Рішення № 129006911, 21.07.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/5499/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомЧернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській областідоМихайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської областіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

Чернігівська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з позовом до Михайло-Кицюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не вчинення дій по забезпеченню виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га, розташованої в с. Пльохів, Чернігівського району за географічними координатами 51.543802,30.909232 (паспорт № 128 від 01.08.2006) для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів звалища твердих побутових відходів та її затвердження на сесії Михайло-Коцюбинської селищної ради, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку;

- зобов`язати Михайло-Коцюбинську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області вчинити дії щодо забезпечення виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га, розташованої в с. Пльохів, Чернігівського району за географічними координатами 51.543802,30.909232 (паспорт № 128 від 01.08.2006) для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів звалища твердих побутових відходів та її затвердження на сесії Михайло-Коцюбинської селищної ради, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

На обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, на території Михайло-Коцюбинської селищної ради наявне звалище твердих побутових відходів в с. Пльохів, Чернігівського району Чернігівської області. Площа звалища ТПВ с. Пльохів (код MVV74255_00388), розташованого за координатами 51.543802,30.909232 на несформованій земельній ділянці, складає 0,3 га, розрахунковий обсяг видалених відходів складає 440т. Сміттєзвалище розміщено на землях запасу комунальної власності Михайло-Коцюбинської селищної ради, невизначеного цільового призначення. Дане місце видалення відходів (МВВ) паспортизоване 01.08.2006 реєстраційний номер 128. Згідно з вищевказаним паспортом місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 1990 року, обсяг видалення відходів 440,0 т, розрахунковий термін експлуатації 25 років. Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстровано. Експлуатація звалища побутових відходів в с. Пльохів Михайло-Коцюбинської селищної ради здійснюється з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства, що призводить до негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та їх засмічення побутовими відходами, і є порушенням вимог ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про управління відходами».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав, втім правом подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

15.01.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області направлено електронною поштою органам місцевого самоврядування, у тому числі і Михайло-Коцюбинський селищній раді Чернігівського району Чернігівської області (п. 26 списку), вимогу № 04/112, якою зобов`язано вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під полігонами та звалищами для захоронення твердих побутових відходів, визначення в натурі меж цих ділянок з встановленням межових знаків (п. 5 вимоги).

Разом з тим, у період з 16.03.2021 по 22.03.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі наказу № 56 від 02.02.2021 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі поводження з відходами, Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району.

Установлено, що на території Михайло-Коцюбинської селищної ради наявне звалище твердих побутових відходів в с. Пльохів, Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до акту перевірки Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 16-22.03.2021 № 34/04 площа звалища ТПВ с. Пльохів (код MVV74255_00388), розташованого за координатами 51.543802,30.909232 на несформованій земельній ділянці, складає 0,3 га, розрахунковий обсяг видалених відходів складає 440т.

Сміттєзвалище розміщено на землях запасу комунальної власності Михайло-Коцюбинської селищної ради, невизначеного цільового призначення. Дане місце видалення відходів (МВВ) паспортизоване 01.08.2006 реєстраційний номер 128. Згідно з указаним паспортом місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 1990 року, обсяг видалення відходів 440,0 т, розрахунковий термін експлуатації 25 років.

Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстровано.

За результатами перевірки, Михайло-Коцюбинському селищному голові вручено вимогу від 25.03.2021 № 34/04, зокрема щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що зайняті під сміттєзвалищами для захоронення твердих побутових відходів на території Михайло-Коцюбинської селищної ради, для експлуатації сміттєзвалищ, визначення в натурі меж цих ділянок з встановленням межових знаків (п. 2 вимоги), у тому числі і під звалищем твердих побутових відходів в с. Пльохів.

Як вбачається з інформації Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 31.01.2022 № 02-13/125, отриманої на запит окружної прокуратури від 28.01.2022, правовстановлюючі документи на земельні ділянки під сміттєзвалищами, у тому числі і в с. Пльохів відсутні, технічна документація із землеустрою не виготовлена. Також, Михайло-Коцюбинською селищною радою на 10 сесій 8 скликання 03.09.2021 прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області» та на 2022 рік заплановано кошти з місцевого бюджету для виготовлення земельної документації під МВВ.

У подальшому, у період з 21.01.2025 по 03.02.2025 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі наказів № 17 від 15.01.2025, № 33 від 27.01.2025 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Михайло-Коцюбинською селищною радою та її виконавчим комітетом.

В ході перевірки встановлено, що експлуатація звалища побутових відходів в с. Пльохів Михайло-Коцюбинської селищної ради здійснюється з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства, що призводить до негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та їх засмічення побутовими відходами, і є порушенням вимог ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про управління відходами». На момент перевірки землевпорядна документація під звалищем ТПВ в с. Пльохів Михайло-Коцюбинської територіальної громади не розроблена, відповідно на сесії селищної ради не затверджена, відповідний договір із землевпорядною організацією на виконання робіт не укладено.

За результатами перевірки складено акт № 02/03 від 03.02.2025 та винесено Вимогу № 02/03 від 04.02.2025 щодо приведення у відповідність із законодавством в частині вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що зайняті під звалищами твердих побутових відходів Михайло-Коцюбинської територіальної громади, у тому числі і розташованому у с. Пльохів (пункт 11 Вимоги). Відповідальних осіб селищної ради притягнуто до адміністративної відповідальності.

На запит прокуратури Михайло-Коцюбинська селищна рада 24.04.2025 повідомила, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки під сміттєзвалищами, у тому числі і с. Пльохів відсутні, технічна документація із землеустрою не виготовлена. Як вбачається з вказаної відповіді, Михайло-Коцюбинська селищна рада, з метою виконання рішення 10 сесії 8 скликання від 03.09.2021, 19.03.2025 уклала договір про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на території Шибиринівського старостинського округу Михайло-Коцюбинської селищної ради (поблизу с. Пльохів).

Таким чином, позивач вказує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку зайняту під звалищем для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ № 128 від 01.08.2006 «Звалище ТПВ Пльохівська сільська рада с. Пльохів») та відповідно не затвердженні документації на сесії селищної ради.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В силу частини 5 статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття «інтереси держави» визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 240/3384/19, від 02 березня 2020 року у справі № 280/1933/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 640/4747/19, від 08 серпня 2019 року у справі №352/286/17 зазначив наступне: «...за змістом частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2)у разі відсутності такого органу.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Чернігівська окружна прокуратура звертається до суду в даному випадку через бездіяльність уповноваженого органу та підтверджує наявність підстав для вжиття заходів реагування прокурором, оскільки в іншому випадку інтереси держави залишатимуться незахищеними.

За вимогами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами».

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За правилами ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 30 вказаного Закону зазначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами.

Стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.

Земельним кодексом України (стаття 12) установлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Земельна ділянка як об`єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ст. 79-1 ЗК України.

Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Землеустрій проводиться в обов`язковому порядку (ст. 20 Закону України «Про землеустрій») на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі, встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.

Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» визначено, що землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Види документації із землеустрою, згідно із Законом України «Про землеустрій» (ст. 25), крім інших є, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно зі ст. 50 цього Закону, розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Замовниками документації із землеустрою, відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За визначенням статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Однак, Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га, розташованої в кінці вул. Центральної в с. Пльохів, Чернігівського району за географічними координатами 51.543802,30.909232, для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів звалища твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалище створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативних наслідків.

Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище твердих побутових відходів, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності на яких розташовані сміттєзвалища.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за правилами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку для обслуговування сміттєзвалища включає не лише дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою, а і безпосередньо його розробку, тобто виділення для цього коштів, заключення договору з виконавцем, який буде здійснювати розробку даного проекту, затвердження вже виготовленого проекту землеустрою, фактичне винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Однак, селищною радою жодної інформації про планування вжиття вищевказаних дій, із зазначенням відповідних граничних строків їх виконання, забезпечення їх виконання коштами, які необхідно виділити з місцевого бюджету не надано, а лише обмежилася інформуванням про прийняття рішення про надання дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою, що вказує на здійснення лише формальних дій та фактичну бездіяльність ради щодо досягнення кінцевого результату у вигляді оформлення правовстановлюючих документів на дане сміттєзвалище.

Вимога про зобов`язання Михайло-Коцюбинську селищну раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під звалище для захоронення твердих побутових відходів у межах конкретного місця видалення відходів за паспортом МВВ № 128 від 01.08.2006 орієнтовною площею 0,3 га є необхідною для забезпечення експлуатації сміттєзвалища, розроблення плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.

Усупереч наведеного, правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також погіршення стану здоров`я та санітарного благополуччя населення.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 91, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 40 Закону України «Про управління відходами», та ст. ст. 26, 30, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 35, 36, 46 Закону України «Про охорону земель», Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району не забезпечено оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку зайняту під звалище для захоронення твердих побутових відходів та не визначено в натурі (на місцевості) межовими знаками межі вказаної земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При розгляді даної справи судом враховано положення частин 1, 2 статті 77, частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Михайло-Кицюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не вчинення дій по забезпеченню виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га, розташованої в с. Пльохів, Чернігівського району за географічними координатами 51.543802,30.909232 (паспорт № 128 від 01.08.2006) для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів звалища твердих побутових відходів та її затвердження на сесії Михайло-Коцюбинської селищної ради, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Зобов`язати Михайло-Коцюбинську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області вчинити дії щодо забезпечення виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га, розташованої в с. Пльохів, Чернігівського району за географічними координатами 51.543802,30.909232 (паспорт № 128 від 01.08.2006) для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів звалища твердих побутових відходів та її затвердження на сесії Михайло-Коцюбинської селищної ради, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Чернігівська окружна прокуратура, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 02910114.

Відповідач: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, вул. Шевченка, 50, с-ще Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15552, код ЄДРПОУ 04412509.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846.

Дата складення повного рішення суду - 21.07.2025.

Суддя Ю. О. Скалозуб