Рішення № 129007535, 18.07.2025, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/687/25

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

іменем України

"18" липня 2025 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючогосудді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Дідус Т.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимогст.247 ч.2 ЦПК Українибез фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами №584368 від 20.04.2021 року та №4185073 від 20.05.2021 року в розмірі 59888,64 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн.

Вимоги мотивує тим, що 20.04.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №584368, відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу кредит у сумі 18750 грн. на строк 730 днів з кінцевим терміном повернення 20.04.2023 року.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі, а відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит.

26.11.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №26-11/2021, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №584368 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №584368.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №584368.

Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №584368.

20.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4185073, відповідно до умов якого кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту за вказаним договором становить 5000 грн. на строк 10 днів.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, а відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №30-12/2021-21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №4185073 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №4185073.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №4185073.

Всупереч умовам кредитних договорів відповідач частково виконала свої зобов`язання та загальний розмір заборгованості за кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року становить 45979,59 грн., з яких: 18095,20 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 27884,39 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року становить 13909,05 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 8740 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 146,04 грн. інфляційні збитки; 23,01 грн. нараховані 3% річні.

Позивач також зазначив, що при подачі позову ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн.

16.06.2025 року по справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 04.07.2025 року.

04.07.2025 року розгляд справи було відкладено на 21.07.2025 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, 15.07.2025 року надала суду заяву, в якій позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до неї в частині стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року не визнала та просила застосувати до вказаної позовної вимоги наслідки пропущення строку позовної давності. Позовні вимоги про стягнення з неї кредитної заборгованості по договору №584368 від 20.04.2021 року визнала частково, а саме про стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом в період строку дії кредиту з урахуванням сплачених нею коштів. Просила справу розглянути без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20.04.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №584368 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 договору сума кредиту складає 18750 грн., тип кредиту кредит; строк кредиту 730 днів з кінцевим терміном повернення 20.04.2023 року (включно). Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (далі Графік платежів).

Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить за перший день користування кредитом 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100% річних (п.1.5 договору).

Згідно п. п. 1.7, 1.8 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 127,32% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 39597,78 грн.

П.2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 15000 грн. на користь споживача за реквізитами № НОМЕР_1 ; - у розмірі 3750 грн. на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 Договору.

Згідно п.3.5 договору сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується копією платіжного доручення №5127 від 20.04.2021 року.

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №584368 від 20.04.2021 року, що є Таблицею загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, стверджується, що ОСОБА_1 видається кредит за договором на 24 місяці в період з 20.04.2021 року по 20.04.2023 року в сумі 18750 грн. Даною Таблицею визначено суму щомісячних платежів, з яких частина йде на погашення процентів за користування кредитом, інша частина на погашення суми кредиту. Загальна вартість кредиту становить 39597,78 грн.

Таким чином Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит передбачено дату видачі кредиту, періодичність сплати кредитних коштів, які складаються із суми погашення кредиту, процентів за користування кредитом, загальну вартість кредиту.

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що отримала свій примірник договору та Графіку.

Аналогічні положення зазначені і в паспорті споживчого кредиту, з якими ознайомилася ОСОБА_1 , що підтверджується її особистим підписом.

З розрахунку заборгованості за кредитом по кредитному договору №584368 від 20.04.2021 року, складеного ТОВ «Слон Кредит», слідує, що ОСОБА_1 25.05.2021 року здійснила погашення заборгованості в сумі 1647 грн. та 06.07.2021 року 1647 грн., з яких було зараховано кошти на погашення відсотків за користування кредитом та тіла кредиту. Станом на 20.04.2023 року загальна сума заборгованості становить 36303,78 грн., з яких: 18095,20 грн. заборгованість по тілу кредиту; 18208,58 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Загальна заборгованість станом на 26.11.2021 року становить 24488,45 грн.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст.1050ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт існування кредитних відносин між позичальником та первісним кредитором підтверджується кредитним договором.

Перехід права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Факторинг Партнерс» підтверджується доданими до позовної заяви документами, а саме договорами факторингу, актами прийому-передачі реєстру боржників, реєстрами боржників до договору факторингу.

Згідно зістаттею 512ЦК Україникредитор узобов`язанні можебути заміненийіншою особоювнаслідок переданняним своїхправ іншійособі заправочином (відступленняправа вимоги); правонаступництва; виконанняобов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Як встановлено судом, відповідачка не належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, допустивши заборгованість.

За умовами кредитного договору №584368 від 20.04.2021 року сторони погодили сплату відсотків за користування кредитом, який наданий на 730 днів з 20.04.2021 року до 20.04.2023 року включно.

Таким чином, у межах строку кредитування за кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року до 20.04.2023 року відповідач мала, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними платежами. Починаючи з вказаних вище дат, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що загальна вартість кредиту за кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року на час закінчення строку дії кредитного договору з урахуванням сплачених відповідачем коштів становить 36303,78 грн.

Проте з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс», слідує, що відповідачу ОСОБА_1 нараховано заборгованість в сумі 45979,59 грн. поза межами строку дії кредитного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем за договором кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року нарахована заборгованість по процентах після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту та заборгованості по процентах, нарахованих в період дії строку кредитування.

Як встановлено судом, відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором №584368 від 20.04.2021 року, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в межах строку дії кредитного договору порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, про стягнення з відповідачки на користь позивача кредитної заборгованості у сумі 36303,78 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року слід зазначити наступне.

20.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4185073 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.1 якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно п.1.2 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн. Строк кредиту 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (п.п. 1.3, 1.4 договору).

Відповідно до п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Згідно п.1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 5950 грн.

П.3.1 договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п.7.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 240 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 55 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

З Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №4185073 від 20.05.2021 року, слідує, що ОСОБА_1 20.05.2021 року видано кредит у сумі 5000 грн. на 10 днів до 30.05.2021 року, загальна вартість кредиту становить 5005 грн. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим будуть мати наступні значення: усього сума платежів за розрахунковий період складе 5950 грн.; усього сума процентів за користування кредитом складе 950 грн.; реальна річна процентна ставка складе 57108,96% річних; загальна вартість кредиту складе 5950 грн.

Перехід права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Факторинг Партнерс» підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс», ОСОБА_1 станом на 26.05.2025 року має заборгованість за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року в сумі 13909,05 грн.

Вказані вище кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису.

Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно частини другої статті 1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст.611, 615ЦК України у випадку порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит.

Відповідач ОСОБА_1 зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору №4185073 від 20.05.2021 року погашення по кредиту не здійснювала.

Як встановлено судом, дата погашення кредиту згідно кредитного договору є 30.05.2021 року.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, у позивача відсутні підстави для стягнення з боржника заборгованості за процентами, а також неустойки після закінчення строку дії кредитного договору.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду Касаційного цивільного суду, які відображені у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 757/22765/15-ц, провадження 61-12227св18.

ОСОБА_1 як позичальник зобов`язана була повернути кредит в повному обсязі до 30.05.2021 року.

В той же час ОСОБА_1 заявила про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 261ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст.261ЦК України зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 3 ст.267ЦК України встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.266ЦК України зі впливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Стосовно визначення моменту, коли позивач мав довідатись про своє порушене право та з якого почала свій перебіг позовна давність стосовно вимог позивача, Верховний суд України у своєму правовому висновку, сформованому у Постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, зазначив, що для правильного застосування частини 1 статті 261ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд України зауважив, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться встатті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Матеріали справи доводять, що про порушення свого права ТОВ «Авентус Україна» дізналося 30.05.2021 року, а тому строк позовної давності для фінансової установи закінчився 30.05.2024 року.

Згідно ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до матеріалів справи позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 09.06.2025 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року та про відмову в задоволенні цих вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст. 141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» суд задовольняє на 60,62%.

Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 1468,45 грн. (2422,40 х 60,62% = 1468,45 грн.)

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач заявив вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 16000 грн. Разом з тим до позовної заяви додав договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року та прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс».

Як слідує із позовної заяви, вона подана через систему «Електронний суд» директором ТОВ «Факторинг Партнерс» шляхом самопредставництва з допомогою електронно-цифрового підпису.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу є безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 256, 261, 266, 267, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ТОВ «Факторинг Партнерс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка зареєстрованав АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,на користьТОВ «ФакторингПартнерс» (кодЄДРПОУ 42640371,юридична адреса:03150,м.Київ,вул.Ґедройця Єжи,6,офіс 521)заборгованість закредитним договором№584368від 20.04.2021року врозмірі 36303(тридцятьшість тисячтриста три)грн.78коп.та сплаченийпри подачіпозовної заявисудовий збірпропорційно дорозміру задоволенихпозовних вимогв розмірі1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 45 коп., а всього кошти в сумі 37772 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 23 коп.

У задоволенні позову ТОВ «Факторинг Партнерс» в частині стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором №4185073 від 20.05.2021 року у розмірі 13909 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 05 коп. відмовити в зв`язку із закінченням строків позовної давності.

У задоволенні позовної вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Заполовський