Рішення № 128997238, 22.07.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/561/25

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "БЮРО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИКУ"

про стягнення 8155,78 грн.

Представники учасників справи:

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1.1. 20.05.2025 Черкаська міська звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "БЮРО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИКУ".

1.2.Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути 8155,78 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване не земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з позивачем не уклав та не зареєстрував речове право оренди. У зв`язку з ухиленням відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки позивач не отримав плату за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати.

1.4. 22.05.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/561/25, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 00 хв. 08.07.2025.

1.5.Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 23.05.2025 доставлено до його електронного кабінету в ЄСІТС (а.с. 47), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, який 28.05.2025 вручений відповідачу (а. с. 48).

1.6. 19.06.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 09 год. 00 хв. 22.07.2025, повідомив учасників процесу, що судове засідання о 09 год. 00 хв. 08.07.2025 не відбудеться у зв`язку з призовом судді Гладуна А.І. на навчальні збори на базі військової частини за програмою підготовки офіцерів запасу.

1.7.Ухвалу суду від 19.06.2025 про призначення судового засідання суд надіслав відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, який 25.06.2025 вручений відповідачу (а. с. 51).

1.8. 08.07.2025 відповідач подав до суду заяву, у якій позов визнав повністю (а.с. 52-53).

1.9.Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

1.10.Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

1.11.У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

1.12.Перевіривши зміст заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб. Заява про визнання позову від імені відповідача складена та підписана керівником підприємства Капелюшним Олексієм Вікторовичем у порядку самопредставництва юридичної особи (а.с. 40).

1.13. 21.07.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому просив розглянути справу у відсутність його представника, позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 54).

1.14. 22.07.2025 у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.15.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.16.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.18.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.19.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.20.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд обов`язковою не визнавав, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

1.21. 22.07.2025, керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд склав та підписав повне рішення суду у справі №925/561/25 без його проголошення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача без укладення договору оренди землі.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2.Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.06.2024 у справі №925/487/24 стягнуто з ПП "Бюро регіонального розвитку" на користь Черкаської міської ради 29205,88 грн безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за період з 23.05.2019 до 14.03.2024 за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:02:031:0012. Рішення суду від 19.06.2024 у справі №925/487/24 набрало законної сили 10.07.2024.

3.3.Господарський суд Черкаської області у рішенні встановив:

-належність відповідачу на праві приватної власності частини нежитлового приміщення будинку побуту "Славутич" загальною площею 168,50 кв. м, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні/Благовісна, 105/269 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;

-користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 99 кв. м у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні/Благовісна, 105/269, на якій розташовані об`єкт нерухомості відповідача, без укладення договору оренди;

-рішенням Черкаської міської ради від 23.05.2019 №2-4612 Про припинення Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення Облпобутсоюз права користування земельними ділянками по вул. Небесної Сотні/вул. Благовісна, 105/269 та вул. Вернигори, 4, припинено право користування, зокрема земельною ділянкою по вул. Небесної Сотні/вул. Благовісна, 105/269, площею 0,6156 га, кадастровий номер: 7110136400:02:031:0012;

-після припинення Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення Облпобутсоюз права користування земельною ділянкою по вул. Небесної Сотні/вул. Благовісна, 105/269, відповідач здійснює фактичне користування вказаною земельною ділянкою, відповідно до його частки у праві власності, без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування;

-відповідно до довідки КП ЧООБТІ від 10.10.2020 №16122о, загальна площа всіх приміщень в будинку побуту Славутич, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269 становить 10480,7 кв. м;

-згідно розрахунку плати за земельну ділянку по вул. Небесної Сотні/вул. Благовісна, 105/269 для відповідача, частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача (168,5кв.м./10480,7кв.м.=0,01607717) становить 99 кв. м (0,01607717 х 6156 кв. м);

-заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою за період з 23.05.2019 до 14.03.2024 становить 29205,88 грн.

3.4. Позивач та відповідач є учасниками справ №925/487/24 та №925/561/25.

3.5.На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.06.2024 у справі №925/487/24, зокрема обставини користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 99 кв. м у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні/Благовісна, 105/269, та яка належить на праві комунальної власності Черкаській міській раді, на якій розташований об`єкт нерухомості відповідача, без укладення договору оренди та без здійснення плати за таке фактичне користування; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку не підлягають доказуванню під час розгляду справи не підлягає доказуванню у справі №925/561/25.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.Земельна ділянка площею 99 кв. м кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні/Благовісна, 105/269, цільове призначення за категорією земель: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, площею 0,6156 га, 18.04.2007 сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі, що підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.02.2023 №НВ-7100140962023 (а.с.12-13).

4.1.2. 17.07.2019 на земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 зареєстровано право комунальної власності Черкаської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.04.2025 (а.с. 14-19).

4.1.3.Відповідач є власником частини нежитлового приміщення будинку побуту "Славутич" загальною площею 168,50 кв. м, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні/Благовісна, 105/269, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.03.2025 №419763928 (а.с. 20-21).

4.1.4.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 19.01.2024 становила 15345738,36 грн, станом на 06.02.2025 17186975,28 грн, що підтверджується Витягами із технічної документації №291/42-24 від 19.01.2024 та №НВ-7100156142025 від 06.02.2025 (а.с. 25).

4.1.5.За розрахунком позивача (а.с. 24) заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою за період з 15.03.2024 по 09.04.2025 становить 8155,78 грн, зокрема 5906,73 грн за період з 15.03.2024 до 31.12.2024 за 292 дні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 246788,19 грн та 2249,05 грн за період з 01.01.2025 до 09.04.2025 за 99 днів 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 276398,73 грн.

4.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав, позов визнав повністю.

4.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

5.1.1.за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269 знаходиться нерухоме майно - частина комплексу будівель, площею 99 кв. м, яке належить відповідачу Приватному підприємству "Бюро регіонального розвитку" на праві приватної власності з 04.11.2009 по даний час;

5.1.2.комплекс будівель відповідача розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:031:0012, площею 0,6156 га у м. Черкаси по вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269, що належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;

5.1.3.земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав;

5.1.4.відповідач користується частиною земельної ділянки площею 99 кв.м без укладення договору оренди;

5.1.5.у зв`язку з користуванням земельною ділянкою у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою;

5.1.6.розмір плати за користування земельною ділянкою площею 99 кв.м за період з 15.03.2024 по 09.04.2025 становить 8155,78 грн (246788,19 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році), (276398,73 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2025 році); й зокрема за періоди:

5906,73 грн за період з 15.03.2024 до 31.12.2024 (246788,19 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 366 днів х 292 дні) та 2249,05 грн за період з 01.01.2025 до 09.04.2025 (276398,73 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 365 днів х 99 днів).

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

6.2.За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

6.3.Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

6.4.Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

6.5.Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

6.6.Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

6.7.Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

6.8.Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

6.9.Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

6.10.Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

6.11.Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

6.12.Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

6.13.Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

6.14.Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

6.15.Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

6.16.Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

6.17.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).

6.18.Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

6.19.Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

6.20.Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

6.21.Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

6.22.Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).

6.23.Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

6.24.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

6.25.Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

6.26.Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладену постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

6.27.Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

6.28.Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

6.29.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.30.Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1.Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.

7.2.Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди землі.

7.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою.

7.4.На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельні ділянці, що належить позивачу.

7.5.Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

7.6.Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

7.7.У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою.

7.8.Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

7.9.Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

7.10.Відповідач користується земельною ділянкою по вул. Небесної Сотні, 105/Благовісна, 269 у м. Черкаси без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за користування.

7.11.Відповідач договір оренди землі не уклав та кошти за користування земельною ділянкою до міського бюджету не сплатив.

7.12.Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

7.13.У разі не оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

7.14.Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

7.15.Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

7.16.Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.

7.17.Ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування положень статей 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

7.18.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.19.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

7.20.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.21.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.22.Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.

7.23.Відповідач, усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав.

7.24.Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.

7.25.Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача.

7.26.Безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.

7.27.Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 8155,78 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 15.03.2024 до 09.04.2025, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

8. Розподіл судових витрат.

8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.За подання позовної заяви до суду Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 06.05.2025 №179 (а. с. 10).

8.3.У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору на користь платника - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у розмірі 3028,00 грн.

8.4.Відповідач позов визнав.

8.5.Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

8.6.Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

8.7.Враховуючи, вимоги частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1514,00 грн.

8.8.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.9.Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, судовий збір у розмірі 1514,00 грн, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Бюро регіонального розвитку" (ідентифікаційний код 35675311, адреса місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 5, офіс 54) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759; Банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси; код ЄДРПОУ: 37930566; код бюджетної класифікації: 24062200 призначення платежу безпідставно утримувані кошти) 8155,78 грн (вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 78 копійок) боргу.

Повернути Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією від 06.05.2025 №179.

Стягнути з Приватного підприємства "Бюро регіонального розвитку" (ідентифікаційний код 35675311, адреса місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 5, офіс 54) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 1514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 22.07.2025.

Суддя А.І. Гладун