Рішення № 128992774, 26.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39915/24

Провадження № 2/761/3437/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконуючий обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Котін Петро Борисович, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «НАЕК «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконуючий обов`язки голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Котін П.Б., про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 1146-к від 30.09.2024 р. про його звільнення з посади директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики АТ «НАЕК «Енергоатом» на підставі п.14 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а також поновити його на цій посаді з 01.10.2024 р.;

- стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 16.01.2021 р. він перебував у трудових відносинах з відповідачем та займав посаду директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики. Наказом № 1146-к від 30.09.2024 р. позивача було звільнено із займаної посади у зв`язку з невиконанням працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених ч.2 ст. 142 КЗпП України, на підставі п.14 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Посилаючись на те, що відповідачем при його звільненні були порушені положення законодавства про працю, позивач своє звільнення вважає незаконним, а тому звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 07.01.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 05.05.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач займав посаду директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики АТ «НАЕК «Енергоатом».

27.09.2024 р. згідно з інформацією з Телеграм-каналу Служби безпеки України та з офіційного сайту (ІНФОРМАЦІЯ_1), а також повідомлення Київської міської прокуратури у соціальній мережі Фейсбук та на офіційному сайті (ІНФОРМАЦІЯ_2), Службою безпеки України за процесуального керівництва Київської міської прокуратури за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом), позивача було викрито на корупції, затримано та повідомлено про підозру.

30.09.2024 р. на адресу відповідача надійшов лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 25.07.2024 р. № 51/12-116/01 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000220, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2024 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), з вимогою надати інформацію та документи, що стосуються позивача.

30.09.2024 р. згідно з наказом № 1146-к від 30.09.2024 р., виходячи із вищезазначеного, враховуючи політику нульової толерантності АТ «НАЕК «Енергоатом» до корупції, зобов`язання про збереження конфіденційної інформації ОСОБА_1 від 16.01.2021 р., відповідно до пункту 7.2 Положення про конфіденційну інформацію АТ «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.09.395-24 та пункту 6.2 Посадової інструкції директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики ІП-К.6.14.001-23, позивача звільнено з роботи за невиконання правил поведінки на підприємстві, зокрема, в частині положень, передбачених ч.2 ст. 142 КЗпП України, на підставі п.14 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення, а саме звільнення проведено з порушенням встановленої законодавством процедури.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).

Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

27.09.2024 р. набув чинності Закон України від 04.06.2024 р. № 3768-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань».

Так, частина 1 статті 40 КЗпП України була доповнена п.14 про те, що трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

Нова підстава для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця має розглядатися разом з внесеними змінами до ст. 142 КЗпП України.

Відповідно до змісту ст. 142 КЗпП України у редакції, чинній на момент звільнення позивача, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема про зобов`язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об`єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов`язковим.

У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Враховуючи вживання у статті 142 КЗпП України прислівника «зокрема», суд приходить до висновку, що правила про поводження з інформацією з обмеженим доступом є лише одним із видів правил, за порушення яких роботодавець може розірвати трудовий договір на підставі п.14 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що АТ «НАЕК «Енергоатом» внесене до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83).

Також АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до об`єктів критичної інфраструктури згідно з Переліком секторів критичної інфраструктури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 1109 (підсектор 6 сектору 1 Переліку).

Таким чином, встановлення в АТ «НАЕК «Енергоатом» правил поведінки, які містять положення, зокрема про зобов`язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією, є обов`язковим.

Судом встановлено, що зазначені правила поведінки впроваджені в АТ «НАЕК «Енергоатом», а саме у Кодексі корпоративної етики ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-С.0.07.136-19 далі - Кодекс корпоративної етики, Кодекс та Положенні про конфіденційну інформацію АТ «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.0.09.395-24 (далі - Положення про конфіденційну інформацію).

Факт ознайомлення з цими документами позивач не заперечує.

Кодексом корпоративної етики передбачено: «Кодекс є документом, який узагальнює етичні і моральні норми, правила поведінки, що приймаються і підтримуються кожним працівником Компанії під час виконання своїх посадових обов`язків, незалежно від рівня займаної ним посади (п.1.4);

Кодекс регулює розвиток корпоративної культури і повинен забезпечувати збереження працівниками ДП «НАЕК «Енергоатом» високих стандартів поведінки, традиційних для атомної енергетики (п.1.5);

Дотримання вимог Кодексу є обов`язковою умовою роботи в Компанії. У своїй професійній діяльності всі працівники Компанії повинні керуватись принципами, встановленими у Кодексі. Положення Кодексу поширюються на всіх працівників Компанії незалежно від займаної посади (п.1.6);

Кожен працівник несе особисту відповідальність за дотримання Кодексу та має право на внесення пропозицій про зміни, уточнення або розширення його норм (п.1.7);

Недотримання працівником вимог Кодексу корпоративної етики є порушенням трудової дисципліни (п.1.8);

ДП «НАЕК «Енергоатом» встановлює такі корпоративні цінності:… запобігання і протидія корупції;… (п.2.1);

ДП «НАЕК «Енергоатом» цінує у своїх працівниках та їхній роботі:… підтримку антикорупційної політики Компанії та особистий внесок у результативність системи запобігання і протидії корупції в Компанії;… (п.2.2);

Діяльність Компанії за кожним напрямом здійснюється відповідно до законодавства України, нормативних, виробничих, організаційно-розпорядчих та інших документів Компанії і ґрунтується на таких принципах:

Нульова толерантність до корупції.

Виявляючи прихильність цьому принципу, Компанія:

вважає неприпустимими будь-які прояви корупції та зловживань у своїй діяльності;

вживає всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення і протидії корупції у своїй діяльності;

забезпечує стимулювання керівників усіх рівнів на демонстрацію лідерства в протидії та виявленні корупції;

проголошує, що її працівники, посадові особи, керівники відокремлених підрозділів (генеральні директори, директори ВП) і керівник (президент Компанії) у своїй внутрішній діяльності, а також у правовідносинах із діловими партнерами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування керуються принципом «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції і вживатимуть всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов`язаним з нею діям (практикам) (п.3.6)».

У розділі 4 «Правила поведінки працівників» Кодексу корпоративної етики встановлено, що працівники повинні, зокрема:

- керуватися загальновизнаними принципами порядності, честі та гідності; усвідомлювати вплив своєї поведінки на репутацію та результати діяльності Компанії (п. 4.1);

- не допускати використання імені Компанії, її репутації, засобів, конфіденційної інформації та ресурсів у приватних інтересах (п.4.2);

- не використовувати і не розголошувати інформацію, що стала відома у зв`язку з виконанням своїх обов`язків, з метою отримання особистої вигоди (п.4.3);

- уникати ситуацій, які можуть призвести до конфлікту приватних інтересів та інтересів Компанії (4.6);

- під час виконання посадових обов`язків та в особистому житті утримуватись від заходів, що можуть спричинити дискредитацію Компанії, зумовити конфлікт інтересів або завдати збитку Компанії чи її репутації (п.4.7);

- не використовувати свої посадові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди; утримуватися від поведінки, яка може бути розцінена як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю Компанії (п.4.8).

Також вимоги та організаційні засади із забезпечення режиму безпеки конфіденційної інформації АТ «НАЕК «Енергоатом» передбачені у Положенні про конфіденційну інформацію.

Відповідно до п.6.2 цього Положення «працівники Компанії, допущені до роботи з конфіденційною інформацією, зобов`язані:

знати та дотримуватися вимог цього Положення, інших нормативних, виробничих, організаційно-розпорядчих документів Компанії з питань захисту конфіденційної інформації;

зберігати конфіденційну інформацію, упереджувати дії інших осіб, що можуть привести до її розголошення. Про такі факти, а також про інші причини і умови можливого розголошення конфіденційної інформації інформувати безпосереднього керівника;

знайомитися тільки з тими документами, які необхідні для виконання завдань та функцій, зазначених у посадовій інструкції, дотримуватись правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання;

під час отримання документів звірити кількість аркушів (матеріальних носіїв інформації), розписатися в журналах обліку конфіденційних документів із зазначенням дати;

негайно доповідати безпосередньому керівнику про втрату, нестачу документів, спроби несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації;

при ознайомленні представників сторонніх осіб з документами вимагати від них підпису на документах про ознайомлення;

на вимогу безпосереднього керівника або осіб, визначених у підрозділі 4.19 цього Положення, надавати документи для перевірки їх наявності».

Пунктами 7.1 та 7.2 Положення про конфіденційну інформацію передбачено, що «працівники Компанії, допущені до роботи з конфіденційною інформацією, є відповідальними за дотримання ними встановленого в Компанії режиму безпеки конфіденційної інформації. Працівники, винні в порушенні законодавства щодо незаконного збирання, використання, розголошення конфіденційної інформації, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України».

Також позивач 16.01.2021 р. підписав «Зобов`язання про збереження конфіденційної інформації», у якому погодився виконувати зазначені вище обов`язки в частині нерозголошення конфіденційної інформації.

Згідно з підрозділом 2.1 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» ПМ-Д.0.34.621-23 керівництво Компанії та посадові особи усіх рівнів, які здійснюють управлінські функції в Компанії, зобов`язані особистим прикладом етичної поведінки формувати у працівників Компанії нульову толерантність до корупції, що є основою ділової культури, повсякденної ділової практики та ділової репутації Компанії.

Згідно з пунктом 3.1 Посадової інструкції директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики ІП-К.6.14.001-23 (далі - Посадова інструкція) «Директор повинен знати і керуватися у своїй діяльності:

Конституцією та законами України, указами І розпорядженнями Президента України, постановами І розпорядженнями Кабінету Міністрів України;

нормативно-правовими актами щодо запобігання та протидії корупції, вимогами Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом», нормативними, виробничими та організаційно-розпорядчими документами Компанії з цих питань;

організаційно-розпорядчими документами і нормативно-правовими актами уповноваженого органу управління, органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, інших державних органів;

нормами і правилами з ядерної, радіаційної безпеки, технічної експлуатації АЕС, нормативно-правовими актами з охорони праці та пожежної безпеки;

міжнародними нормами і правилами у сфері використання ядерної енергії, застосування яких в Україні встановлене відповідними нормативно-правовими актами;

Статутом ДА «НАЕК «Енергоатом», організаційно-розпорядчими, нормативними та виробничими документами ДП «НАЕК «Енергоатом»;

Правилами внутрішнього трудового розпорядку Дирекції Компанії».

Пунктами 4.2.12 та 4.2.16 Посадової інструкції передбачено, що «відповідно до функціонального змісту своєї діяльності, а також з метою виконання встановлених у Компанії вимог директор виконує обов`язки, пов`язані із загальними функціями управління:

- дотримання ним особисто та здійснення контролю за дотриманням підлеглими працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки, правил та норм з безпеки в атомній енергетиці, організаційно-розпорядчої, нормативної та виробничої документації;

- дотримання вимог щодо роботи з інформацією з обмеженим доступом».

Згідно з пунктом 6.2 Посадової інструкції «Директор несе в установленому в Компанії порядку визначену законом відповідальність, зокрема за:

- невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання своїх посадових обов`язків, а також невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання посадових обов`язків підлеглим персоналом;

- необґрунтоване невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання вимог нормативної, виробничої та організаційно-розпорядчої документації Компанії, розпоряджень керівників;

- недотримання вимог щодо роботи з інформацією з обмеженим доступом та із секретною інформацією»;

Обсяг обов`язків позивача визначений, зокрема у пунктах 4.1.11 - 4.1.14 Посадової інструкції:

- забезпечувати встановлення принципів та основоположних елементів Комплаєнс-політики ДП «НАЕК «Енергоатом»;

- організовувати (брати участь в організації) та/або вживати заходів (брати участь у заходах), передбачених Комплаєнс-політикою ДП «НАЕК «Енергоатом»;

- забезпечувати контроль за дотриманням працівниками, представниками Компанії вимог, передбачених Комплаєнс-політикою;

- забезпечувати розроблення (брати участь у розробленні) та/або організовувати (участь в організації) та/або здійснювати (брати участь у здійсненні) та/або контролювати (брати участь у контролі) впровадження процедур із запобігання, виявлення та опрацювання комплаєнс-ризиків поза межами Комплаєнс-політики (за необхідності).

Структурний підрозділ АТ «НАЕК «Енергоатом», який очолював позивач, є підрозділом, відповідальним за ведення Комплаєнс-політики.

Комплаєнс-політика визначає основні принципи та підходи щодо безумовного дотримання ДП «НАЕК «Енергоатом», керівництвом та усіма працівниками, особами, які діють від імені Компанії, вимог законодавства, внутрішніх виробничих, нормативних, організаційно-розпорядчих та інших документів Компанії у своїй повсякденній діяльності та у взаємовідносинах з контрагентами і іншими зацікавленими сторонами, захист та підтримання позитивної ділової репутації Компанії, а також створення ефективної системи управління комплаєнс-ризиками (пункт 1.3 Комплаєнс-політики ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-С.0.14.-150.12).

До принципів Комплаєнс-політики, зокрема, належать дотримання вимог законодавства, нульова толерантність до корупції.

Тобто, сфера посадових обов`язків позивача безпосередньо пов`язана із вжиттям ряду заходів, спрямованих на виявлення та управління комплаєнс-ризиками, зокрема для недопущення нанесення шкоди діловій репутації відповідача, запобігання корупції.

Судом враховано, що затримання позивача правоохоронними органами за підозрою в отриманні неправомірної вигоди, тим більше враховуючи посаду позивача та його посадові обв`язки, несе загрозу діловій репутації та іміджу АТ «НАЕК «Енергоатом» та ставить під публічний сумнів дотримання у товаристві принципів Комплаєнс-політики, нульової толерантності до корупції тощо.

Судом було досліджені наявні у матеріалах справи публікацій у медіа, де загадується найменування відповідача, посада позивача та факт його затримання за отримання неправомірної вигоди.

При цьому суд зауважує, що ані відповідач у спірному наказі, ані суд під час розгляду цієї справи не вирішують питання щодо доведеності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, що перебуває поза межами компетенції відповідача та цього суду.

Водночас суд зазначає, що рішення про звільнення позивача було прийнято відповідачем на підставі наявної у нього офіційної інформації від Служби безпеки України та прокуратури, яка у сукупності з оприлюдненими матеріалами затримання давали позивачу достатні дані для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення за порушення правил поведінки, встановлених у АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема Кодексу корпоративної етики, зокрема в частині обов`язку утримуватись від заходів, що можуть спричинити дискредитацію АТ «НАЕК «Енергоатом», зумовити конфлікт інтересів або завдати збитку АТ «НАЕК «Енергоатом» чи його репутації.

Щодо доводів позивача про не відібрання у нього пояснень суд зауважує, що невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.07.2021 р. у справі № 643/10816/17.

Судом відхиляються доводи позивача про обов`язковість проведення відповідачем службового розслідування, оскільки обов`язковість такої дії законодавством не встановлена.

Також суд зауважує, що у період дії воєнного стану розірвання трудового договору на цій підставі у цьому випадку не потребує попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, враховуючи положення ч.2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Судом відхиляються доводи позивача про порушення відповідачем строків розрахунку при звільненні, адже як встановлено судом 30.09.2024 р., тобто у день звільнення, відповідач здійснив виплату усіх належних позивачу сум, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2024 р. № 165-1 та надіслав позивачу інформацію з його особового рахунку з попереднім розрахунком електронним листом через електронну пошту та на його номер телефону у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог закону при його звільненні. Водночас відповідач довів наявність підстав для звільнення та дотримання ним положень трудового законодавства при звільненні позивача.

У зв`язку з тим, що основні вимоги позивача є необґрунтованим, тому відповідно вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідна від вказаних вимог, також не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, визначено що обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо неправомірності свого звільнення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконуючий обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Котін Петро Борисович, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: