Ухвала суду № 128977305, 18.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Львів

18 липня 2025 рокусправа № 463/4151/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, 1, м. Львів; ЄДРПОУ 44448833), Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (79000, вул. П. Грабовського, буд. 11, оф. №104, м. Львів) про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Личаківського районного суду м. Львова звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради:

- при оформленні повідомлень серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року в частині зазначення недостовірної інформації про керівника юридичної особи - Департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації;

- при прийнятті постанов серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року та серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року без перевірки достовірності інформації, зазначеної в повідомленнях серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року, в частині зазначення недостовірної інформації про керівника юридичної особи - Департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації;

- при зверненні до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича за примусовим виконанням вищезазначених постанов з порушенням вимог Статі 5 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:

1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;

2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця, виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчих проваджень, як такі, що винесені з грубим порушенням вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71311834 від 23.03.2023 та постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 71311834 від 19.11.2024;

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71224027 від 16.03.2023 та постанову про зміну (доловнення) реєстраційних даних ВП № 71224027 19.11.2024.

- стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань за завдану майнову шкоду в сумі 3403,87 грн. та завдану моральну шкоду в сумі 10 216,61 грн., всього - 13 615,48 грн.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29.05.2025 адміністративну справу №463/4151/25 направлено за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач просить «скасувати постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:

1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;

2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.».

Як встановлено із матеріалів позову, позивач звертається із позовом, зокрема, про оскарження постанов управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення від 2022 року, проте копії таких постав не долучає. Також жодних даних про те, коли позивач отримав вказані постанови, не зазначає, як і конкретних даних про те, коли дізнався про порушення своїх прав, а тому суд позбавлений можливості перевірити дотримання строків на оскарження таких.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом з`ясовано, що позивач 18.12.2024 позивач звертався із заявою до управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.

Листом від 20.01.2025 управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради повідомило, що підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення РАП 870630077 та закриття провадження у справі - не вбачається.

Таким чином, позивач був ознайомлений з постановами з листа від 20.01.2025, проте з позовом звернувся 06.05.2025.

Отже, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позовної заяви, зокрема у ній йдеться про скасування постанов від 23.03.2023, від 19.11.2024, від 16.03.2023 та від 19.11.2024.

У клопотанні про долучення додаткової інформації позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 16.12.2024 та 17.12.2024. Також 18.12.2024 позивач звертався із заявою до управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якій просив закрити виконавчі провадження.

Отже, в цьому випадку десятиденний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 18.12.2024.

При цьому позовна заява надійшла до суду 06.05.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В обґрунтування пропуску строку позивач зазначає, що діючий воєнний стан в Україні є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й усі інші органи державної влади на території Львівської області, не припиняли своєї роботи.

Тобто, позивач не був позбавлений об`єктивної можливості звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав чи інтересів, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.

Втім, як видно зі змісту поданої заяви, однією із причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану.

Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Позивачем, не надано доказів того, що запровадження воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв`язку, а саме покликання на запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуальних строків.

Щодо покликання позивача про досудове врегулювання спору суд зазначає таке.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі №440/1290/19 дійшов наступних висновків:

«КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Також стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

На відміну від вищевказаного частина друга статті 287 КАС України встановлює і інші строки звернення до суду, зокрема, триденний строк у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.

Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.

Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішень державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання таких рішень, який обчислюється календарними днями.

Отже, при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах адміністративний суд правомірно застосував спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».».

Отже, покликання позивача про досудове врегулювання спору, як підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання належних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Отже, заява позивача про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим ст. ст. 160, 161 КАС України, тому позовну заяву потрібно залишити без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

5. Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна