Рішення № 128996682, 22.07.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 Справа № 917/829/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В., розглянувши справу № 917/829/25

за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, вул. Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг експерт проект", вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36000

про стягнення 15 299,67 грн

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

21.04.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг експерт проект" про стягнення заборгованості за договором №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору від 25.09.2024 року у розмірі 15 299,67 грн, з яких: 1 280,28 грн - пеня, 5 772,69 грн -7% штрафу, 8 246,70 грн - 10% штрафу (вх. №859/25).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №138-2024/вс від 25.09.2024 року, а саме: не надання послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору.

Ухвалою суду від 28.04.2025 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було надати належним чином засвідчені копії: акту проміжної верифікації за адресою, що була направлена відповідачу 25.09.2024 року; чотирьох актів фінальної верифікації в загальному на 37 строк чек-листів за адресами, що були надані 07.10.2024 року; доказів направлення рекомендованим листом на адресу відповідача повідомлення про одностороннє розірвання спірного договору.

28.04.2025 року до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду з додатками (вх. №5605). Відповідно до поданої заяви з додатками позивач виконав усі вимоги, зазначені в ухвалі суду від 28.04.2025 року.

Ухвалою від 01.05.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/829/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Копія ухвали від 01.05.2025 року, що була направлена на офіційну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг експерт проект" - вул. Чураївни, 1/1 м. Полтава, 36000, була вручена відповідачу 08.05.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач, належним повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду судом та відкриття провадження у справі, відзив на позов не надав. Кінцевий строк для подачі відзиву - 23.05.2025 року (включно).

Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що з 16.06.2025 року по 18.07.2025 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

25.09.2024 року між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (далі - позивач, замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг експерт проект" (далі позивач, виконавець) було укладено договір №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору (а. с. 11-13).

Умовами договору сторони передбачили:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати за завданням Замовника послуги з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (ДК 021:2015 - 71630000 3 - Послуги з технічного огляду та випробувань), що включає в себе перевірку відповідності фактично проведених робіт та/або придбаної будівельної продукції за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, складання акту верифікації, здійснення фотофіксації об`єкту та підтверджуючих документів щодо придбання будівельних матеріалів та/або проведення ремонтних робіт (чеки/договори/накладні/акти виконаних робіт тощо) (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах, встановлених даним договором (п. 1.1 договору);

- строк надання послуг: до 31.12.2024 року (п. 2.1 договору);

- строк надання послуги за кожним конкретним об`єктом обчислюється наступним чином:

Під час підписання цього договору замовник надає виконавцю перелік всіх наявних на цей день об`єктів, що підлягають верифікації. Виконавець повинен забезпечити надання послуги, підготовку документації та передачу її замовнику в термін, визначений листом замовника, що надається з переліком об`єктів на верифікацію, але не більше 5-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують проміжної верифікації, та не більше 20-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують фінальної верифікації.

Виконавець повинен забезпечити верифікацію таких об`єктів та передачу документації замовнику в термін, визначений підпунктом 2.2.1 договору з дня отримання виконавцем від замовника заявки із зазначенням конкретного переліку об`єктів, що підлягають верифікації. Передача заявки здійснюється електронною поштою або будь-якими іншими засобами зв`язку узгодженому між сторонами.

При виникненні обставин, які не залежать від виконавця і перешкоджають наданню послуг у строк визначений пунктом 2.2. з підпунктами, строк надання послуг по договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження замовником. Обставини вважаються такими, що перешкоджають наданню послуг, якщо Виконавець аргументує це (пункти 2.2 - 2.3 договору);

- ціна договору становить 82 467,00 грн (вісімдесят дві тисячі чотириста шістдесят сім грн 00 коп.), без ПДВ.

Ціна договору розрахована виходячи з вартості перевірки однієї строки чек-листа, що складає 99,00 грн (дев`яносто дев`ять грн 00 коп.), без ПДВ.

Ціна договору (загальна вартість послуг за договором) та вартість перевірки однієї строки чек-листа визначена з урахуванням всіх витрат виконавця, які необхідно понести виконавцю у зв`язку з наданням послуг замовнику, в тому числі на проведення перевірки відповідності фактично проведених робіт та/або придбаної будівельної продукції за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, складання акту верифікації та здійснення фотофіксації об`єкту, виготовлення документації, транспортних витрат, податків і зборів та інших витрат, понесених виконавцем (п. 3.1 договору);

- передання-приймання послуг здійснюється за місцезнаходженням замовника шляхом підписання Акту приймання-передачу послуг (п. 5.6 договору);

- приймання-передачі послуг здійснюється шляхом надання виконавцем замовнику наступного пакету документів, викладеному українською мовою та сформованому в електронному та паперовому вигляді окремо за кожною адресою, що підлягала обстеженню: акт верифікації; фотофіксація об`єкту, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек- листі; підтвердження ознайомлення отримувача компенсації з даними, що зафіксовані для заповнення акту верифікації; заповнений акт верифікації, що є додатком 4 до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (п. 5.8 договору);

- послуги вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг (п. 5.10 договору);

- замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги; прийняти надані послуги, виконанні на умовах та в строки, визначені даним договором (пункти 6.1 - 6.1.2 договору);

- замовник має право: достроково розірвати цей договір, повідомивши про це виконавця у строк за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору; контролювати процес надання послуг за цим договором; зменшувати обсяг надання послуг; відмовитись від виконання зобов`язань за договором, повідомивши про це виконавця, в разі, якщо виконавець не дотримується строків надання послуги, визначених у п. 2.2. з підпунктами; вимагати пояснень щодо складених та розроблених виконавцем документів та усунення недоліків у складених відповідно до вимог цього договору документах ( пункти 6.2 - 6.2.5 договору);

- виконавець зобов`язаний: забезпечити надання послуг у строки та на умовах, встановлених цим договором; за результатами надання послуг надати зазначений у п. 5.7 пакет документів (пункти 6.3 - 6.3.2 договору);

- виконавець має право: мати доступ до об`єктів, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для надання послуг; отримувати роз`яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян; своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги на умовах і в строки, визначені даним договором (пункти 6.4 - 6.4.3 договору);

- договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 7.1 договору);

- розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, передбачених даним договором (п. 7.4 договору);

- за порушення строків надання послуг чи надання послуг у неповному обсязі виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків загальної вартості договору (п. 8.3 договору);

- за відмову виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором після його підписання виконавець зобов`язується сплатити на рахунок замовника штраф у розмірі 10 % від вартості ненаданих послуг, а також до виконавця застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді відмови замовника співпрацювати з таким виконавцем протягом трьох років після розірвання договору з вини виконавця. Адміністративно-господарські санкції застосовуються незалежно від фактичного зарахування коштів, що сплачені в рахунок погашення штрафних санкцій, на рахунок замовника (п. 8.4 договору);

- замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо виконавець зі своєї вини, зокрема: не розпочав виконання робіт у продовж 10-ти календарних днів з дня підписання договору; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання результату наданих послуг та не можуть бути усунені виконавцем (п. 9.1 договору);

- замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця електронною поштою та рекомендованим листом у разі, якщо виконавець зі своєї вини: допустив відставання темпів надання послуг від передбачених договором більш ніж на 7 календарних днів;виконав послуги з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений Замовником строк.

Договір вважається розірваним з робочого дня, наступного за днем направлення Виконавцю відповідного повідомлення (п. 9.2 договору);

- сторона договору, яка вважає за необхідне внести зміни у договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні (п. 9.5 договору);

- при розірванні договору замовник у встановлені сторонами строки приймає від виконавця надані ним послуги. При цьому замовник оплачує виконавцю вартість фактично наданих послуг. У разі розірвання договору в порядку передбаченому п. 9.2 договору надані послуги оплачуються не раніше перерахування виконавцем на розрахунковий рахунок замовника штрафних санкцій, передбачених п. 9.9. цього договору (п. 9.6 договору);

- сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір або розірвання його, у 20-ти денний строк повідомляє другу сторону про своє рішення;

- у разі, коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона може звернутися до суду.

Якщо судовим рішенням у договір внесено зміни або його розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду. Пункт 9.8. договору не розповсюджується на випадки одностороннього розірвання договору замовником відповідно до п. 9.2. договору (п. 9.8 договору);

- у разі розірвання договору з підстав зазначених у п. 9.1. та п. 9.2 Договору (окрім відсутності коштів для фінансування витрат замовника) виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) договору (п. 9.9 договору).

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору було направлено на офіційну електронну адресу виконавця (визначену у договорі) листи зі списками об`єктів нерухомого майна приватного сектору, які потребують проведення огляду та складання акту верифікації, а саме:

- вих. №948 від 25.09.2024 року (1 адреса для здійснення проміжної верифікації);

- вих. № 992 від 07.10.2024 року (17 адрес для здійснення фінальної верифікації);

- вих. № 1022 від 15.10.2024 року (1 адреса для здійснення проміжної верифікації);

- вих. №1028 від 16.10.2024 року (1 адреса для здійснення проміжної верифікації та 25 адрес для здійснення фінальної верифікації);

- вих. №1033 від 17.10.2024 року (2 адреси для здійснення проміжної верифікації);

- вих. № 1047 від 22.10.2024 року (1 адреса для здійснення проміжної верифікації) (а. с. 14 - 178).

Однак, всупереч умовам договору станом на 22.11.2024 року позивачем було отримано від виконавця 10.10.2024 року 1 акт проміжної верифікації за адресою, що була направлена відповідачу 25.09.2024 року, та 14.10.2024 року 4 акти фінальної верифікації за адресами, що були надані 07.10.2024 року (а. с. 201 - 225).

Позивач стверджує, що вказані акти верифікації надавалися відповідачем без супровідного листа та без надання пакету документі відповідно до п. 5.7 умов договору.

Таким чином, з 48 адрес, заявлених позивачем до опрацювання (верифікації), відповідачем взагалі не було опрацьовано 43 адреси.

У зв`язку із зазначеним (фактичним невиконанням відповідачем вимог умов договору), 22.11.2024 року позивач направив на електронну адресу та засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) ТОВ "Інжиніринг експерт проект" повідомлення про одностороннє розірвання спірного договору (а. с. 179, 180, 226, 227).

Отже, позивач стверджує, що відповідно до п. 9.2 - договір №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору від 25.09.2024 року є розірваним в односторонньому порядку з 25.11.2024 року.

З метою досудового врегулювання спору на електронну адресу відповідача 12.02.2025 року було надіслано претензію про нарахування штрафних санкцій за порушення умов договору (а. с. 181 - 183), однак відповіді на неї отримано не було.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за порушення строків надання послуг та за прострочення понад 15 календарних днів (п. 8.3 договору) - 1 280,28 грн пені та 5 772,69 грн 7 % штрафу, а у зв`язку з розірванням договору з підстав, зазначених у п. 9.1 та 9.2 договору - 10% штрафу у розмірі 8 246,70 грн (від загальної вартості договору).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено, надана до справи копія договору №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору від 25.09.2024 року містить підпис представника відповідача у відповідній графі, який засвідчений фірмовою печаткою підприємства.

Відповідачем факт підписання та укладання спірного договору не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсним даної угоди до матеріалів справи не надано.

Дослідивши обставини справи, надавши правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що підписаний між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, за приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторони у договорі погодили надання послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (ДК 021:2015 - 71630000 3 - Послуги з технічного огляду та випробувань), що включає в себе перевірку відповідності фактично проведених робіт та/або придбаної будівельної продукції за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, складання акту верифікації, здійснення фотофіксації об`єкту та підтверджуючих документів щодо придбання будівельних матеріалів та/або проведення ремонтних робіт (чеки/договори/накладні/акти виконаних робіт тощо) (далі - послуги) (п. 1.1 договору).

Строк надання послуги за кожним конкретним об`єктом обчислюється наступним чином:

Під час підписання цього договору замовник надає виконавцю перелік всіх наявних на цей день об`єктів, що підлягають верифікації. Виконавець повинен забезпечити надання послуги, підготовку документації та передачу її замовнику в термін, визначений листом замовника, що надається з переліком об`єктів на верифікацію, але не більше 5-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують проміжної верифікації, та не більше 20-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують фінальної верифікації (п. 2.2, п. 2.2.1 договору).

Передання-приймання послуг здійснюється за місцезнаходженням замовника шляхом підписання Акту приймання-передачу послуг (п. 5.6 договору).

Приймання-передачі послуг здійснюється шляхом надання виконавцем замовнику наступного пакету документів, викладеному українською мовою та сформованому в електронному та паперовому вигляді окремо за кожною адресою, що підлягала обстеженню: акт верифікації; фотофіксація об`єкту, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек- листі; підтвердження ознайомлення отримувача компенсації з даними, що зафіксовані для заповнення акту верифікації; заповнений акт верифікації, що є додатком 4 до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (п. 5.8 договору).

Послуги вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг (п. 5.10 договору).

Доказів надання відповідачем послуг відповідно до умов договору матеріали справи не містять та відповідачем не надано, у зв`язку з чим позивач с користався правом, визначеним п. 9.2 договору на розірвання договору в односторонньому порядку, направивши відповідачу відповідне повідомлення (вих. №1156 від 22.11.2024 року, а. а. 179, 180, 226, 227).

З урахуванням умов п. 9.2 договору, спірний договір вважається розірваним з 25.11.2024 та даний факт (розірвання договору) відповідачем не оспорюється.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, що є підставою для застосування до нього відповідальності за таке порушення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За порушення строків надання послуг чи надання послуг у неповному обсязі виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків загальної вартості договору (п. 8.3 договору).

У разі розірвання договору з підстав зазначених у п. 9.1. та п. 9.2 договору (окрім відсутності коштів для фінансування витрат замовника) виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) договору (п. 9.9 договору).

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на ті обставини, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору та факт його розірвання в односторонньому порядку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих на підставі п.п. 8,3 та 9.9. договору є обґрунтованими та правомірними.

Перевіряючи розмір заявленої позивачем до стягнення пені суд звертає увагу на наступне.

Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Строк надання послуги за кожним конкретним об`єктом обчислюється наступним чином:

Під час підписання цього договору замовник надає виконавцю перелік всіх наявних на цей день об`єктів, що підлягають верифікації. Виконавець повинен забезпечити надання послуги, підготовку документації та передачу її замовнику в термін, визначений листом замовника, що надається з переліком об`єктів на верифікацію, але не більше 5-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують проміжної верифікації, та не більше 20-ти календарних днів щодо об`єктів, які потребують фінальної верифікації.

Виконавець повинен забезпечити верифікацію таких об`єктів та передачу документації замовнику в термін, визначений підпунктом 2.2.1 договору з дня отримання виконавцем від замовника заявки із зазначенням конкретного переліку об`єктів, що підлягають верифікації. Передача заявки здійснюється електронною поштою або будь-якими іншими засобами зв`язку узгодженому між сторонами (п. 2.2, п. 2.2.1 договору).

З наданого розрахунку пені вбачається, що позивач починає її нараховувати на прострочені послуги:

- за листом №992 від 07.10.2024 року (13 адрес фінальної верифікації) - з 28.10.2024 року, однак оскільки двадцятий календарний день припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 29.10.2024 року;

- за листом №1022 від 15.10.2024 року (1 адреса проміжної верифікації) - з 21.10.2024 року, однак оскільки п`ятий календарний день припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 22.10.2024 року;

- за листом №1047 від 22.10.2024 року (1 адреса проміжної верифікації) - з 28.10.2024 року, однак оскільки п`ятий календарний день припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 29.10.2024 року.

Таким чином, позивачем невірно вказано початки нарахувань пені за порушення строків надання послуг за листами №992 від 07.10.2024 року, №1022 від 15.10.2024 року та №1047 від 22.10.2024 року, оскільки строки надання послуг на той момент ще не настали.

За розрахунком суду є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення 1 271,26 грн пені. В іншій частині вимог про стягнення пені (9,02 грн) суд відмовляє.

Також, за розрахунком суду є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення 5 772,69 грн 7% штрафу за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів (п. 8.3 договору) та вимога про стягнення 8 246,70 грн 10% штрафу (у разі розірвання договору, п. 9.9 договору).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1271,26 грн пені, 5 772,69 грн - 7% штрафу за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів (п. 8.3 договору) та 8 246,70 грн 10% штрафу (у разі розірвання договору, п. 9.9 договору) обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення пені (9,02 грн) позов є безпідставним, а отже задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії договору про надання правничої допомоги та представництва від 12.01.2024 року, ордеру серія ВІ №1187271 від 22.01.2024 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №4032 від 27.05.2022 року, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги та представництва від 12.01.2024 року, акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 24.05.2024 року, рахунку-фактури №ЮА-0000072 від 27.05.2024 року та платіжної інструкції №433 від 27.05.2024 року на суму 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до договору № 30-2025/вс про надання правничої допомоги від 11.04.2025 року (далі - договір №30-2025/вс, а. с. 189 - 191), укладеного між позивачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням, сторони домовилися про наступне:

- за цим договором інтереси клієнта буде представляти (надавати правничу допомогу адвокат Марченко Руслан Григорович, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001331, видане 19 січня 2024 року Радою адвокатів Чернігівської області (п. 1.4 договору №30-2025/вс);

- за даним договором адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту, і при виникненні необхідності, представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у Господарському суді Полтавської області (ДК 021:2015-79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва) (п. 2.1 договору №30-2025/вс);

- за погодженням сторін вартість послуг з опрацювання наданих клієнтом матеріалів, підготовки на їх основі позовної заяви та інших процесуальних документів при розгляді Господарським судом Полтавської області поданої позовної заяви складає 4 000,00 грн (п. 5.1 договору №30-2025/вс);

- акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути підписаний сторонами протягом 1-го робочого дня з моменту фактичного надання послуг за даним договором (п. 5.6 договору №30-2025/вс).

В акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 11.04.2025 року (а. с. 188) сторони підтвердили, що адвокат надав позивачу юридичні послуги згідно договору №30-2025/вс, а саме: надання правової допомоги: опрацювання наданих клієнтом документів, складання позовної заяви з метою стягнення з ТОВ "Інжиніринг експерт проект" штрафних санкцій за допущене ним порушення умов укладеного договору №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору, що був укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ "Інжиніринг експерт проект" 25.09.2024 року, опрацювання відзиву на позовну заяву та підготовку відповіді на відзив і інших процесуальних документів при розгляді справив Господарському суді Полтавської області.

Загальна вартість робіт (послуг) склала 4 000,00 грн.

В підтвердження оплати професійної правничої допомоги позивач надав розрахунок вартості послуг з надання правової допомоги (суми гонорару) за договором про надання правничої допомоги №30-2025/вс від 11.04.2025 року (а. с. 185), рахунок на оплату №1 від 11.04.2025 року (а. с. 186), платіжну інструкцію №103 від 11.04.2025 року на суму 4 000,00 грн (а. с. 187).

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надавав, адвокат Марченко Р. Г. на підставі договору №30-2025/вс про надання правничої допомоги від 11.04.2025 року та ордеру та ордеру серія СВ №1123768 від 21.04.2025 року

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що представником відповідача здійснювався юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи, такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 11.04.2025 року та у розрахунку вартості послуг з надання правової допомоги (суми гонорару) від 11.04.2025 року серед переліку наданих послуг міститься послуга - опрацювання відзиву на позовну заяву та підготовку відповіді на відзив і інших процесуальних документів при розгляді справив Господарському суді Полтавської області.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач відзив на позовну заяву до суду не подавав; матеріали справи не містять доказів опрацювання відзиву та підготовки відповіді на відзив, а підготовка представником позивача іншого процесуального документа - заяви про усунення недоліків (вх. № 5605 від 28.04.2025 року) була зумовлена недоліками при підготовці позовної заяви, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 500,00 грн за вищезазначені роботи та послуги.

Отже, суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що розмір судові витрати на правову допомогу складає 3 497,94 грн (опрацювання наданих клієнтом документів, складання позовної заяви з метою стягнення з ТОВ "Інжиніринг експерт проект" штрафних санкцій за допущене ним порушення умов укладеного договору №138-2024/вс про закупівлю послуг з верифікації цільового використання коштів компенсації для відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна приватного сектору, що був укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та ТОВ "Інжиніринг експерт проект" 25.09.2024 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 420,57 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг експерт проект" (вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45549820) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (вул. Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05517729) 1 271,26 грн пені, 5 772,69 грн 7% штрафу та 8 246,70 грн 10% штрафу, 2 420,57 витрат по сплаті судового збору та 3 497,94 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 22.07.2025 року (після виходу судді з відпустк).

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко