Ухвала суду № 129020908, 18.07.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2588/25

Номер провадження 2/570/1489/2025

УХВАЛА

18 липня 2025 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Атаманюк С.С.,

учасники справи:

позивач - представник не з`явився,

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області клопотання представника відповідача - адвоката Головчака Олега Михайловича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерноготовариства "Українськапожежно-страховакомпанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області знаходиться цивільна справа за за позовом Приватного акціонерноготовариства "Українськапожежно-страховакомпанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2025 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін.

Представником відповідача - адвокатом Головчаком Олегом Михайловичем подано клопотання про зупинення провадження, згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Вказує, що згідно Витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2023 №94 на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" відповідач призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 . Стверджує, що процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Враховуючи наведене, просить зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача в складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

09.07.2025 представником позивача - Поповим В.Є. подано клопотання, в якому останній вказує, що у зв`язку із завантаженістю справами представник позивача не має можливості прибути у судове засідання, яке відбудеться 18.07.2025 о 09 год.30 хв., а тому просить провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання 18.07.2025 не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином. При цьому, від представника відповідача до суду надійшла заява, за якою останній просить розглянути клопотання про зупинення провадження у справі за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача про зупинення провадження, згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, вважає його таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У клопотанні про зупинення провадження у справі представник відповідача вказує про те, що згідно Витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2023 №94 на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" відповідач призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.

За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 3 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Конструкція п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а з фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

При цьому, указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Норма п.2 ч.1ст.251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, на керівництво Збройними Силами України (як суб`єкти владних повноважень), органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п. 2 ч.1 ст.251 ЦПК України не поширюється.

З огляду на викладене, зупинення провадження у цивільній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, а також суперечить ч.2 ст. 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Подібна за змістом позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі № 160/1543/21, від 25.04.2024 у справі № 852/2а-1/24.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі №6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи".

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі".

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду у справі №753/19628/17 про зупинення провадження у справі вказав, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що надані відповідачем на підтвердження проходження військової служби документи довідка форми 5 та витяг з наказу командира військової частини, не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, а відтак суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про зупинення провадження у справі.

Крім того, відповідачем не вказано, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період його перебування на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК прав через свого представника.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.

Також, надані позивачем докази не містять беззаперечних відомостей про переведення військового формування на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини.

Суд, звертає увагу на те, що обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (див. постанова Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 645/331/17, провадження № 61-3429зпв18).

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Смірнова проти України" та "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі "Красношапка проти України").

Суд, також звертає увагу на той факт, що з урахуванням предмету даної цивільної справи, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи у зв`язку із перебуванням відповідача на військовій службі відсутня.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251,253 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Головчака Олега Михайловича про зупинення провадження згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України у цивільній справі за позовом Приватного акціонерноготовариства "Українськапожежно-страховакомпанія" до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди впорядку регресу - відмовити.

Відкласти розгляд даної цивільної справи на 09 год. 30 хв. 04 вересня 2025 року.

Повідомити сторін про час та місце розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається наофіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою http://court.gov.ua/fair/, а про прийняті процесуальні рішення у справіу Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 липня 2025 року.

Суддя Гладишева Х.В.