Ухвала суду № 128996324, 22.07.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12790/25

Провадження № 2/127/4325/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдо Сьомого апеляційного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд стягнути з Сьомого апеляційного адміністративного суду 1000000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10000,00 грн.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір відповідно до визначеної ціни позову.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з тим, що позивач є особою з групою інвалідності (3 група).

Відповідно дост.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, у ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може звільнити особу від сплати судового збору.

Отже, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

У ст.129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку із цим обставини, зазначені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою.

Відтак, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, а тому в задоволені заяви слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: