого утворилася гематома. Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3ст.349 КПК Україниу суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1ст. 125 КК України: - «Умисне легке тілесне ушкодження». По справі цивільний позов не заявлявся. У відповідності дост. 65 КК Українисуд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частиниКК Українита з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності дост. 12 КК Українивідноситься до кримінального проступку, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України. Згідно зіст. 66 КК Україниобставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. Згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства»). Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти,згідност.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно дост.65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно дост.12 КК України, відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, злочин вчинив в період відбуття покарання, за місцем мешкання характеризується незадовільно, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи. Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати в межах санкції ч. 1ст. 125 КК Україниу виді штрафу. На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимогст. 65 КК Українита виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для її виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, визначеного йому вироком Покровського районного районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 року, а за новий кримінальний проступок суд призначає йому покарання у виді штрафу, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 72 КК Українискладанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, керуючись вимогами ч. 1 ст.71, ч. 3 ст.72 КК Україниприходить до висновку, що вказані вироки слід виконувати самостійно. Витрати на залучення експерта по справі відсутні. Долю речових доказів по справі суд вирішив у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України. На підставі наведеного та керуючись ст. ст.368,369,370,371,373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 125 КК Українита призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ч. 1 ст.71, ч. 3 ст.72 КК Українипокарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 року - виконувати самостійно.

Речові докази по справі: дерев`яну биту знищити.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процессуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1