Ухвала суду № 128993835, 22.07.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8123/25

Провадження № 1-кп/201/1071/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглядаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025042110000336 від 01.02.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

представник потерпілого ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025042110000336 від 01.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.

22.07.2025 обвинувачений ОСОБА_3 у підготовче засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи. Можливістю взяти участь у розгляді справи через ВКЗ не скористався. Надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Прокурор заявив усне клопотання про застосування до ОСОБА_3 приводу.

Представник потерпілого клопотання прокурора підтримав, також просив накласти на ОСОБА_3 грошове стягнення.

Прокурор проти накладання грошового стягнення не заперечив.

Вирішуючи клопотання суд виходить із наступного.

Частиною 2статті 318 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 7 ст.42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 142 КПК України, під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Поважності неприбуття ОСОБА_3 , передбачені ч. 1 ст.138 КПК України, судом не встановлено, можливістю взяти участь у розгляді справи через ВКЗ він не скористався, таким чином є підстави для застосування до обвинуваченого визначених ст. 323 КПК України заходів забезпечення кримінального провадження, пов`язаних із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин.

Зваживши аргументи прокурора та представника потерпілого та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 був належно повідомленим про час та місце проведення судового розгляду, проте в судове засідання не з`явився, можливістю взяти участь у розгляді справи через ВКЗ не скористався, належних доказів на підтвердження поважності причин неявки, перелічені у ст. 138 КПК України, не надав, суд вважає, що з метою забезпечення здійснення судового провадження у розумні строки до обвинуваченого необхідно застосувати привід до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання прокурора про привід обвинуваченого є обґрунтованим, законодавчих перешкод для застосування приводу до ОСОБА_3 немає.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 138 та ст. 143 КПК України, особа, яка виконує ухвалу про привід, повертає її без виконання, якщо на час здійснення приводу будуть існувати обставини, які вказують на наявність поважних причин неприбуття в судове засідання. Зазначені обставини підлягають врахуванню особою, яка виконує ухвалу про привід.

Крім того, згідно ізст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення від 0,5 до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.

Оскільки обвинувачений не прибув у підготовче засідання, можливістю взяти участь у розгляді справи через ВКЗ не скористався, не підтвердив належними доказами поважність причин неявки, перелічені у ст. 138 КПК України, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи саме із поважних причин, а навпаки просив розглядати справу без його участі, суд вважає клопотання представника потерпілого про накладання грошового стягнення таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.42, 139,140,323 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора та представника потерпілого задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 привід до Соборного районного суду м. Дніпра у судове засідання, призначене на 15-00 годину 29 липня 2025 року.

Виконання приводу доручити співробітникам Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 .

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до початку судового засідання повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

У зв`язку із неприбуттям в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_3 без поважних причин, судовий розгляд відкласти до вищевказаної дати.

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_3 грошове стягнення за неявку у судове засідання без поважних причин у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить1514,00 гривень.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити обвинуваченому ОСОБА_3 .

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення суду, який виніс ухвалу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1