Вирок № 129018512, 23.07.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/6054/25>

Номер провадження: 1-кп/336/1327/2025

ВИРОК

Іменем України

23 липня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Уренгой РФ, громадянина України, зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого:

вироком Ворошилівського районного суду м. Донецька від 24.12.2001 року за ч. 2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2005 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки (звільнився 18.03.2008 року у зв`язку з відбуттям покарання);

вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2008 року за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки (звільнився 17.02.2011 року умовно достроково на 6 місяців 14 днів;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2013 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяця (звільнився 12.11.2014 року у зв`язку з відбуттям покарання);

вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2016 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 4. 2 ст. 185, 4. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців (звільнився 12.01.2017 року у зв`язку з відбуттям покарання);

вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.09.2018 року за ч. 3 ст. 185, 4. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України з випробуванням строком на 2 роки (ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.09.2019 року термін випробування скасовано, направлено для відбування покарання, звільнився 25.08.2023 року у зв`язку з відбуттям покарання);

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу 17 000 грн (ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2024 року штраф замінено на покарання у вигляді 240 годин громадських робіт (покарання за вироком суду не відбуте);

вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2025 року за ст. 389 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі (вирок суду не набрав законної сили);

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2025 року приблизно о 01 годині 20 хвилин у період дії воєнного стану, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні укриття КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав сумку укладку медичної сестри, для надання першої допомоги ТУ У 21.2-32250962-003:2012» виробника ТОВ «Виробнича компанія Діспомед», апарат для вимірювання кров`яного тиску (сфігмоманометр) «Medicare», стетоскоп з подвійною головкою «Medicare», медичний електронний термометр «Medicare», апарат для оцінювання рівня глюкози в крові «EasyTouch», ліхтарик типу люкс, оглядовий ротовий шпатель «Волес», джут для внутрішньовенних маніпуляцій, не текстуровані стерильні латексні оглядові рукавички з пудрою у кількості 10 штук, вартість яких сукупно складає 3531 гривень 00 копійок.

Окрім того, 14 квітня 2025 року приблизно о 18 годині 30 хвилин у період дії воєнного стану ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні укриття КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав IP-камеру відеоспостереження «Hikvision DS-2CD1323G2-LIUF» (2МП, 2,8 мм, мікрофон), вартість якої складає 3289 гривень 10 копійок, яка належить КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ЗМР.

В подальшому, ОСОБА_4 зник з місця вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ЗМР, матеріальну шкоду на загальну суму 6820 гривень 10 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєнні злочину повністю визнав, вказуючи, у квітні 2025 року він не встиг дістатись додому до початку комендантської години, тому зайшов в укриття медичного закладу. Дочекавшись, коли він в укритті залишиться сам, з шафки, яка була незакритою, викрав медичну сумку з обладнанням та ліками, яку вранці продав на ринку. Через декілька днів він знову ввечері зайшов в це ж укриття, звідки викрав камеру відеоспостереження, яку також продав на радіоринку. Отримані кошти витратив на власні потреби, причиною скоєння злочину вказував відсутність на той момент роботи та джерела доходу. Обвинувачений вказав, що обставини скоєння злочину, зазначені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, він згоден з вартістю викраденого майна та кваліфікацією своїх дій.

За клопотанням прокурора судом досліджено заяву КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Запорізької міської ради від 14.04.2025 року про скоєння крадіжки сумки-укладки медичної сестри, довідки КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Запорізької міської ради про вміст сумки та про те, що вартість вищевказаної сумки складає 3531 гривню, характеризуючі документи.

Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченого, стороною захисту не заявлялось клопотань про дослідження інших доказів, заяв про неналежність чи недопустимість доказів сторони обвинувачення не заявлялось.

Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, докладні пояснення, які не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, згоду з вірністю кваліфікації дій, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, окрім допиту обвинуваченого та наданих прокурором письмових доказів.

Указом Президента України № 64/2022 в Україні оголошено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та існував станом на квітень 2025 року, адже Указом №26/2025 від 14.01.2025 року був продовжений на 90 діб з 08.02.2025 року.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена, та кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 4 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна, крадіжка, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

До обставини, що пом`якшує покарання, суд відносить визнання вини у скоєнні злочину.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, переважно за скоєння майнових злочинів, не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків, тож немає підстав вважати, що його виправлення можливе без відбування покарання.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили, суд, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше багаторазово судимий за скоєння злочинів, ухилявся від відбування призначеного судом покарання, не має джерел доходу та стійких соціальних зв`язків, що у свою чергу свідчить про наявність ризику ухилення від суду та скоєння інших злочинів, вважає необхідним продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Судом також вирішується питання щодо стягнення витрат на залучення експерта, а також доля речових доказів.

Разом з обвинувальним актом до суду направлено цивільний позов КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», який підписаний та поданий ОСОБА_6 , та який не відповідає вимогам ЦПК України щодо змісту та оформлення позовної заяви.

В судове засіданні цивільний позивач представника не направив, на електронну пошту суду надійшло звернення від ОСОБА_6 з клопотанням про розгляд кримінального провадження за відсутності представника потерпілого та цивільного позивача.

Водночас, ані до цивільного позову, ані до заяви, що надійшла до суду, не додано будь-яких документів на підтвердження повноважень ОСОБА_6 на представлення інтересів КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», що є підставою для залишення цивільного позову без розгляду.

Суд також вважає необхідним роз`яснити, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 71, 72 КК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

У відповідності до положень ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2024 року, якою штраф замінено на покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п`яти років тридцяти днів позбавлення волі.

До строку покарання у відповідності до ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув?язнення з 17 червня 2025 року по день набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 17 червня 2025 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2674,2 гривен (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 коп).

Цивільний позов КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» залишити без розгляду.

Речові докази: пластикову пляшку об`ємом 6 літрів, яка передана на зберігання до камери схову ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано,та можебути оскарженийдо Запорізькогоапеляційного судушляхом поданняапеляційної скаргичерез Шевченківськийрайонний судм.Запоріжжя протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1