Рішення № 128979422, 21.07.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/1459/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2024 №18519/Ж10/25-01-09-01-02.

З податковим повідомленням-рішенням від 22.11.2024 №18519/Ж10/25-01-09-01-02 позивач не погоджується. Вважає, що з боку позивача відсутні порушення п.2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального». Зазначає, що висновки про порушення ґрунтуються виключно на припущеннях суб`єкта владних повноважень, а відтак застосування штрафних санкцій в сумі 283474,30 грн за пп.21 п.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ є помилковим. Зазначає, що позиція контролюючого органу відносно наявності порушень базується виключно на необґрунтованих припущеннях і даних з інформаційної системи СОД РРО, наявної у податкового органу та використаної ним під час фактичної перевірки. Крім того наголошує, що перевірка РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в межах фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій за її наслідками.

Суд ухвалою від17.03.2025 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву.

Відповідач подав відзив на позов в якому Головне управління ДПС у Чернігівській області повністю не визнає позовних вимог, вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим та просить суд відмовити платнику в задоволенні позовних вимог повністю.

Також просив розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження.

З цього приводу суд зазначає, що відзив на позов не містить жодних обґрунтувань з боку Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо необхідності проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження чи заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на що, суд його до уваги не приймає. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від17.07.1997 №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд не знайшов жодних підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Також зазначив, що в наданих відповідачем направленнях підстава перевірки не зазначена, а вказана мета не містить проведення контролю з дотримання суб`єктом господарювання норм законодавства з питань стану виробництва та обігу підакцизних товарів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 04.11.2024 №1652-П, «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 04.11.2024 №2947/Ж3/25-01-09-01-02 та №2946/Ж3/25-01-09-01-02 проведено фактичну перевірку з 04.11.2021 по 04.11.2024 ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з дотримання суб`єктом господарювання норм законодавства з питань стану виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт продажу ароматизатору харчового «Hype kit» «Sour Cola» 10мл/50мг за ціною 319,00 грн в наборі разом з нікотином Нікотинобустер та гліцерином, що підтверджується фіскальним чеком ХМ5kOgBkvgE від 04.11.2024. Також дана операція проведена РОS-термінал та продавцем ОСОБА_2 видано чек №357813827.

Також, згідно з базою даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» відповідачем встановлено, що за період з 13.08.2024 по 04.11.2024 включно здійснювалась реалізація наборів ароматизаторів та нікотину, що являються сировиною для рідин та використовуються в електронних сигаретах на загальну суму 141737,15 гривень.

Результати контрольно-перевірочної роботи оформлені Актом від 04.11.2024 №15704/Ж5/25-01-09-01-02 яким встановлено порушення п.2 ст.23 Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином.

Відповідальність за вказане порушення передбачена пп.21 п.2 ст.73 Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Враховуючи наведене, відповідачем винесено податкове повідомленнярішення від 04.11.2024 №18519/Ж10/25-01-09-01-02, яке є предметом даного спору.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів,вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлюєПодатковий кодекс України.

Відповідно до підпункту19-1.1.16пункту 19-1 статті19 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом19-1.1.17пункту 19-1 статті19 Податкового кодексу Українипередбачено, щоконтролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно із підпунктами20.1.4,20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно з підпунктами20.1.10,20.1.46 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Пунктом75.1 статті 75 Податкового кодексу Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу Українивизначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульованийстаттею 80 Податкового кодексу України.

Пунктом80.1 статті 80 Податкового кодексу Українивстановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

Відповідно до пункту81.1. статті 81 Податкового кодексу Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Приписами пункту81.2. статті 81 Податкового кодексу Українипередбачено, що у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично перевірка була проведена відповідачем на підставі підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, з аналізу якого вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

А отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом в постановах від 11.05.2022 у справі №540/4141/20, від 21.07.2022 у справі №320/1864/21, 320/8042/21, від 08.12.2022 у справі №140/2889/21.

Оцінюючи доводи позивача щодо наявності процедурних порушень під час проведення перевірки з огляду відсутність в наданих відповідачем направленнях підстав перевірки та відсутності мети проведення перевірки в частині контролю з дотримання суб`єктом господарювання норм законодавства з питань стану виробництва та обігу підакцизних товарів, суд приходить до висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки вказані твердження повністю спростовуються наданими відповідачем копіями направлень від 04.11.2024 №2947/Ж3/25-01-09-01-02 та № 2946/Ж3/25-01-09-01-02.

Щодо суті порушень чинного законодавства, які виразились у реалізації сировини (ароматизатор, гліцерин та нікотин) для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суд зазначає про таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З 27.07.2024 набрав чинностіЗакон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Так, згідно з пунктом 78 частини 1статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Стаття 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»визначає основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною .

Відповідно до частини 2статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно зУКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Частиною 1 пункту 11статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»передбачено, що за порушення цьогоЗаконущодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Так, відповідно до пункту 21 частини 2статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб`єктів господарювання за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно зУКТЗЕД, окремо чи в наборах, застосовуються штрафні санкції у розмірі - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що факт здійснення позивачем в магазині, що розташований за адресою: м. Чернігів,вул. Красносільського, буд. 71-Б, продажу набору ароматизатору харчового «Hype kit» «Sour Cola» 10мл/50мг за ціною 319,00 грн в наборі разом з нікотином Нікотинобустер та гліцерином, підтверджується обставинами, встановленими контролюючим органом під час контрольно-розрахункової операції, які зафіксовані в акті фактичної перевірки від 04.11.2024 №15704/Ж5/25-01-09-01-02.

Відтак, висновок відповідача, що в порушення частини 2статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», позивачем в місці здійснення господарської діяльності, здійснюється продаж сировини для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах є правомірним.

Крім того, позивачем факт реалізації ароматизатору харчового «Hype kit» «Sour Cola» 10мл/50мг за ціною 319,00 грн в наборі разом з нікотином Нікотинобустер та гліцерином не заперечується.

Визначаючись щодо правильності розрахунку відповідачем штрафних санкцій, суд звертає увагу, що під час здійснення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації ароматизатору харчового «Hype kit» «Sour Cola» 10мл/50мг за ціною 319,00 грн в наборі разом з нікотином Нікотинобустер та гліцерином.

Відповідальність за вказане порушення передбачена пп.21 п.2 ст.73 Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Враховуючи що вартість реалізованого товару складає 319,00 грн, а 200% вартості реалізованого товару (738,00 грн) є меншим за 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року (7100 грн*3=21300,00 грн), штрафна санкція за порушення встановлене в ході перевірки має складати 21300,00 грн.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що в ході перевірки ним використано дані, з бази даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій». Тобто, до позивача застосовано штраф у розмірі 283474,30 грн (200% вартості реалізованих у період з 13.08.2024 по 03.11.2024 товарів).

Суд зазначає, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від всіх унших перевірок, які проводять податковими органами, полягає в тому, що при їх проведенні перевіряються правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності у поточний момент перевірки (фактичний момент перевірки), що корелюється із правом податкового органу прийти на перевірки без попередження у будь-яку годину , згідно робочого графіка платника податків.

Тобто, при фактичній перевірці мають фіксуватися ті факти і події, які мають місце (відбуваються) у період проведення такої перевірки (з моменту її початку і до моменту її закінчення).

У свою чергу, результати фактичної перевірки мають відображати ті фактичні події, які відбулись саме під час проведення такого заходу контролю, а висновки щодо певних подій, які відбулись поза межами, визначеної п.82.3 ст.83 ПК України тривалості фактичної перевірки, нівелюють саму природу фактичної перевірки та особливість її проведення без попередження платника податків.

Таким чином, отримання інформації з власних джерел програмного забезпечення (перевірка РРО за минулий період часу) виходить за межі фактичної перевірки, а тому використання такої інформації не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та свідчитиме про проведення відповідачем документальної перевірки.

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо використання даних з бази даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» за період з 13.08.2024 по 03.11.2024 є протиправними, а податкове повідомлення-рішення від 22.11.2024 №18519/Ж10/25-01-09-01-02 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 262174,30 грн таким, що не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.

Судомвраховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.11.2024 №18519/Ж10/25-01-09-01-02 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 262174,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2622,13 грн (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 13 коп), відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Повне рішення суду складено 21.07.2025.

Суддя Л.О. Житняк