Рішення № 129005921, 22.07.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 року Справа № 480/217/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/217/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.12.2024 №182950007389 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» з дати звернення 20.12.2024, з визначенням розміру пенсії з урахуванням довідок: Конотопської районної державної адміністрації Сумської області від 19.12.2024 № 01- 30/5470 про стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби відповідно до ЗУ «Про державну службу», постанови КМУ від 25.03.2016 №229 «Про порядок обчислення стажу державної служби», довідки Конотопської районної державної адміністрації від 16.12.24 №01- 32/5412 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідки Конотопської районної державної адміністрації від 19.12.24 №01-32/5469 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, довідки Конотопської районної державної адміністрації про інші складові заробітної плати для призначеної пенсії державного службовця від 16.12.2024 № 01-32/5413.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 20.12.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.12.2024 №182950007389 позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі заяву про переведення з пенсії на пенсію та розрахунок стажу.

Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області через систему "Електронний суд" та отримана ним 22.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 53). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву та витребувані докази суду надано не було.

Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

При цьому на виконання вимог суду, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатами розгляду якої відмовлено позивачу в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові, заробітної плати державного службовця. Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не є суб`єктом прийняття рішення, що не може створювати негативні наслідки у вигляді покладених рішенням суду зобов`язань для останнього (а.с. 58-61).

Також було надано витребувані судом докази (а.с. 64-73).

В подальшому ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області: належним чином завірену копію всіх матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі розрахунок стажу до оскаржуваного рішення, послужний список (у разі наявності); додаткові пояснення щодо того чи подавалися позивачем до пенсійному органу послужний список чи інші документи, які б підтверджували присвоєння йому спеціального звання під час проходження служби в органах внутрішніх справ та в органах податкової поліції.

Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" та отримана ним 10.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 80). Проте вимоги суду не виконано, витребувані докази суду надано не було.

Натомість позивачем/представником позивача було надано суду послужний список на наказ про присвоєння звання (а.с. 86, 94-112). Водночас у додаткових поясненнях позивач зазначив, що всі документи, зазначені посадовою особою Сервісного центру Пенсійного фонду України у м. Конотопі позивачем були надані для сканування при поданні 20.12.2024 заяви №7920 про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за іншим Законом (згідно ЗУ «Про державну службу» №889-УІІІ). Належним чином завіреної копії послужного списку чи іншого документу, який би підтверджував присвоєння йому спеціального звання під час проходження служби в органах внутрішніх справ та в органах податкової поліції від нього не вимагали (а.с. 92).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 11.11.2022 року було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 70).

20.12.2024 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (а.с. 71-72).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням від 25.12.2024 №182950007389 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу, у зв`язку з відсутністю правових підстав (а.с. 64).

При цьому в даному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж складає 35 роки 6 місяців 07 днів, стаж на посадах державної служби - 1 рік 1 місяць 0 днів (за період з 31.03.2015 по 01.05.2016). Станом на 01.05.2016 року заявник працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася з позовною заявою до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято (новий) Закону України Про державну службу №889, який набрав чинності 01.05.2016 року.

Відповідно до п. 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу N 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (далі по тексту - Закон №889-VIII) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічні положення закріплені у Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі - Порядок № 622).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17, від 19.12.2023 року по справі № 600/947/23-а.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що підставою для відмови в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" фактично є відсутність стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців (а.с. 64). При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж складає 35 роки 6 місяців 07 днів, стаж на посадах державної служби - 1 рік 1 місяць 0 днів (за період з 31.03.2015 по 01.05.2016). Станом на 01.05.2016 року заявник працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

В свою чергу відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 позивач, зокрема:

- з 11.06.1990 по 27.06.1997 проходив службу в органах внутрішніх справ України;

з 27.06.1997 по 03.12.2001 проходив службу в органах податкової міліції;

- з 01.02.2002 по 16.09.2002 року працював в податкових органах на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Конотопської ОДПІ Сумської області. 18.03.2002 позивачу було присвоєно спеціальне звання "інспектор податкової служби 3 рангу" (а.с. 27);

- з 31.03.2015 по 19.12.2024 працював в Конотопській районній державній адміністрації на посадах заступника голови, провідного спеціаліста відділу освіти, головного спеціаліста відділу освіти, головного спеціаліста відділу освіти, охорони здоров`я, культури, спорту. 26.04.2006 позивач прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування та йому було присвоєно 11 ранг в межах п`ятої категорії посад. 27.01.2007 року позивачу було присвоєно 9 ранг в межах четвертої категорії посад (а.с. 30, 68).

Даний факт також підтверджується довідкою від 19.12.2024 року № 01-30/5470 про стаж роботи на посадах, віднесених до державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу", виданою Конотопською районною державною адміністрацією (а.с. 15).

Суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01 травня 2016 року стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.

Водночас після 01 травня 2016 року у зв`язку із набранням чинності Законом № 889-VІІІ кардинально змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.

Таким чином, аналізуючи вказані положення у сукупності, суд доходить висновку, що при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ) після 01 травня 2016 року необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби. При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01 травня 2016 року та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Водночас стаж, набутий після 01 травня 2016 року на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.

Суд наголошує, що вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022. КСУ у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Від 22.05.2024 року по справі № 22.05.2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ до стажу державної служби зараховуються, зокрема:

1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;

4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Також відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 повинно здійснюватися відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 283 від 3 травня 1994 р.

Згідно із пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) (в редакції, чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема:

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

- на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).

Відповідно до п. 342.1 ст. 342 Податкового кодексу України посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.

Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

За приписами п. 342.5 ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

Згідно п. 342.6 ст. 342 Податкового кодексу України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" та іншими законами.

Відповідно до п. 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу.

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно з статтею 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу.

Приписами пункту 57 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено, що спеціальні звання податкової служби, встановлені цим Кодексом, присвоюються посадовим особам контролюючих органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби, за таким співвідношенням незалежно від займаних посад, зокрема, спеціальне звання органів доходів і зборів - інспектор податкової та митної справи III рангу, спеціальне звання органів державної податкової служби - інспектор податкової служби II рангу; спеціальне звання органів доходів і зборів - інспектор податкової та митної справи II рангу, спеціальне звання органів державної податкової служби - інспектор податкової служби III рангу; спеціальне звання органів доходів і зборів - інспектор податкової та митної справи I рангу, спеціальне звання органів державної податкової служби - інспектор податкової служби I рангу.

Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні та/або персональні звання, є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в податкових органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.07.2018 року по справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 року по справі № 500/5183/17.

Враховуючи те, що позивач у період з 01.02.2002 по 16.09.2002 року працював у податковому органі, обіймав відповідну посаду для виконання завдань і функцій держави та йому присвоювалося персональне/спеціальне звання, суд доходить висновку, що даний період роботи в податковому органі зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Водночас відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;

третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Отже, враховуючи те, що у період з 31.03.2015 до 01.05.2016 року позивач працював на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та йому було встановлено відповідні категорії посад, суд доходить висновку, що даний період також підлягає зарахуванню до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.

Щодо проходження позивачем служби з 11.06.1990 по 27.06.1997 в органах внутрішніх справ України та з 27.06.1997 по 03.12.2001 в органах податкової міліції, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 3 Порядку №283 (в редакції, чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби включається також, зокрема, час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

При цьому відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу України" (чинного до 19.11.2012 року) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Порядок присвоєння спеціальних звань молодшого начальницького складу податкової міліції визначається Державною податковою адміністрацією України.

Спеціальні звання старшого і середнього начальницького складу податкової міліції присвоюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальні звання вищого начальницького складу податкової міліції відповідно до Конституції України присвоює Президент України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції в органах внутрішніх справ та органах податкової міліції включається до стажу державної служби.

З копії послужного списку позивача судом встановлено, що під час проходження позивачем служби з 11.06.1990 по 27.06.1997 в органах внутрішніх справ України йому було присвоєно звання лейтенанта міліції та старшого лейтенанта міліції, а під час проходження служби з 27.06.1997 по 03.12.2001 в органах податкової міліції - капітана податкової міліції та майора податкової міліції (а.с. 94-105).

Також згідно з наказом Управління МВС України в Сумській області від 07.07.1995 року № 70 о/с (архівний витяг), позивачу було присвоєне чергове спеціальне звання капітана міліції (а.с. 115 (зворотній бік).

В свою чергу відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Сумській області від 19.04.1999 року № 80-0, позивачу було присвоєно звання майора податкової міліції (а.с. 79).

Отже, періоди проходження позивачем служби з 11.06.1990 по 27.06.1997 в органах внутрішніх справ України та з 27.06.1997 по 03.12.2001 в органах податкової міліції також підлягають зарахуванню до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а.

Водночас з копії трудової книжки НОМЕР_1 та довідки від 19.12.2024 року № 01-30/5470 про стаж роботи на посадах, віднесених до державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу", виданою Конотопською районною державною адміністрацією (а.с. 15) судом встановлено, що станом на 01.05.2016 року позивач має більше 10 років стажу державної служби.

При цьому з оскаржуваного рішення суд вбачає, що страховий стаж позивача складає 35 років 06 місяців 07 днів та станом на 01.05.2016 року позивач працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (а.с. 14).

Крім того, на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця позивач досяг 62 річного віку.

Таким чином суд зазначає, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.12.2024 №182950007389 про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» з дати звернення 20.12.2024, суд зазначає наступне.

Дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача з пенсії на пенсію має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 року по справі №240/6201/23, від 16 жовтня 2024 року по справі № 140/14380/23.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з дати звернення 20.12.2024.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з визначенням розміру пенсії з урахуванням довідок: Конотопської районної державної адміністрації Сумської області від 19.12.2024 № 01- 30/5470 про стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби відповідно до ЗУ «Про державну службу», постанови КМУ від 25.03.2016 №229 «Про порядок обчислення стажу державної служби», довідки Конотопської районної державної адміністрації від 16.12.24 №01- 32/5412 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідки Конотопської районної державної адміністрації від 19.12.24 №01-32/5469 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, довідки Конотопської районної державної адміністрації про інші складові заробітної плати для призначеної пенсії державного службовця від 16.12.2024 № 01-32/5413, суд зазначає, що як вбачається з оскаржуваного рішення, відомості, наведені у вказаних довідках відповідачем не оцінювалися, а відмова в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ зумовлена виключно відсутністю у позивача права на отримання такого виду пенсії.

А відтак дана вимога є передчасно та задоволенню не підлягає.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеній в постановах від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 19.12.2023 у справі № 600/947/23.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору у розмірі 605,60 грн., сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 07.01.2025 року (а.с. 46).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.12.2024 №182950007389 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з дати звернення 20.12.2024.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек