Єдиний державний реєстр судових рішень Cправа № 127/12297/25
Провадження № 2-а/127/105/25
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Люлик Роман Іванович, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00144178 від 25.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
вимоги позивача: визнати протиправноюта скасувати постанову головного спеціаліста інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Войтенко Марії Олегівни серії ІВ №00144178 від 25 лютого 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Люлик Роман Іванович, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00144178 від 25.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Люлик Роман Іванович, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00144178 від 25.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст.286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 17.02.2025 орієнтовно о 14:00 год. вона виявила на лобовому склі належного їй на праві власності автомобіля марки Nissan, модель Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою: м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 4, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІВ № 00144178. П.
Із виявленого повідомлення вбачалося, що головним спеціалістом інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Войтенко М.О. в режимі фото/відео зафіксоване порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , 17.02.2025 р. 11:04:13, вул. проспект Коцюбинського, 4, а саме порушення п.15.9 (ґ) ПДР зупинка на перехрестях, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП. Також було зазначено, що відносно власника транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. При цьому зазначалося, що фото/відеоматеріали транспортного засобу в момент вчинення правопорушення розміщено на офіційному Веб-сайті: Inspector.vmr.gov.ua.
Ознайомившись із повідомленням від 17.02.2025 та отриманою у відповідь на адвокатський запит постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 25.02.2025, представник позивача дійшов висновку про невідповідність винесеної постанови чинному законодавству.
Як зазначається у позовній заяві, при винесенні постанови інспектором з паркування були порушені права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КУпАП. Зокрема вона як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була позбавлена можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Окрім того, на переконання позивача та її представника, у інспектора з паркування Войтенко М.О. відсутні повноваження щодо накладення адміністративного стягнення за порушення п.15.9(ґ) ПДР, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, оскільки відповідно до ст.265-4 КУпАП інспектори з паркування наділені повноваженнями розглядати справи про такі адміністративні правопорушення лише з обов`язковою ознакою, тобто у разі суттєвого перешкоджання дорожньому руху або створенні загрози безпеці руху, що має наслідком тимчасове затримання транспортного засобу.
Також із повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що час винесення повідомлення 11:04:13 год, а виявлено воно позивачем було близько 14:00 год., тоді як згідно Правил дорожнього руху зупинка транспортного засобу - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів, завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог Правил дорожнього руху (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналу світлофора тощо). Вказана обставина виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за зупинку на перехресті.
Окрім зазначеного вище, у позовній заяві вказується, що з наявних на офіційному веб-сайті фото транспортного засобу позивача вбачається, що інспектор, який проводить фотофіксацію правопорушення, знаходиться на прилеглій до будинку по проспекту Коцюбинського, 4 території, а не на перехресті. Окрім того, на фото інспектора неможливо чітко дослідити відстань, на якій знаходиться належний позивачу автомобіль.
У зв`язку із наведеним вище позивач та її представник переконані, що факт порушення Правил дорожнього руху України в даному випадку не є доведеним, тож постанова від 25.02.2025 є незаконною та необґрунтованою, а отже такою, що підлягає скасуванню.
09.06.2025 від представника департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Святослава Мельника надійшов відзив (письмові пояснення) на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого департамент транспорту та міської мобільності ВМР вважає заявлені позовні вимоги є безпідставними.
За змістом відзиву 17 лютого 2025 року головним спеціалістом-інспектором з паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Войтенко М.О. за адресою м. Вінниця, просп. Коцюбинського, 4 було виявлено транспортний засіб Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , що порушив правила зупинки, передбачені п.15.9(ґ) ПДР України, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, тому на лобовому склі даного транспортного засобу було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІВ №0144178. Обставини вчиненого правопорушення у відповідності до ст.14-2 КУпАП були зафіксовані інспектором з паркування шляхом фотозйомки. Постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена одразу після отримання відомостей щодо особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто з урахуванням особливостей ст.279-1 КУпАП для розгляду справ такої категорії.
Представник відповідача наголошує, що фотофіксація правопорушення, що міститься у матеріалах справи, підтверджує, що транспортний засіб Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , 17.02.2025 об 11 год. 04 хв. в м. Вінниця на проспекті Коцюбинського, 4 дійсно здійснив зупинку та був припаркований в положенні, відстань до перехрестя якого складала явно менше 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини та розташований на проїзній частині дороги, створюючи перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, що рухались проїзною частиною дороги, заважаючи іншим учасникам дорожнього руху (в тому числі і пішоходам), суттєво обмежуючи оглядовість проїзної частини.
Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що хоч поняття «стоянка» та «зупинка» не є тотожними, однак стоянка завжди є порушенням у тих місцях, де заборонена зупинка. Таким чином на перехресті, а також ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини не можна здійснювати ні зупинку, ні стоянку.
Тож відповідач вважає вірною кваліфікацію адміністративного правопорушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксованого в режимі фотозйомки, а доводи адвоката щодо розташування автомобіля позивача на прилеглій території до буд.4 по просп. Коцюбинського та щодо помилковості висновку інспектора з паркування стосовно порушення п.15.9(ґ) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.12 КУпАП необґрунтованими.
Також представник відповідача у відзиві зазначає, що є помилковими і доводи сторони позивача стосовно недотримання інспектором при винесенні оскаржуваної постанови положень ст.ст. 33, 268 КУпАП.
У зв`язку із вищезазначеним представник відповідача вважає, що вчинення позивачеи порушення ПДР є очевидним та доведеним, отже притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним та обґрунтованим, а тому оскаржувана постанова, за його переконанням, не підлягає скасуванню. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
На підтвердження описаних у відзиві доводів, до нього в якості додатків відповідачем долучено доказову базу по адміністративному правопорушенню, копії сертифікатів, свідоцтва та атестатів відповідності приладів фіксації правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що відповідно до постанови головного спеціаліста інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Войтенко М.О. серії ІВ №00144178 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 на транспортному засобі Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , 17.02.2025 року об 11:04 год. За адресою: м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 4 здійснила зупинку на перехресті вул. Є. Пікуса просп. Коцюбинського, 4, а саме зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання перевагти в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга (п.15.9(ґ) ПДР), чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 3ст.122 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень.
Нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання, є Закон України «Про дорожній рух».
Відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить серед іншого уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.
Відповідно до підпункту 7-1 пункту «а» частини 1 статті 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження (власні (самоврядні)) серед іншого щодо уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.
Зазначені вище положення кореспондуються з приписами ст.219 КУпАП, згідно яких справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частинами першою,третьоютасьомоюстатті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) розглядають виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад. Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Як встановлено судом, відповідно до рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 30.06.2022 №1297 з 02 серпня 2022 року посадових осіб відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради наділено повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування та уповноважено здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), частинами першою, другою і восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.
Тож доводи представника позивача щодо відсутності у інспектора з паркування повноважень щодо накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, є помилковими.
Згідно положень ст.280 КУпАП особливості розгляду справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсяст.ст. 279-1 - 279-9цього Кодексу.
Так відповідно до ч.1 ст.279-1 КУпАП у разі, якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену уч.1 ст.14-2цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно ч.3 ст.279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбаченечастинами першою,третьоютасьомоюстатті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. ст.14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
За змістом ст.251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Разом з тим, в даному випадку у спірних правовідносинах застосовуються норми статей 33, 268, 280 КУпАП щодо особливостей розгляду справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису), при розгляді яких та накладенні стягнення зазначені обставини не враховуються.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.15.9(ґ) ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
У відповідності до ч.3 ст.122 КУпАП адміністративним правопорушенням серед іншого визначається порушення правил як зупинки, так і стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
У випадках, які підпадають під ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого даною нормою, кваліфікуючою ознакою такого діяння є саме створення перешкоди дорожньому руху.
Відповідно доп. 1.10 ПДРУкраїни перешкодою для руху є нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Одночасно варто звернути увагу й на те, що така перешкода не обов`язково повинна спричинити настання певних фактичних наслідків, а достатньо наявності потенційної, але реальної перешкоди.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до примітки ст.14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтеюОсобливої частиницього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів
Інформація, яка міститься на веб-сервісі Google Maps та надані суду фотознімки надають можливість ідентифікувати автотранспортний засіб, з них чітко видно марка автомобіля, його державний номерний знак, а також географічні координати місця події.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи даних фотофіксації адміністративного правопорушення та не заперечується позивачем, автомобіль марки Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , 17.02.2025 об 11 год. 04 хв. був припаркований в м. Вінниця на проспекті Коцюбинського, 4.
За переконанням адвоката Люлика Р.І. зазначений транспортний засіб розташовано на прилеглій до будівлі за вказаною вище адресою території.
Згідно визначень, які дає п.1.10 ПДР, прилегла територія це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Перехрестям же є місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.
На фотознімках зафіксовано відсутність у місці розташування автомобіля ознак виїзду з прилеглої території, натомість наявність усіх ознак перехрестя, визначених ПДР. Тож дана ділянка дороги є саме перехрестям - вулиці Є. Пікуса та проспекту Коцюбинського.
Є безпідставними посилання позивача, що інспектором з паркування не визначено конкретну відстань від автомобіля до перехрестя, оскільки із наданих фотознімків чітко видно, що така відстань становить явно менше 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини. від краю перехрещуваної проїзної частини
Суд звертає увагу, що диспозиція відповідногопункту ПДРвизначає відстань «ближче 10 м», як і зазначено в оскаржуваній постанові.
Також є неприйнятними доводи адвоката, що автомобіль позивача не створював перешкод дорожньому руху чи загрозу безпеці дорожнього руху, оскільки автомобіль позивачем зупинений та залишений у місці, де заборонені зупинка та стоянка, а саме на перехресті та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, що за приписамиПДРтаКУпАПвизначає транспортний засіб таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Оскільки за приписамип. 15.10 (а) ПДРстоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка, тому в місці, визначеномуп. 15.9 (ґ) ПДРтакож заборонена і стоянка транспортних засобів.
Суд бере до уваги доводи представника позивача, що в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.02.2025 невірно визначеноп. 15.9 (ґ) ПДР, оскільки позивачем здійснено стоянку, а не зупинку транспортного засобу.
Однак враховуючи обставини справи та склад адміністративного правопорушення за ч.3ст.122 КУпАП, який передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил як зупинки, так і стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, а також те, що притягнення винної особи відбувається саме за нормамиКодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, і, як наслідок, правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності за даною нормою постановою серії ІВ №00144178 від 25.02.2025 року.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.
Отже, на переконання суду, постанова серії ІВ №00144178 від 25.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення правил дорожнього руху та накладення на неї адміністративного стягнення, є законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-77,90,205,241-246,255,268,286КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Люлик Роман Іванович, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00144178 від 25.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 липня 2025 року.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК
Судове рішення № 129016996, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 21.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/12297/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: