Рішення № 128997221, 14.07.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року Справа № 925/272/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Звенигородської окружної прокуратури Олійник І.А. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної

прокуратури, м. Звенигородка, Черкаської області в інтересах

держави в особі:

Лип`янської сільської ради, с. Лип`янка, Звенигородського

району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К, м. Шпола,

Звенигородського району, Черкаської області

про визнання відсутнім права оренди землі

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Лип`янської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К про визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:06:001:0351 площею 2,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах села Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526487, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64412580 від 06 серпня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 22 квітня 2025 року.

Проте, судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 22 квітня 2025 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року суд призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 05 травня 2025 року.

Ухвалою суду від 05 травня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 16 червня 2025 року та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 16 червня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 14 липня 2025 року.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час, та місце розгляду справи. Ухвалу суду від 16 червня 2025 року було доставлено сторонам до їх електронних кабінетів 18 червня 2025 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 липня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/272/25.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, Звенигородською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 березня 2010 року серія ЯК №717997, виданого згідно з розпорядженням Шполянської райдержадміністрації від 22 березня 2010 року №142, здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:06:001:0351 площею 2.0000 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Згідно з договором оренди землі від 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 надав у користування зазначену земельну ділянку фермерському господарству Дрибас Анатолія Степановича.

В подальшому, 04 серпня 2022 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К (орендар) було укладено договір оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне володіння та користування земельну ділянку (далі по тексту - земельна ділянка):

кадастровий номер земельної ділянки: 7125780400:06:001:0351;

місце розташування земельної ділянки: адміністративно-територіальні межі Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області;

площа земельної ділянки: 2,00 гектарів;

вид угідь земельної ділянки: рілля.

Згідно з п. 2.1. договору цей договір укладений строком на 49 років.

Розмір орендної плати за один рік (дванадцять повних місяців) оренди становить 6 000,00 грн. з урахуванням податків, зборів та інших платежів, які відповідно до чинного законодавства утримується з доходів фізичних осіб (п. 3.1. договору).

Прокурор в обґрунтування своїх вимог зазначав, що у відповідача відсутнє право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:06:001:0351, оскільки договір оренди землі є нікчемним.

Судом встановлено, що у провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебувала справа №710/894/22 за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К (в ході справи відбулась заміна відповідача 2 з фермерського господарства Дрибас Анатолія Степановича на товариство з обмеженою відповідальністю ОР-К), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року позов задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0000 га, з кадастровим номером 7125780400:06:001:0351. В задоволенні решти вимог в позові відмовлено.

Переглядаючи рішення місцевого суду від 23 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Черкаський апеляційний суд постановою від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року змінив в оскаржуваній частині, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду. В решті рішення суду в оскаржуваній частині залишив без змін.

Так Черкаський апеляційний суд вказав, що в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції помилково зазначено, що витребування майна на користь власника є підставою для внесення відповідних змін у державний реєстр щодо скасування державної реєстрації договору оренди, оскільки в даному випадку було зареєстроване право оренди, а не договір, на підставі якого воно виникло.

Підставою для відмови у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К Черкаський апеляційний суд вказав те, що оскільки саме право володіння щодо спірної земельної ділянки за доводами прокурора було порушено, адже вказаним майном фактично володіє орендар, відтак, має застосовуватися спеціально визначений законодавством спосіб захисту (ст. ст. 387, 388, 400 ЦК України) - витребування майна.

Шполянським районним судом Черкаської області у справі №710/894/22 було встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0351, площею 2.0000 га, на підставі державного акту на право власності на землю від 29 березня 2010 року серія ЯК №717997, виданого згідно з розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22 березня 2010 року №142, який виданий 26 березня 2010 року Відділом Держкомзему Шполянському районі. Державна реєстрація права приватної власності здійснена 19 липня 2019 року.

ОСОБА_1 не звертався до Шполянської районної державної адміністрації, уповноваженої розпоряджатися землями державної власності відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 118 ЗК України (станом на час видання державного акту серії ЯК №717997) в межах відповідного району, із заявою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності.

Розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22 березня 2010 року №142, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам, відповідача ОСОБА_1 серед них немає.

Тобто вищезазначеним розпорядженням, а також будь-яким іншим розпорядженням ОСОБА_1 земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства не надавалася.

Судом встановлено факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки із державної власності - володіння власника поза його волею.

На підставі рішення місцевого суду від 23 серпня 2023 року позивачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку 01 січня 2024 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Так відповідно до інформаційної довідки №411719406 від 05 лютого 2025 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0351 площею 2,0000 га внесено зміни щодо права власності, а саме видалено власника ОСОБА_1 та додано орган місцевого самоврядування - Лип`янську сільську раду; щодо документів, та видалено підставу для реєстрації права власності державний акт на право власності на землю, серія та номер ЯК №717997 виданий 22 березня 2010 року, видавник: відділ Держкомзему у Шполянському районі; додано документи, подані для державної реєстрації - рішення суду, серія та номер: 710/894/22, виданий 23 серпня 2023 року, видавник: Шполянський районний суд.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Отже, на даний час Лип`янська сільська рада є власником спірної земельної ділянки.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 щодо володіння орендарем нерухомим майном: тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна; судове рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно (див. правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 911/665/22, у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19 (п. 6.14), у постанові Верховного Суду у справі № 920/14/23 від 24.07.2024 (п. 50)).

Тобто, реєстрація за товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К речового права - права оренди земельної ділянки свідчить про заволодіння відповідачем земельною ділянкою щодо права оренди, але в той же час не позбавляє територіальну громаду (в особі Лип`янської сільської ради) володіння цією ж ділянкою щодо права власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 міститься правова позиція про те, що належним способом захисту прав власника, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

З огляду на заявлені підстави позову та суть спірних правовідносин цієї справи, суд враховує наведений висновок Великої Палати Верховного Суду та у зв`язку з цим приходить до висновку, що прокурором обрано належний спосіб захисту - про визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К права оренди земельної ділянки.

При цьому, враховуючи той факт, що Лип`янська сільська рада є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується рішенням суду та відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав, відсутня необхідність для пред`явлення позову про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, оскільки Лип`янська сільська рада як особа, що зареєстрована як власник визнається фактичним володільцем нерухомої речі щодо права власності.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 920/14/23 та враховані судом при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з абзацом 2 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, при цьому, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набутими, тобто правовідносини за ним не виникли.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах нікчемний, є недійсним (постанова Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16).

Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанови Верховного Суду від 08.02.2023, 13.03.2023 у справах №№ 359/12165/14, 398/1796/20).

У такому випадку власник земельної ділянки, Лип`янська сільська рада, вправі захищати своє порушене право на розпорядження земельною ділянкою, вважаючи право оренди відсутнім, оскільки спірною земельною ділянкою розпорядилася особа, яка не мала на це право.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 02 липня 2020 року у справі №910/4932/19 зазначив, що виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України).

Враховуючи ту обставину, що громадянин ОСОБА_1 ніколи не був законним власником земельної ділянки і не мав жодних підстав передавати її в оренду, суд погоджується з доводами прокурора, що договір оренди землі від 04 серпня 2022 року підписаний між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К є нікчемний в силу положень ст. 228 ЦК України, оскільки був спрямований на незаконне користування земельною ділянкою комунальної власності.

При цьому судом було також враховано ту обставину, що відповідач у встановленому законом порядку та з дотриманням конкурентних засад спірну земельну ділянку не отримував.

Нікчемний (недійсний) правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому у товариства ОР-К не виникло право оренди земельної ділянки.

Власник земельної ділянки - Лип`янська сільська рада своє волевиявлення на передачу спірної земельної ділянки не виявляла, договір оренди з відповідачем не укладала.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень судове рішення про задоволення вимоги про визнання відсутнім права оренди є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Також судом було враховано, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28 квітня 2021 року №1423-ШХ, яким було доповнено розділ Х Перехідні положення ЗК України.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Крім того, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, те що Лип`янська сільська рада зареєструвала своє право власності вже після укладення та реєстрації договору оренди землі не спростовує того, факту, що на момент укладання нікчемного договору оренди спірна земельна ділянка належала до комунальної, а не приватної власності.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що у даній справі порушенням інтересів держави та територіальної громади є незаконна передача в оренду спірної земельної ділянки особою, яка не мала законного права нею розпоряджатися, що на даний час позбавляє законного власника - Лип`янську сільську раду розпорядитися земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, зокрема, шляхом передачі в оренду на земельних торгах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К відсутнє право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125780400:06:001:0351 площею 2,0000 га, а тому позов прокурора підлягає задоволенню.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає наступне:

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У спірних правовідносинах необхідність захисту інтересів держави полягає у захисті прав територіальної громади в особі Лип`янської сільської ради, яка позбавлена можливості максимально ефективно розпорядитися спірною земельною ділянкою, зокрема порушеного права органу місцевого самоврядування на одержання доходу у вигляді орендної плати за землю від її використання, яке не носить загальнодержавний характер, проте, направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до його відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Спірні правовідносини фактично пов`язані з фактом та умовами використання товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К спірної земельної ділянки за відсутності згоди її фактичного власника та без урахування його інтересів щодо умов договірних відносин, які ним не погоджено.

Так, не дотримано принципу набуття права оренди земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах, як це передбачено ст. 134 ЗК України, який передбачає можливість передачі землі, як національного багатства, у користування на найбільш вигідних для територіальної громади умовах. Вказаний принцип тісно пов`язаний зі сферою формування місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земель комунальної власності, що безпосередньо зачіпає права та економічні інтереси територіальної громади с. Антонівка. Неефективні орендні відносини щодо земель вказаної категорії в умовах воєнного стану є неприпустимими, оскільки це негативно позначається на стані покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень та забезпечення населення відповідних територіальних громад послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

За інформацією Лип`янської сільської ради, викладеною в листі Звенигородській окружній прокуратурі від 11 березня 2024 року відповідно до рішення Лип`янської сільської ради від 16 червня 2022 року №6-19/22 Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки ставка орендної плати за земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства складає 9 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в разі передачі земельної ділянки 2,0000 га на земельних торгах, початкова вартість річної орендної плати складала б в середньому 5 800 грн. за земельну ділянку.

Місцевий бюджет є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіону, істотно впливає на соціально-економічний розвиток, рівень життя населення.

Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави, що наразі відчуває надмірне навантаження через військову агресію.

У свою чергу, порушення прав органу місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідної територіальної громади, а отже - інтересів держави у забезпеченні реалізації гарантованих ст. 13, 14, 142, 145 Конституції України прав за принципом верховенства права.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2024 року Звенигородська окружна прокуратура звернулась з листом до Лип`янської сільської ради, в якому з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру, просила поінформувати, серед іншого, чи вбачає орган місцевого самоврядування порушення своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах та чи вживала Лип`янська сільська рада або має намір вживати заходи щодо звернення до суду із позовними заявами про припинення права оренди за орендарями, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0351. У разі, якщо Лип`янська сільська рада таких намірів не має, вказати причини.

24 грудня 2024 року Лип`янська сільська рада надіслала Звенигородській окружній прокуратурі лист у відповідь, в якому, зокрема, повідомила, що не зверталася до суду із позовною заявою про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, та не заперечує щодо представництва інтересів сільської ради Звенигородською окружною прокуратурою.

06 лютого 2025 року Звенигородська окружна прокуратура повторно звернулась до Лип`янської сільської ради з листом, в якому з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру просила поінформувати, чи сплачується товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К, Царина 2018, фермерського господарства НІКА-ВА плата за користування вказаними у запиті земельними ділянками та чи вживала Лип`янська сільська рада або має намір вживати заходи щодо звернення до суду із позовними заявами про визнання відсутнім права оренди, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0351. У разі, якщо Лип`янська сільська рада таких намірів не має, вказати причини.

У відповідь 07 лютого 2025 року Лип`янська сільська рада надала Звенигородській окружній прокуратурі лист, в якому повідомила, що в 2024 році без плати за користування земельними ділянками, та сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата, використовувалися площі земельних ділянок, що знаходяться на території Лип`янської сільської громади, а саме:

- Фермерське господарство НІКА-ВА орендована площа людських паїв 9,1579 га - орієнтовне нарахуванню становить 6800 грн. 00 коп.;

- товариством з обмеженою відповідальністю ОР-К- орендована площа людських паїв 59,9998 га - орієнтовне нарахуванню становить 32 900 грн. 00 коп.;

- фізична особа підприємець Кармеліта Валентина Анатоліївна - орендована площа людських паїв 16,5 га - орієнтовне нарахуванню становить 11 800 грн. 00 коп.

Станом на 07 лютого 2025 року надходжень до бюджету Лип`янської сільської ради, щодо плати за користування земельними ділянками, та сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків інших ніж заробітна плата за 2024 рік відсутня.

На даний час сільська рада не зверталася до суду щодо визнання неукладеними договори оренди вищезгаданих земельних ділянок.

14 березня 2025 року Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Лип`янської сільської ради з листом, в якому на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру повідомила, що Звенигородською окружною прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7125780400:06:001:0351.

Зі змісту наведеного листування вбачається, що Лип`янська сільська рада як орган місцевого самоврядування не вживала заходів для звернення до суду з позовом та не заперечує проти здійснення прокурором представництва її інтересів в суді.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати відсутнім право оренди товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К (вул. Нескорених, 54, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 44194524) на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:06:001:0351 площею 2,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах села Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526487, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64412580 від 06 серпня 2022 року.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОР-К, вул. Нескорених, 54, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 44194524 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172 3 028 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21 липня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович