Рішення № 128991645, 03.07.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5164/25

Номер провадження2/711/2425/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна до Другого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна,-

встановив:

ОСОБА_1 , діючи в особі представника адвоката Ракоїд Л.В. звернулася в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Позов обгрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.05.2025 року.

Їй стало відомо, що на належну їй квартиру було накладено арешт.

З листа Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (М. Київ) відомо, що арешт на квартиру АДРЕСА_2 , де власником зазначено ОСОБА_1 накладено на підставі постанови АА962977 від 22.04.2009 року, та зареєстровано обтяження, однак ідентифікувати, під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт, неможливо.

На підставі вищевикладеного, у посадових осіб Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (М. Київ) відсутня можливість для зняття арешту з майна згідно постанови АА962977 від 22.04.2009 року.

З огляду на те, що працівники Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (М. Київ), не можуть знати накладений арешт на квартиру, а інших способів такого зняття немає, тому позивачка вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Просить суд скасувати арешт нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності (реєстраційний номер обтяження 8674117, зареєстровано 27.04.2009 року за №8674117).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.06.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

17.06.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

У відзиві вказує на те, що перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні в Другому відділі ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебували наступні виконавчі провадження:

№37266913 з виконавчого листа від 25.10.2010 №2н-2143/10, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» витрати за ІТЗ в сумі 30.00 грн.. 17.05.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

№30033721 з виконавчого листа від 27.04.2007 №2н-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51.00 грн.. 29.01.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49(фактичне повне виконання рішення).

№30033546 з виконавчого листа від 25.01.2008 №2-5342, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51.00 грн.. 29.01.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49(фактичне повне виконання рішення).

№29989526 з виконавчого листа від 13.12.2010 №2н-2364, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» боргу в сумі 3448,74 грн.. 27.09.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

№28479404 з виконавчого листа від 25.01.2008 №2-5342, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ТМ «Придніпровський СУБ» боргу в сумі 409,26 грн.. 27.09.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

№27172044 з виконавчого листа від 24.12.2008 №2-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» боргу в сумі 2234,78 грн.. 10.03.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

№27171916 з виконавчого листа від 27.04.2007 №2-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» боргу в сумі 2234,78 грн.. 27.09.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

№24454376 з виконавчого листа від 25.10.2010 №2н-2143, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Черкасиводоканал» боргу в сумі 800.57 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

№12429610 з виконавчого листа від 24.12.2008 №2-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ

«Черкасиводоканал» боргу в сумі 2234.78 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

№8394675 з виконавчого листа від 25.01.2008 №2-5342, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51.00 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

№7292384 з виконавчого листа від 25.01.2008 №2-5342, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ВЖ РЕУ-1 боргу в сумі 409,26 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

№4154197 з виконавчого листа від 27.04.2007 №2-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51.00 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

№3722939 з виконавчого листа від 27.04.2007 №2-1290, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЧТКЕ боргу в сумі 2234.78 грн.. 19.04.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47(відсутність майна у боржника).

Таким чином, Другий відділ ДВС у м. Черкаси не має правових підстав і повноважень для самостійного скасування арешту, зареєстрованого на підставі постанови АА962977 від 22.04.2009 року, оскільки відсутній ідентифікований виконавчий документ, що лежить в його основі.

З урахуванням цього, виключно рішення суду може стати належною та достатньою підставою для зняття арешту, що не підлягає іншим способам вирішення.

Представник сторін в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№ довідки 428006849 від 22.05.2025 року).

Також, з вказаної довідки вбачається, 27.04.2009 року реєстратором: Черкаська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстроване обтяження арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 8674117. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 962977, 22.04.2009, Придніпровський ВДВС ЧМУЮ Об`єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 .

Листом від 02.06.2025 року Другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повідомив позивача про те, що арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накладено на підставі постанови АА962977 від 22.04.2009 року, та зареєстровано обтяження, однак ідентифікувати, під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт, неможливо.

На підставі вищевикладеного, у посадових осіб Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (М. Київ) відсутня можливість для зняття арешту з майна згідно постанови АА962977 від 22.04.2009 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 ст 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу ХШ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах при зняття арешту з майна» встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з частиною 1 статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Таким чином, судом встановлено, що Другий відділ ДВС у м. Черкаси не має правових підстав і повноважень для самостійного скасування арешту, зареєстрованого на підставі постанови АА962977 від 22.04.2009 року, оскільки відсутній ідентифікований виконавчий документ, що лежить в його основі.

З урахуванням цього, виключно рішення суду може стати належною та достатньою підставою для зняття арешту, що не підлягає іншим способам вирішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), в інтересах якої діє адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна до Другого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ЄДРПОУ 36157425, місце знаходження: проспект Хіміків,50, м. Черкаси) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою Придніпровського ВДВС ЧМУЮ від про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА 962977 від 22.04.2009 на квартири за адресою: АДРЕСА_3 яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик