Рішення № 129003231, 21.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року Справа№640/15851/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувшиу порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання недійними рішень

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (вх.від 21.09.2022, з урахуванням наданих уточнень від 27.10.2022) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м.Київ, Львівська пл.8), Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414, рішення про результати розгляду скарги від 15.08.2022 №9206/6/990006010406 Державної податкової служби України. В обґрунтування зазначено, що контролюючим органом за результатом перевірки нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску. Таке податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України враховані надані позивачем пояснення та прийнято рішення, яким скасовано застосування штрафних санкцій у розмірі 789,60 грн (які нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску по термінам сплати 20.05.2018, 20.04.2019), в іншій частині залишено без змін.

Щодо несвоєчасної сплати єдиного податку по терміну сплати «20.09.2018» зазначив, що визнав таке порушення у зв`язку з чим самостійно нарахував та сплатив штрафні санкції у розмірі 421,96 грн згідно платіжного доручення від 18.10.2018 одночасно із сплатою єдиного внеску у розмірі 744,60 грн (платіжне доручення від 18.10.2018). Вважає, що самостійне нарахування та сплата штрафу платником позбавляє відповідача права на повторне нарахування такого штрафу. Зауважує, що дії щодо самостійного нарахування платником податку штрафу не враховані ДПС України при розгляді скарги, у зв`язку з чим, вважає рішення ДПС України таким, що підлягає скасуванню. Звертає увагу, що перевірка здійснена під час карантину, тобто в період коли діяв мораторій на проведення перевірок.

02 листопада 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107203830).

Головним управлінням ДПС у м.Києві надано відзив, в якому зазначено, що за результатом перевірки встановлено несвоєчасне зарахування сум єдиного податку. Так по терміну сплати 20.05.2018 єдиний податок зараховано 21.05.2018; по терміну сплати 20.09.2018 зараховано 18.10.2018; по терміну сплати 20.04.2019 зараховано 22.04.2019. Застосовано штрафну санкцію у розмірі 1161,90 грн. Рішенням Державної податкової служби України від 18.05.202 №9206/6/990006010406 штрафні санкції скасовані в частині, у зв`язку з чим 22.08.2022 винесено нове податкове повідомлення-рішення №18948240115 на суму 372,30 грн. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Державною податковою службою України до Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив в якому зазначено, що предметом камеральної перевірки була своєчасність сплати єдиного внеску, за результатом якого встановлено порушення нараховані штрафні санкції. Рішенням Державної податкової служби України від 18.05.202 №9206/6/990006010406 штрафні санкції скасовані в частині, у зв`язку з чим 22.08.2022 винесено нове податкове повідомлення-рішення №18948240115 на суму 372,30 грн. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Окружний адміністративний суд міста Києваліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.

Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош Олену Олександрівну.

20 березня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець, обрав спрощену систему оподаткування - ІІ група.

08 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у м.Києві за результатом камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за травень 2018 року лютий 2020 року складено акт №27361/Ж5/26-15-24-14-11/ НОМЕР_1 за висновком якого платником податку порушено терміни сплати авансових внесків єдиного податку, за що передбачена відповідальність п.122.1 ст. 122 Податкового кодексу України.

17 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0372262414, яким до ОСОБА_1 відповідно до акта камеральної перевірки від 08.04.2021 №27361/Ж5/26-15-24-14-11/1834912653 за затримку сплати авансових внесків єдиного податку в сумі 2323,80 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1161,90 грн.

З розрахунку штрафних санкцій за прострочення граничних строків сплати авансових внесків по єдиному податку вбачається, що штрафні санкції у розмірі 50% згідно ст.122 ПК України застосовано за несвоєчасну сплату: авансового внеску у розмірі 744,60 грн при граничному терміні сплати 20.05.2018; авансового внеску у розмірі 744,60 грн при граничному терміні сплати 20.09.2018; авансового внеску у розмірі 834,60 грн при граничному терміні сплати 20.04.2019.

14 листопада 2021 року позивачем складена скарга щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414, про що повідомлено Головному управлінню ДПС у м.Києві в листі від 17.05.2021 №0372262414.

15 серпня 2022 року Державною податковою службою України за результатом розгляду скарги (вих.від 14.11.2021, реєстраційний номер вх.від 18.11.2021 №34097/6) на податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 прийнято рішення №9206/6/990006010406 яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 в частині визначення суми застосованих штрафних санкцій у розмірі 789,60 грн, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. При прийнятті рішення Державною податковою службою України враховані надані платником податків дублікати квитанцій від 18.05.2018 та від 19.04.2019, на підставі яких встановлено, що єдиний податок у розмірі 1579,20 грн сплачено своєчасно; визначено, що висновок про застосування штрафної санкції у розмірі 789,60 грн є недоведеним.

22 серпня 2022 року Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №18948240115, яким до ОСОБА_1 відповідно до акта камеральної перевірки від 08.04.2021 №27361/Ж5/26-15-24-14-11/1834912653 (з урахуванням рішення ДПС України від 15.08.2022 №9206/6/990006010406) за затримку сплати авансових внесків єдиного податку в сумі 744,60 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 372,30 грн.

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2021 №0372262414 ГУ ДПС у м.Київі та рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2022 №9206/6/990006010406 ДПС України звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI податкові органи мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність поданняподаткових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстраціїподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, з наведених норм вбачається, що перевірка своєчасної сплати єдиного внеску є предметом камеральної перевірки.

Згідно п.п.295.1, 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідальність за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою підприємцем визначена у ст. 122 Податкового кодексу України.

За приписами п.122 цієї статті несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеноюпідпунктами 1і2 пункту 291.4статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

З аналізу наведеного вбачається, що у платників єдиного податку першої і другої груп існує обов`язок сплачувати авансовий внесок по єдиному податку не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а за несплату (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку у визначений строк застосовується штраф.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у 2018 році перебував на спрощеній системі оподаткування єдиний податок ІІ групи. Ставка авансового внеску у 2018 році становила 744,60 грн. Авансовий внесок по терміну сплати «20.09.2018» позивачем сплачено «18.10.2018». Порушення щодо несвоєчасної сплати визнається позивачем та підтверджується відомостями ІКП.

Таким чином, наявна сплата авансового внеску з порушенням строку його сплати, визначеного пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України має наслідком застосування штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо правомірного застосування до позивача штрафу у розмірі 372,30 грн.

Посилання позивача на те, що таке застосування штрафних санкцій носить «подвійний» характер, оскільки позивачем самостійно вже було нараховано/сплачено суму штрафу у розмірі 421,96 грн суд відхиляє та зазначає, що застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) єдиного внеску на платників є дискрецією контролюючого органу в силу вимог п. 2 розд. VІІІнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженоїнаказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, адже таке рішення (про застосування штрафних санкцій) приймається за результатом проведеної перевірки на підставі складеного акту, а не платником податків самостійно.

Суд звертає увагу на те, що попередня сплата коштів (зокрема в рахунок сплати штрафних санкцій за самостійно виявлене платником податків порушення) не є тотожним нарахуванню штрафних санкцій, отже не призводить до «подвійного» застосування штрафних санкцій.

У спірних правовідносинах лише нарахування штрафних санкцій у спосіб прийняття податкового повідомлення-рішення є підставою для відображення такої суми штрафу в облікових показниках ІКП та подальшого зарахування сум переплати в рахунок погашення штрафних санкцій.

В протилежному випаду сплата коштів (суми самостійно нарахованої платником та не відображеної в ІКП) призводить до утворення переплати та не відображає дійсні облікові показники.

Щодо вимог про визнання рішень недійсними суд зазначає таке.

Звертаючись із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 позивач зазначив, що визначені у такому рішенні штрафні санкції скасовані частково, про що зазначено у рішенні ДПС України, яке прийняте за результатом адміністративного оскарження.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 14 листопада 2021 року позивачем складена скарга щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414, яка надіслана до ДПС України та зареєстрована за вхідним номером №34097/6 датою «18.11.2021». Разом з цим, рішення за результатом розгляду скарги прийнято 22 серпня 2022 року.

Пунктом56.2.статті56 ПК Українивстановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом56.8.статті56 ПК Україниконтролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту56.9.статті56 ПК Україникерівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Згідно з абзацами 2 та 3 пункту56.9статті56 ПК Україниякщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 56.13ПК Українипередбачено, що у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленогоПК Україниабо продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. В свою чергу, визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.

Разом з цим, 29 травня 2020 року набрав чинностіЗакон України від 13 травня 2020 року № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким в п.52-8 визначено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Отже, відповідно до пункту 52-8 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення"ПК Українив редакції, чинній з 29 травня 2020 року, наслідки передбачені ст. 56 ПК України зокрема визнання скарги платника податків такою, що повністю задоволена на користь платника податків з підстав не надання впродовж визначених строків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, не застосовуються.

З огляду на вищезазначене, суд відхиляє доводи позивача про несвоєчасний розгляд скарги як підстави для визнання рішення про результати розгляду скарги від 15.08.2022 №9206/6/990006010406 та податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 недійсними.

Питання відкликання податкового повідомлення-рішення унормовано статтею60 ПК України. Підпункт 60.1.3 цієї статті передбачає окремий випадок, за яким податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.60.4 ст. 60 ПК України у цьому випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Аналогічні норми містяться у підпунктах 3, 4 пункту 1, пунктах 3, 4 розділу V "Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень" Порядку №1204 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділ ІІ Порядку №1204 визначає порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.

За правилами пункту 7 розділу ІІ "Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень" Порядку №1204якщо за результатами адміністративного оскарження штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

З аналізу наведених норм права слідує, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано частково. В такому випадку контролюючий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання. При цьому до моменту надходження нового податкового повідомлення-рішення платнику податків із зменшеною сумою грошового зобов`язання попереднє податкове повідомлення-рішення не вважається відкликаним, що випливає із змісту пункту60.4статті60 ПК України.

З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 набуває статусу відкликаного на підставі підпункту60.1.5пункту60.1статті60 ПК Україниз моменту виконання вимог пункту60.4статті60 ПК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 22 серпня 2022 року Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №18948240115, яким до ОСОБА_1 відповідно до акта камеральної перевірки від 08.04.2021 №27361/Ж5/26-15-24-14-11/1834912653 (з урахуванням рішення ДПС України від 15.08.2022 №9206/6/990006010406) за затримку сплати авансових внесків єдиного податку в сумі 744,60 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 372,30 грн. Таке рішення 25.08.2022 надіслано рекомендованим листом на адресу позивача: АДРЕСА_1 (трек відправлення Укрпошта 0411637601733), однак повернуто на адресу відправника, про що свідчить копія конверта надана відповідачем. Таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим з урахуванням вимог п. 4 розділу ІІ "Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень" Порядку №1204.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 є відкликаним, а дійсним є податкове повідомлення-рішенням від 22.08.2022 №18948240115.

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414 не порушує прав та законних інтересів позивача оскільки є відкликаним, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовної вимоги щодо визнання недійсним такого рішення.

Щодо посилання позивача на протиправне проведення перевірки в період дії мораторію з посиланням на вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення"ПК України суд зазначає таке.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити таки види перевірок, як камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні.

18 березня 2020 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX(далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинностіЗакону №533-ІХ(з урахуванням змін, внесенихЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX таЗакону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнений пунктом 52-2 такого змісту:

«Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначенихпідпунктами 78.1.7та78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня - травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.».

З аналізу наведених норм вбачається, що мораторій, який встановлено пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, розповсюджується на проведення відповідних документальних та фактичних перевірок, а також камеральних перевірок за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що контролюючим органом здійснено перевірку своєчасної сплати авансових внесків єдиного внеску, зокрема за 2018 рік. Такий предмет свідчить про проведення камеральної перевірки, у зв`язку з чим посилання позивача на вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України є безпідставними.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 цього Кодекс передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов всиноваку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 17.05.2021 №0372262414, рішення про результати розгляду скарги від 15.08.2022 №9206/6/990006010406 Державної податкової служби України відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції є Шостий апеляційний адміністративний суд у відповідності до вимог пункту 2 розділу II Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош