Рішення № 129020483, 16.07.2025, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7394/24

Провадження № 2/552/364/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник позивачів - адвокат Таргоній Вадим Миколайович,

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

представник відповідача - адвокат Момот Катерина Ернестівна,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 25.10.2024 звернулися в Київський районний суд м. Полтави з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 26.12.2022 року в м. Полтава, вулиця Шведська Могила, 26 електровоз ЧС4-052 під керуванням машиніста ОСОБА_3 скоїв наїзд на гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих травм помер.

Внаслідок його смерті дружині та дочці було спричинено моральну шкоду.

Позивач ОСОБА_1 просила тягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) на її користь 200 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди завданої смертю чоловіка, ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_2 просила стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) на користь 200 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька, ОСОБА_4 .

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем АТ «Українська залізниця» 18.11.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, вважає що вимоги позивачів є необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення.

По факту загибелі ОСОБА_4 залізницею проведене службове розслідування, що підтверджується актом службового розслідування від 02.01.2023 року. Працівниками залізничного транспорту не були порушені правила безпеки руху або експлуатації транспортного засобу, а також відсутні недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв`язку тощо, що свідчить про правомірність дій відповідача. Відповідно, якщо у діях відповідача відсутні неправомірності або протиправності, то це виключає його обов`язок відшкодувати завдану шкоду.

Як вбачається із рапортів машиніста ОСОБА_5 та помічника машиніста ОСОБА_6 щодо обставин вказаної транспортної події 26.12.2022 в добу слідуючи електровозом ЧС4-052, при наближенні до району зупиночної платформи «Яківці» вказані працівники побачили людину, яка піднімалась сходами з правої сторони, по напрямку руху локомотива до залізничної колії. Локомотивна бригада відразу почала подавати звукові сигнали великої та маленької гучності з перемиканням світла прожектора для привернення уваги чоловіка, але потерпілий не реагував та не звільняв колію у зв`язку з чим було застосоване екстрене гальмування із поданням піску під колісні пари.

Відповідач вважає, що вказані обставини свідчать, що потерпілий порушив п.п. 2.2; 2.3; 2.5; 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998 року №54.

Дотримання зазначених правил не вимагає від пішоходів особливих зусиль, певних навичок чи здібностей.

Зважаючи на сукупність фактичних обставин, а саме рух по залізничній колії у світлу пору доби, відсутність жодних зусиль для уникнення наїзду на нього при дотриманні правил, свідчить про те, що лише за наявності умислу потерпілого у даній обстановці йому могла бути спричинена шкода.

Відповідач вважає, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили, а тому, в силу приписів ч.5 ст.1187 ЦК України він не несе відповідальність за завдану шкоду.

Крім того, позивачами не доведено чим підтверджується факт заподіяння їм моральних чи фізичних страждань, не зазначено якими доказами це підтверджується. Взагалі відсутні в позові міркування та розрахунки за якими було позивачами визначено розмір моральної шкоди. Не міститься жодних доказів моральних страждань позивачів в зв`язку із смертю ОСОБА_4 , доказів підтверджуючих втрату ними фізичної, моральної та матеріальної підтримки.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13.02.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, уповноваживши адвоката Таргонія В.М. представляти їх інтереси в суді.

Представник позивачів Таргоній В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені в поданій до суду заяві обставини.

Представник відповідача Момот К.Е. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази та матеріали кримінального провадження №1202217042002822, внесеного до ЄРДР 26.12.2022 за ч. 3 ст. 276 КК України, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 21 липня 1967 року Полтавським міським бюро ЗАГС (а.с.20).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданим 20.08.1981 року Київським районним відділом ЗАГС м. Полтави та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.07.2023 №00040581051, яким підтверджується зміна її прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (а.с. 9, 19).

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1486 від 27.12.2022.

Зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 27 грудня 2022 року (а.с. 18).

Причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до висновку експерта №951 (951-а) від 26.01.2023 (27.01.2023) є тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого, які утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів якими могли бути частини рухомого залізно-дорожнього потягу.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні №12022170420002822 від 26.12.2022, яке було внесено до ЄРДР за ч.3 ст.276 КК України за фактом події, до відбулася 26.12.2022, встановлено, що 26.12.2022 близько 12:15 год. на 326 км 8 пк поблизу залізничної платформи «Яківці у м. Полтава, електровоз ЧС4-052, за маршрутом №400-304 «Полтава-Київська-Полтава-Південна» під керуванням машиніста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який переходив через залізничні колії зліва направо відносно напрямку руху електровозу. У результаті наїзду пішоходу ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження від яких він загинув на місці.

Органом досудового розслідування встановлено, що причиною залізно-транспортної пригоди є порушення потерпілим ОСОБА_4 п.2.5, 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 22.11.2007 №1059 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.03.1998 №193/2633, які перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками, у вигляді заподіяння смерті самому же ОСОБА_4 . Вини залізниці в транспортній події не вбачається.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що смерть ОСОБА_4 настала у зв`язку з його особистою грубою необережністю.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Електровоз ЧС4-052 перебуває на балансі виробничого підрозділу «Локомотивне депо Київ-Пасажирський» регіональної філії» Південно-Західна залізниця АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_3 за повідомленням АТ «Укрзалізниця» від 26.09.2024 працює у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Київ-Пасажирський» регіональної філії» Південно-Західна залізниця АТ «Укрзалізниця» на посаді машиніста електропоїзда з 18.11.2020.

Зазначені обставини підтверджуються листом АТ «Укрзалізниця» від 26.09.2024 №ЦЦУП-12/1440 (а.с. 10).

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності вини власника джерела підвищеної небезпеки в настінні даної пригоди.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 1187 ЦК України відсутність вини власника джерела підвищеної небезпеки не звільняє його від обов`язку відшкодувати шкоди.

Відповідно до ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Тому наявність необережності ОСОБА_4 підлягає врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування.

Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц міститься висновок про те, що «… визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення».

Вирішуючи питання про розмір завданої позивачам моральної шкоди, суд бере до уваги, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого. Позивач ОСОБА_2 є дочка померлого.

Отже, враховуючи наведені обставини та норми матеріального права, приймаючи до уваги те, що смерть ОСОБА_4 сталася внаслідок його грубої необережності, а саме порушення Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, суд погоджується з тим, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдано моральну шкоду смертю ОСОБА_4 , порушенням укладу їх життя, погіршенням їх фінансового стану. Водночас враховуючи той факт, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_4 є невиконання останнім вимог Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, розмір моральної шкоди суд визначає у сумі 80 000 гривень кожному з позивачів, який відповідає принципам розумності і справедливості.

Крім того, суд зазначає, що сам факт загибелі ОСОБА_4 під час ДТП є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи те, що згідно з ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тому на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивачі судовий збір за розгляд справи судом при подачі позову не сплачували, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600 грн. пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 .

Стягнути Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,

позивач - ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, адреса: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5.

Повне судове рішення складено 21.07.2025.

Головуючий О.А.Самсонова