Ухвала суду № 128999844, 17.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4898/25

Провадження № 1-кс/487/3395/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025150000000535 від 03.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025150000000535 від 03.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці. При цьому просила покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: не залишати будинок АДРЕСА_1 цілодобово, за винятком випадків звернення за медичною допомогою, явки за викликом до слідчого, прокурора, суду; прибувати за всіма викликами слідчого, пркурора та суду; не відлучатись із населенного пункту, в якому він проживає (м. Баштанка Миколаївської області) буз дозволу слідчого, пркурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи, про зміну засобів зв`язку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання); носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, наявними в матеріалах клопотання, зокрема, протоколами обшуку, протоколами допиту свідків, висновком експерта. На думку прокурора, існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а за останній йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків у кримінальному провадженні, інших підозрюваних та ймовірних підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, ступінь причетності яких до вчинення кримінальних правопорушень ще перевіряється органом досудового розслідування, з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують підозрюваного або з метою інформування останніх про хід розслідування та сприяння уникненню останніми відповідальності за вчинені ними злочини. Прокурор вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час продовжують встановлюватись обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень. Без обмежень, передбачених застосованим до нього запобіжним заходом, підозрюваний зможе вільно інформувати осіб, причетність яких на даний час перевіряється органом досудового розслідування, про його хід з метою уникнення останніми кримінальної відповідальності, а також вжити заходів до приховування від слідства доказів причетності його особисто та інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень. Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домащнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Не заперечував обставини, викладені в повідомленні про підозру, зазначивши, що у травні 2025 року йому надійшла пропозиція від знайомого на ім`я ОСОБА_7 вирощувати коноплю, на що він погодився через скрутне матеріальне становище. Апті привіз насіння коноплі, капельно-зрошувальну систему полива, вказав на земельну ділянку для вирощування, а він вже посіяв коноплю і здійснював полив. Воду для полива брав в колодязі, що розташований у дворі покинутого будинку, який належить ОСОБА_8 , він особисто звертався до останнього за дозволом користуватися колодязем. Крім того, оскільки не вистачило довжини шлангу для поливу, він докупив і шланг. 14.07.2025 зрізали врожай з хлопцями, яких він попросив допомогти, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , обіцявши заплатити. Апті в цей день не повинен був приїжджати, але приїхав. Коноплю зрізали секатором і помістили до автомобіля ГАЗ, який був в його користуванні, щоб вивезти в лісосмугу, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_9 . На виїзді біля села їх з ОСОБА_9 затримали.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1ст. 177 КПК України).

Згідно з ч .2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частина 6 ст. 181 КПК вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зазначених в п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що в порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 15.07.2025 року, ОСОБА_5 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, здійснили незаконний посів насіння коноплі у кількості не менше 677 шт., на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147).

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел у період часу з травня 2025 року по 15.07.2025 у порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» виконали дії, спрямовані на незаконне вирощування рослин конопель, які виразились в тому, що вищевказані особи, систематично відвідували вказану ділянку та здійснювали її оброблення, очищаючи від бур`янів, підпушуючи та зволожуючи землю, та виконували інші сільськогосподарські роботи по нагляду за рослинами роду коноплі, тобто, не створюючи юридичної особи та не маючи спеціального дозволу (ліцензії), до моменту їх вилучення працівниками поліції.

15.07.2025 в ході проведення огляду місця події на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (координати 47.4806808,32.5280147) на земельних ділянках, засіяних сільськогосподарською культурою - соняшником, виявлено та вилучено 677 рослин коноплі.

Крім того, 14 липня 2025 року у другій половині дня, всупереч врегульованих законами суспільних відносин у сфері обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, а саме: всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також всупереч Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця № 2 список № 1 Постанови), достовірно знаючи про те, що збут на території України наркотичних засобів заборонено, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні їх наслідки та бажаючи їх настання, обравши в якості джерела доходу діяльність, пов`язану із незаконним збутом наркотичного засобу канабісом, перебуваючи на вищезазначеному полі, ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою між собою, придбали шляхом зрізання рослин конопель (масою в перерахунку на висушену речовину не менше 17114,940 г), які були попередньо ними посіяні та вирощені на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147), з метою подальшого незаконного збуту. Після цього, перенісши вказані рослини конопель, помістили їх в автомобіль марки ГАЗ2705-34, державний номерний знак НОМЕР_1 , для подальшого їх перевезення та зберігання до невстановленого в ході досудового розслідування місця, з метою збуту. Після цього ОСОБА_15 , перебуваючи за кермом вищевказаного транспортного засобу почав перевозити вищевказаний наркотичний засіб до невстановленого в ході досудового розслідування місця. В подальшому 15.07.2025 близько 03:00, на відстані близько 5 км від вищевказаного поля поблизу с. Тарасівка Баштанського району Миколаївської області вищевказаний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, та в ході його огляду виялено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 17114,940 г, що є особливо великим розміром.

15 липня 2025 року ОСОБА_5 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені в судовому засіданні, а саме: в протоколі огляду місця події від 15.07.2025; протоколах допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; протоколах обшуку від 15.07.2025; протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 15.07.2025; висновку експерта № СЕ-19/115-25/11476-НЗПРАП від 16.07.2025.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Санкцією ч. 2 ст. 310 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а ч. 3 ст. 307 КК України - позбавлення волі на строк від від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, даних щодо його особи, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Отже, слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань або їх зміни.

Також підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних, оскільки зацікавлений в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Оскільки на даний час продовжують встановлюватися обставини кримінальних правопорушень, без обмежень, передбачених запобіжним заходом, підозрюваний може інформувати осіб, причетність яких на даний час перевіряється органом досудового розслідування, про його хід з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вжити заходів до приховання від слідства доказів причетності його особисто та інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень.

При розгляді даного клопотання, крім наявності вищенаведених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мелітополі Запорізької області, є громадянином України; має задовільний стан здоров`я; неодружений, має неповнолітню доньку, проживає один в АДРЕСА_2 ; не працює, зареєстрований як ФОП; відповідно до ст. 89 КК України ввжається таким, що не має судимості.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на обставини кримінального провадження, характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.

Наявні в матеріалах клопотання докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При цьому, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати місце постійного проживання у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 пред`явлено підозру у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, зокрема і в незаконному вирощуванні конопель, яких виявлено і вилучено у кількості 677 штук, при цьому, за версією органу досудового розслідування, підозрюваний діяв за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а також раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України, що сідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Крім того, на підозрюваного Єрему слід також покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 15 вересня 2025 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком звернення за медичною допомогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текстухвали оголошено 21.07.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1