Рішення № 129018503, 22.07.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2202/25

Провадження №: 2/336/1933/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 22 липня 2025 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Якущенко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_3 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

За поданимпозовом,у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, позивач просить суд:

«Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ».

Ухвалою суду від 04.11.2025 вирішено:

«Відкрити провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та призначити справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження».

Ухвалою суду від 17.03.2025 вирішено:

«Відкрити провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та призначити справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження».

Ухвалою суду від 08.05.2025 вирішено:

«Закрити підготовче провадження та призначити вищевказану справу до судового розгляду по суті.

Визначити дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті:

22 липня 2025 року о 9-30 год».

У судовому засіданні представник позивача наполіг на позові за вказаними у ньому підставами.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено та матеріалалми справи підтверджується, що на підставі рішення Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 25.01.2007 року 21.11.2007 позивач отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,153 га, серія ЯГ № 708078, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно паспорта громадянина України позивач зареєстрований за вказаною адресою з 27.10.1997 року.

Крім того, згідно укладених договорів позивач за вказаною адресою отримує послуги з газопостачання та з електропостачання, про що слідує й з квитанцій про сплату таких послуг.

На спірний житловий будинок наявний технічний паспорт на ім`я позивача.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

При цьому,ст.328ЦК Українивстановлено,що правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно достатті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положеньст.83ЦПКУкраїни позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно зі ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як наголошує позивач у позові, «У 1997 р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Угода посвідчувалася нотаріально» … «правовстановлюючі документи втрачені».

При цьому, жодних доказів про набуття права власності позивачем спірного будинку у ОСОБА_3 сторона позивача суду не надала.

Так, технічний паспорт на спірний житловий будинок на ім`я позивача не містить відомостей про внесення до нього змін щодо набуття позивачем права власності внаслідок укладеної з ОСОБА_3 угоди, як на цьому наголошує позивач у позові.

Суд зауважує, що обставини реєстрації позивача за вищевказаною адресою та отримання ним послуг з газопостачання та з електропостачання не можуть свідчити про набуття ним права власності на спірний житловий будинок внаслідок укладеної позивачем з ОСОБА_3 угоди, а можуть розцінюватися судом як докази користування позивачем спірним житловим будинком.

Інших доказів суду сторона позивача не надавала, клопотань про витребування чи забезпечення доказів не заявляла, незважаючи на обізнаність з її правами та обов`язками.

Зважаючи на викладене суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_3 про визнання права власності.

Дата складання повного рішення суду вказана у вступній частині судового рішення вище.

Роз`яснити учасникам справи, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя П.В Зарютін