Ухвала суду № 129006377, 22.07.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання залишення позову без розгляду

22 липня 2025 року справа № 520/17973/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі за текстом - відповідач, суб`єкт владних повноважень) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, - за залишок 77 днів, з яких 60 днів підлягають оплаті на загальну суму 140 000 гривень; 2) зобов`язання Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у загальному розмірі 140 000 гривень за 60 днів (із 77 сумарно обчислених днів) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора. Водночас, згідно з довідками про здійснення розрахунків за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року від 23.04.2025 №354, нарахування одноразової винагороди, передбаченої абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 70 000 грн здійснювалось лише один раз у жовтні 2024 року, хоча мала б здійснюватися ще 2 рази на загальну суму 140 000 грн (всього 3 рази на загальну суму 210 000 грн).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано докази.

Відповідач 14.07.2025р. подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Аргументуючи дані твердження зазначив, що предметом цього спору є одноразова грошова винагорода до 70 000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно за період з 17.04.2024 до 01.08.2024. До суду з даним позовом представник позивача звернулась лише 06.07.2025 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), що свідчить про пропущений нею тримісячний строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

У розумінні п.17 ч.1 ст.4 КАС України предмет ініційованого заявником спору охоплюються суспільними відносинами з проходження особою публічної служби.

Тому строк звернення до суду у даному випадку установлений ч.5 ст.122 КАС України і складає один місяць.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли на ці відносини з частині оплати праці може бути поширена дія положень ст.233 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р. №2352-ІХ відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.

Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Винятки з цієї норми за ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ підлягають поширенню на спірні правовідносини.

У вимірі спірних правовідносин суд звертає увагу, що правила та процедури виплати грошового забезпечення поліцейським регламентуються приписами постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799).

Згідно з п.6 постанови КМУ №988 видатки, пов`язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання Національної поліції.

Згідно з п.7 Порядку №260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Пунктом 13 Порядку №260 встановлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.

Як зазначено у позові, заявник проходив службу в поліції з 07.11.2015 по 15.10.2024.

27.05.2025 заявник подав до відповідача звернення №4/1/5 з приводу виплати одноразової винагороди, передбаченої абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на загальну суму 140 000 гривень.

У відповідь на це звернення суб`єкт владних повноважень вчинив відмову, оформлену листом від 27.06.2025 №8895-2025.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №620/15959/24 зауважив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

За висновком Верховного Суду у справі №620/15959/24, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Застосовуючи положення цих норм права до спірних правовідносин, суд зауважує, що клопотання про залишення позову без розгляду не містить жодних доказів доведення до відома позивача відомостей / інформації про облік часу проходження публічної служби в аспекті призначення, обчислення, нарахування, виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів достеменної обізнаності заявника із фактичним станом виконання суб`єктом владних повноважень публічного обов`язку щодо оплати часу служби публічного службовця, у розумінні статей 233, 238 Кодексу законів про працю України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду за клопотанням відповідача з урахуванням приєднаних до справи наразі доказів.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 47, 240, 241-243, 248, 256, 262, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про залишення позовної заяви без розгляду від 11.07.2025р. - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко