Рішення № 129014173, 16.07.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4238/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Назаркевича С.М.,

розглянувши усудовому засіданніадміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділу поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що постановою поліцейського відділу поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 від 20.05.2025 року серії ЕНА №4778774 від 20.05.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Позивач вказує, що 20.05.2025 року він перебував разом із своїм рідним братом у компанії своїх товаришів, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 був на транспортному засобі марки BMW 523i д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його брату. Виключно ОСОБА_2 був за кермом даного автомобіля та виконував функції водія. Позивач із своїм братом та товаришем ОСОБА_3 перебували в транспортному засобі в якості пасажирів.

Позивач зазначає, що близько 20:00 год. ОСОБА_2 підвіз своїх товаришів до магазину «Порічка маркет» та продовжив рух на автомобілі. При цьому, в зустрічному напрямку їхав автомобіль патрульної поліції, який включив проблискові маячки та вказав водію транспортного засобу BMW зупинитись. Проїхавши ще близько 50-ть метрів, водій ОСОБА_2 зупинився неподалік магазину на паркувальному майданчику, та ще до приходу працівника поліції до транспортного засобу пересів із водійського місця на заднє пасажирське сидіння, таким чином що водійське місце залишилось вільним.

Оскільки позивач перебував на передньому пасажирському місці, то саме відносно нього почали складати матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказав, що дійсно що не отримував посвідчення водія та не має для цього потреби, оскільки не здійснює керування транспортними засоби та не має в наявності автомобіля. Однак незважаючи на його пояснення, працівники поліції склали відносно нього оскаржувану постанову.

З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання.

Позиція сторін по справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили такий задовольнити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому доводи про правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Представник відповідача Відділу поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив, у якому проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що поліцейським було правомірно винесено стосовно ОСОБА_1 оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення. Зокрема, позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, однак останній від підписання постанови відмовився. Додатково наголосив. що стосовно ОСОБА_1 поліцейським також було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду за допомогою приладу Drager Alcotest. Відповідний протокол про адміністративне правопорушення було скеровано для розгляду до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився. Заяв чи клопотань від останнього до суду не надходило.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови поліцейського відділу поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 від 20.05.2025 року серії ЕНА №4778774 від 20.05.2025 року - 20.05.2025 року о 22 год. 05 хв. 54 сек. у с. Солонка, вул. Центральна, 1, водій керував автомобілем без ближнього світла фар у темну пору доби. Під час перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 не має права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а.ПДР Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Від підписання вказаної постанови та її отримання позивач відмовився, а тому така 21.05.2025 року була скеровано рекомендованим листом на його поштову адресу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , зазначив. що 20.05.2025 року він керував транспортним засобом марки BMW 523i д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його брату. Крім нього, у авто перебував також позивач ОСОБА_1 , який сидів на передньому пасажирському сидінні та Голуб Северин, який сидів на задньому пасажирському сидінні. В подальшому, автомобіль був зупинений працівниками поліції. Свідок зазначає, що оскільки у нього відсутнє посвідчення водія, він заїхав на паркувальний майданчик та одразу пересів на заднє пасажирське сидіння, так щоб працівники поліції цього не бачили. Коли працівники поліції наблизились до автомобіля то на передньому пасажирському сидінні сидів лише ОСОБА_4 , стосовно якого почали складати адміністративні матеріали. При цьому, останній зазначав, що не керував зазначеним авто. Свідок також вказав, що з метою уникнення від адміністративної відповідальності він не повідомляв працівників поліції, що саме він керував автомобілем.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що керував автомобілем ОСОБА_2 . При цьому, оскільки на момент прибуття поліцейських до автомобіля на передньому сидінні сидів лише ОСОБА_1 , то працівники поліції припустили, що саме він керував транспортним засобом та склали відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення.

Мотиви прийняття рішення судом

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1 ПДР останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно підпункту «а» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Викладене свідчить, що особі забороняється керувати транспортним засобом за відсутності в останньої посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Доводи позивача про те, що він не керував автомобілем, оскільки такий йому не належить, судом відхиляються.

Так, якщо інша особа керувала транспортним засобом, це означає, що власник або особа, яка має право на користування транспортним засобом, дозволила іншій особі сісти за кермо та керувати цим транспортним засобом. Зазвичай, для цього інша особа повинна мати дійсне посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно з Правилами дорожнього руху, водієм вважається особа, яка керує будь-яким транспортним засобом, що має посвідчення водія на право керування цим транспортним засобом. Власник транспортного засобу, або особа, яка використовує його на законних підставах, має право передавати керування іншим особам, які мають відповідне посвідчення водія

Суд підкреслює, що у позовній заяві ОСОБА_1 не спростовує висновки спірної постанови в частині відсутності в нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Крім того, суд не враховує показання допитаних за клопотанням сторони позивача свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки такі перебувають у дружніх стосунках з позивачем.

Надані позивачем фото та відеоматеріали жодним чином не спростовують правомірність притягнення його адміністративної відповідальності, оскільки зафіксовані на них події (від`їзд автомобіля марки BMW під керуванням особи, схожої на ОСОБА_2 від магазину) мали місце 20.05.2025 року о 21 год. 00 хв. Тобто, з моменту відображених на відео подій і до моменту зупинення працівниками поліції вказаного автомобіля пройшов значний проміжок часу (понад 1 год.).

Крім того, місце зупинки автомобіля працівниками поліції та складання адміністративних матеріалів не співпадає з місцем зображеним на відеозаписі.

Відтак, позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає спробою ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Позивач та свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були позбавлені об`єктивної можливості повідомити працівників поліції хто фактично був за кермом та здійснював керування транспортним засобом. При цьому, у судовому засіданні такі зазначили, що є студентами юридичних факультетів вищих навчальних закладів, а відтак обізнані з необхідністю надавати працівникам поліції правдиві свідчення під час складення протоколу або постанови про накладення адміністративного стягнення.

Повідомлення суду інших фактичних обставин не підтверджених належними та допустимими доказами не впливає на висновок суду про факт керування ОСОБА_1 автомобілем за відсутності в нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За таких обставин суд вважає, що належні і допустимі докази порушення поліцейським процедури винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відсутні, а тому з огляду на встановлені вище фактичні обставини у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 241-246 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділу поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції № 2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху,- відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складеннясудового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції у Львівській області, адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833.

Відповідач 2: Відділення поліції № 2 (м. Пустомити) Львівського районного відділу поліції № 2 Головного управління національної поліції України у Львівській області, адреса: Львівська обл., м. Пустомити, вул. Шевченка, 1.

Суддя Мироненко Л.Д.