Рішення № 129021082, 23.07.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5697/25

Провадження № 2/711/2668/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Канак М.С., яка діє на підставі довіреності 651 від 05.12.2024р., звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №504782154 від 02.08.2021 року в загальній сумі 24 408 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 02.08.2021р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений кредитний договір №504782154, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти. Відповідно до реєстру боржників №153 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №504782154 від 02.08.2021 року. На підставі договору факторингу №20102022 від 20.10.2022р. відповідне право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023р. позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №504782154 від 02.08.2021 року на загальну суму 24 408 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17408 грн. заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідачка не виконала своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідачки заперечень проти позову не надходило.

26.06.2025р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позовній заяві просив, у випадку неявки представника позивача в судове засідання, розглянути справу без його участі, на підставі наявних у справі доказів. Також, зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася. Про час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання судової повістки-повідомлення за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв`язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК). Зазначена судова повістка була отримана відповідачкою 04.07.2025р. /а.с. 46/. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом розміщення оголошень про виклик в судове засідання на веб-сайті суду. Таким чином, суд вважає, що відповідачка є належним повідомленою про день, час та місце розгляду справи.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно Договору кредитної лінії №504782154 від 02.08.2021р., укладеного в електронній формі між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, і зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування /а.с. 5-9/.

Умовами договору передбачено, що кредит надається траншами, перший транш в сумі 7 000 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 28.08.2021р. Кредитна лінія надається строком на 26 днів від дати отримання кредиту, а саме до 28.08.2021р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу та договором (п.п. 1.1, 1.3, 1.7 договору). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена (п. 1.8 договору).

Пунктом 1.9 договору сторони погодили, що за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

- за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, в порядку передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентною ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (п. 1.9.3 договору).

Окрім того, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожний раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів з дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному п. 1.9, 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту Позичальником (п. 1.12, 1.13 договору).

В межах вказаного договору 02.08.2021р. відповідачкою ОСОБА_1 були отримані кредитні кошти в розмірі 7 000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням /а.с. 10/.

28.11.2018р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу), за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» набув належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.

31.12.2020р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2028р., відповідно до якої договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено в новій редакції, за умовами якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон плюс» набуло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, що є додатком до договору /а.с. 15-17/.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №153 від 28.09.2021р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. ТОВ «Таліон плюс» набув належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №504782154 від 02.08.2021р. на загальну суму заборгованості 15070 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 8070 грн. заборгованість за процентами /а.с. 11-12, 13-14/.

20.10.2022р. між ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу №20102022 (далі Договір факторингу №20102022), за умовами якого позивач набув та прийняв за плату належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, що є додатком до договору. Договором передбачено, що боржниками є фізичні особи, які укладали кредитні договори з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право грошової вимоги за якими отримало ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктом 4.1 Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року, складеного 06.03.2023 року, позивачу передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №504782154 на загальну суму заборгованості 24 408 грн., з яких: 7000 грн. заборгованості за основним боргом (тіло кредиту), 17 408 грн. заборгованість за процентами /а.с. 18-19, 20/.

Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов`язання за кредитними договорами в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені кредитним договором №504782154 від 02.08.2021р., і вона користувалася кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущене порушення зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3 028 грн. /а.с. 1/. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідачки необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, реквізити IВAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість: за Договором №504782154 від 02.08.2021р. в загальнійсумі 24408 грн. та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 23 липня 2025 року.

Головуючий: В.М. Скляренко