Ухвала суду № 128999808, 22.07.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/788/25

Провадження №1-кс/477/800/25

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

22 липня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання слідчої СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12025150000000074 від 28 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1, частиною другою статті 364 КК України про арешт майна підозрюваного

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2025 року слідча відділу Слідчого Управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000074 від 28 січня 2025 року із клопотанням про накладення арешту на майно МПП «Агро-Вікторі», власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із встановленням заборони відчуження та розпорядження, належним йому майном.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025150000000074 від 28 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1, частиною другою статті 364 КК України.

В ходідосудового розслідуваннявстановлено,що ОСОБА_5 , не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування земельних ділянок, розташованих в межах території Миколаївського району, Миколаївської області, за відсутності укладеного та зареєстрованого договору спільного обробітку земельних ділянок, у період з жовтня по грудень 2024 року, з використанням невстановленої в ході досудового розслідування сільськогосподарської техніки та найманої праці, обробив та засіяв частину земельної ділянки площею 710,5975 га озимою пшеницею та частину земельної ділянки сільськогосподарською культурою, площею 90,7336 га ріпаком.

Крім того, ОСОБА_5 , всупереч нормам законодавства, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування земельних ділянок, розташованих в межах території Миколаївського району, Миколаївської області, за відсутності укладеного та зареєстрованого договору спільного обробітку земельних ділянок, навесні 2025 року, з використанням невстановленої в ході досудового розслідування сільськогосподарської техніки та найманої праці, маючи єдиний корисливий мотив на обробіток земельних ділянок, діючи умисно, обробив та засіяв частину земельної ділянки, площею 237,9779 га сільськогосподарською культурою льоном.

25 червня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України.

Оскільки в межах вказаного кримінального провадження прокурором подано цивільний позов в інтересах КЕВ міста Миколаєва на суму про стягнення з ОСОБА_5 , завданих збитків у розмірі 95 580163, 39 грн, а підозрюваний може вчинити дії направлені на перереєстрацію права власності майна, яким він володіє, що може негативно вплинути не досудове розслідування та унеможливити відшкодування спричиненої ним шкоди, враховуючи, що підозрюваний є власником МПП «Агро-Вікторі», код ЄДРПОУ 13871162 з частковою статутного капіталу у розмірі 100%, яке має у своєму володінні рухоме та нерухоме майно, слідча ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна юридичної особи, власником якої є підозрюваний з метою відшкодування ОСОБА_5 шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та просила розглянути дане клопотання без повідомлення підозрюваного.

В судовезасідання слідча ОСОБА_3 не з`явилася, надіславши заяву, у якій просила клопотання розглянути без її участі.

Враховуючи доводислідчої викладеніу клопотанніпро арештмайна,слідчий суддявважає можливимрозглянути данеклопотання безповідомлення представника МПП «Агро-Вікторі».

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12025150000000074 від 28 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, шляхом посіву на них озимих культур з попередньою кваліфікацією правопорушення за частиною другою статті 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_5 , не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування земельних ділянок, розташованих в межах території Миколаївського району, Миколаївської області, за відсутності укладеного та зареєстрованого договору спільного обробітку земельних ділянок, у період з жовтня по грудень 2024 року, з використанням невстановленої в ході досудового розслідування сільськогосподарської техніки та найманої праці, маючи єдиний корисливий мотив на обробіток земельних ділянок, діючи умисно, обробив та засіяв сільськогосподарськими культурами частину земельної ділянки державної власності в межах території Миколаївського району, Миколаївської області з кадастровим номером 4823381700:24:000:0008, загальною площею 4264,5269 га, з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, площею 710,5975 га сільськогосподарською культурою озимою пшеницею та частину цієї ж земельної ділянки, площею 90,7336 га сільськогосподарською культурою ріпаком.

Крім того, ОСОБА_5 , не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування земельних ділянок, розташованих в межах території Миколаївського району, Миколаївської області, за відсутності укладеного та зареєстрованого договору спільного обробітку земельних ділянок, навесні 2025 року (орієнтовно березень 2025 року), з використанням невстановленої в ході досудового розслідування сільськогосподарської техніки та найманої праці, маючи єдиний корисливий мотив на обробіток земельних ділянок, діючи умисно, обробив та засіяв частину земельної ділянки сільськогосподарською культурою льоном, площею 237,9779 га, державної власності в межах території Миколаївського району, Миколаївської області з кадастровим номером 4823381700:24:000:0008, загальною площею 4264,5269 га, з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

Тим самим, ОСОБА_5 самовільно зайняв вищевказані земельні ділянки, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» виразилось у діях, які свідчать про фактичне використання земельних ділянок за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Зі змісту повідомлення про підозру від 25 червня 2025 року, вбачається, що цього ж дня року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України, яка з дотримання положень статті 278 КПК України йому вручена.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 підтверджуються у сукупності зібраними доказами у кримінальному провадженні, серед яких: документація з КЕВ (договори), ?протокол допиту ОСОБА_5 , ?протокол огляду земельної ділянки, ?судова економічна експертиза та розрахунок геокадастру які у свої сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що в силу пункту 3 частини другої статті 173 КПК України є підставою для накладення арешту на майно відповідно до пункту 4 частини другої статті 170 цього Кодексу.

Як встановлено слідчим суддею, зокрема, відповідно до розрахунку ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 10 квітня 2025 року №10-14-0.166-1501/2-25, розмір шкоди, що завданий законному володільцю земельних ділянок протиправними діями ОСОБА_5 у загальному розмірі становить 95580163,39 грн.

За змістом долученої до клопотання позовної заяви, встановлено і те, що 25 червня 2025 року, в межах вказаного кримінального провадження, прокурором в інтересах КЕВ міста Миколаєва подано позовну заяву до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з підозрюваного спричиненої шляхом самовільного зайняття земельної ділянки шкоди у загальному розмірі 95580163,39 грн.

З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні пред`явлено позов, то в силу положень статті 61, 62 КПК України у межах цього кримінального провадження, прокурор та підозрюваний набули права та обов`язків цивільного позивача та відповідача відповідно.

Оскільки ОСОБА_5 може вчинити дії направлені на перереєстрацію права власності майна, яким вона володіє, з метою уникнення відшкодування завданої ним шкоди, наявні підстави для накладення арешту на майно саме підозрюваного для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або відчуження, що відповідає приписам частини шостої статті 170 КПК України, яка визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається зі змісту клопотання, метою арешту слідча ОСОБА_3 у поданому клопотанні зазначила необхідність накладення арешту на майно МПП «Агро-Вікторі» з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Іншої мети, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 170 КПК України слідча ОСОБА_3 у поданому клопотанні не наводить, тому з огляду на засаду диспозитивності кримінального процесу, слідчий суддя розглядає клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 в межах, що окреслені органом досудового розслідування у цьому клопотанні.

Оцінюючи доводи слідчої, що окреслені змістом поданого клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

За загальним правилом, встановленим статтею 96 ЦК України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Аналогічні приписи містить і стаття 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Однак товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Звертаючись до слідчого судді з відповідним клопотанням слідчий посилався на необхідність накладення арешту на майно товариства, власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 саме з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) останнім.

Разом з тим, з наданих в обґрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно вказаного товариства відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього та його посадових осіб не здійснюється.

Змістом повідомленої ОСОБА_5 підозри встановлено і ті обставини, що здійснюючи обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 4823381700:24:000:0008, підозрюваний використовував невстановлену в ході досудового розслідування сільськогосподарську техніку та найману працю.

Указане свідчить про те, що під час досудового розслідування не встановлено факту причетності МПП «Агро-Вікторі» до вчинення протиправних дій, використання засобів останнього для здійснення обробітку земельної ділянки, що могло мати б своїм наслідком застосування до цієї юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Тому доводислідчого пронеобхідність накладенняарешту намайно МПП«Агро-Вікторі»з метоюзабезпечення відшкодуванняшкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов) ОСОБА_5 є хибними.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотання про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до статті 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому статті 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Отже, клопотання слідчого в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належать МПП «Агро-Вікторі», код ЄДРПОУ 13871162 є необґрунтованим, оскільки даний захід забезпечення кримінального провадження слідчий просить застосувати, щодо майна юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя визнає необґрунтованими вимоги клопотання на вищевказане майно, та в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6