Рішення № 128977085, 18.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року

справа №380/3994/25

провадження № П/380/4917/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19; ЄДРПОУ: 40108646), в якому з урахуванням заяви від 13.03.2025 просить:

визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 278885 від 28.01.2025 стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.01.2025 поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Павлишиним Олегом Михайловичем було винесено терміновий заборонний припис серії АА №278885 щодо позивача у зв`язку із вчиненням домашнього насильства щодо її доньки, ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вказаний терміновий заборонний припис було складено без правових підстав та є протиправним, оскільки вона не вчиняла домашнього насильства стосовно постраждалої особи, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Ухвалою від 05.03.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 28.03.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що 27.01.2025 поліцейські під час здійснення патрулювання отримали виклик від позивача на службовий планшет про вчинення домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши на місце події, працівники поліції почали об`єктивно з`ясовувати усі обставини, відібрали заяву в позивача, пояснення в ОСОБА_3 , склали відповідну форму оцінки ризиків. Відтак, патрульними дійсно було зафіксовано факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно своєї дружини (позивача). Отож, відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис серії. Водночас, в ході з`ясування усіх обставин справи, під час спілкування поліцейських із ОСОБА_2 , яка є неповнолітньою донькою позивача, встановлено, що позивач того ж дня, 27.01.2025 вчиняла домашнє насильство відносно своєї доньки, а саме чинила психологічний тиск, принижувала її честь та гідність. Отож, працівники поліції не могли не відреагувати на даний факт. Останніми було відібрано заяву від ОСОБА_3 , враховуючи те, що дана заява була написана в присутності та зі слів неповнолітньої доньки, складено форму оцінки ризиків та, відповідно, відносно позивача складено й оскаржуваний ТЗП, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №955930, який направлено у Сихівський районний суд міста Львова. Також зазначає, що ТЗП стосовно кривдника, на момент виникнення спірних правовідносин, вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку.

09.04.2025 представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18.03.2025 у справі №464/785/25 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

27.06.2025 представник позивача подав клопотання, у якому просив долучити постанови Сихівського районного суду м. Львова щодо позивача.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

27.01.2025 поліцейськими Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції було отримане повідомлення про вчинення домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_2 .

Як видно із записів відеореєстратора поліцейських взводу 2 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області, після прибуття за викликом, поліцейські опитали позивача по справі, ОСОБА_1 , яка повідомила, що її чоловік, ОСОБА_3 , проходив військову службу під час мобілізації, під час якої знайшов собі іншу жінку. Після звільнення з військової служби у серпні 2024 року ОСОБА_3 постійно чинить щодо позивача фізичне та психологічне насильство, погрожує заподіяти тілесні ушкодження та виселити її з квартири. Зокрема, у день виклику, 27.01.2025 коли позивач прибула додому, чоловік не впустив її до квартири та почав викидати через двері її особисті речі та фізично перешкоджав можливості їх забрати. У зв`язку із вищезазначеним, подружжя вважає неможливим подальше спільне проживання, а тому планує розірвання шлюбу та поділ спільного майна. На вказаному моменті зафіксована також суперечка позивача з її дочкою, ОСОБА_2 , протягом якої, донька позивача, зокрема, звинувачує свою матір у вчиненні психологічного насильства щодо ОСОБА_3 , у забороні їй спілкуватися з подругами, у втручанні в її приватне спілкування шляхом перечитування особистих листувань у соціальних мережах та забороні піти з подругою на концерт. Крім того, заявляє, що її матір погрожувала найняти людей, щоб стежити за нею. Позивач у свою чергу відповідає, що її донька обманює її саму, зокрема, набула шкідливу звичку у вигляді тютюнопаління. Також зазначила, що заборонила доньці спілкуватися із подругою, оскільки та намагалась накласти на себе руки. Згодом позивача вдруге було опитано у господарському приміщенні, де позивач вдруге описала факти вчинення її чоловіком щодо неї домашнього насильства. Далі поліцейськими було опитано чоловіка позивача, ОСОБА_3 та її доньку, ОСОБА_1 . Зокрема, ними було повідомлено, що ОСОБА_1 протиправно забрала доньку із школи, під час перебування чоловіка на військовій службі поширювала неправдиві чутки про його загибель. Донька позивача зазначає, що не може жити зі своєю матір`ю, оскільки та забороняє їй дружити з тими, з ким вона хоче та вдягатися як вона хоче, а також поширює про неї неправдиві чутки.

Працівниками патрульної поліції було прийнято заяву від громадянина ОСОБА_3 , у якій останній описав, що з боку його дружини, ОСОБА_1 , чиниться моральний тиск та побиття їхньої доньки, ОСОБА_2 . Зокрема, зазначено, що дружина у його присутності постійно намагається спровокувати конфлікт, під час його перебування на військовій службі завдавала доньці тілесних ушкоджень, проти волі обмежувала її вільне пересування шляхом замикання у квартирі, перешкоджала у відвідуванні школи та у спілкуванні з друзями.

Окрім того, працівниками патрульної поліції було складено форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за результатами проведених бесід із донькою позивача, ОСОБА_2 . Під час опитування ОСОБА_2 відповіла «так» на запитання №1, №2, №3, №4, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №17 (1 і 2), №19, №27.

За результатами проведених бесід та заслуханих пояснень поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП сержантом поліції Павлишиним О.М., було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №278885 у зв`язку із скоєнням домашнього насильства: 27.01.2025 о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме: ображала та принижувала, чим завдано шкоди її психологічному здоров`ю. Заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 3 доби з 00 год. 40 хв. до 00 год. 40 хв. 01.02.2025.

Також поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП Павлишиним Олегом Михайловичем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.01.2025 серії ВАВ №955930 за частиною другою статті 173-2 КУпАП. У протоколі вказано: 27.01.2025 о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме: ображала та принижувала, чим завдано шкоди її психологічному здоров`ю.

Вказаний протокол було направлено до Сихівського районного суду м. Львова для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18.03.2025 у справі №464/785/25, яка набрала законної сили 28.03.2025, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Вважаючи винесений терміновий заборонний припис протиправним, позивач звернулась до суду із позовом про його скасування.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).

Відповідно до пунктів 3, 5, 12, 14, 16, 17 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII: домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи є психологічне насильство. В свою чергу, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За приписами частини першої статті 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, Національна поліція є органом, уповноваженим на вчинення дій із запобігання та протидії домашньому насильству.

Статтею 25 Закону № 2229-VIII передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).

Відповідно до пунктів 1-6 розділу ІІ Порядку №654, заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Припис може містити такі заходи:

зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, (далі - Порядок №369/180).

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Згідно з Додатком до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про прийняття припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Окрім цього, Закон № 2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку №369/180 дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Згідно з п.7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Таким чином, процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства запроваджена з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення; проведення такої процедури передує рішенню щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Учасниками такої процедури є постраждала особа та поліцейський уповноваженого підрозділу поліції.

Оцінка ризиків дає змогу визначити ризики неминучої небезпеки та летальності в окремих випадках домашнього насильства і вжити оперативних заходів для запобігання випадкам повторного насильства. Форма оцінки ризиків повинна використовуватись, щоб допомогти постраждалій особі розробити індивідуальний план безпеки та обрати необхідні операційні заходи, які гарантуватимуть їй безпеку.

Результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. У разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров`ю постраждалої особи.

Судом встановлено з матеріалів справи, що працівниками патрульної поліції було проведено опитування доньки позивача, ОСОБА_2 , за наслідком якого було складено форму оцінки ризиків домашнього насильства, кривдник: ОСОБА_1 . Під час опитування ОСОБА_2 відповіла «так» на запитання №1, №2, №3, №4, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №17 (1 і 2), №19, №27. Отже, з огляду на норми пункту 6 розділу ІІ Порядку №369/180, враховуючи наявність більше двох відповідей «так» на запитання від 1 до 6, суд приходить до висновку, що вказане свідчить про наявність високого рівня небезпеки, а тому уповноважений представник поліції згідно з вимогами Порядку №369/180 був зобов`язаний скласти терміновий заборонний припис.

Щодо доводів позивача про закриття провадження у справі постановою Сихівського районного суду міста Львова від 18.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення №464/785/25 відносно позивача за частиною другою статті 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, суд зазначає, що такі не можуть впливати на оцінку судом законності тимчасового заборонного припису, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття такого припису мають різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові 17.02.2022 справа №380/952/20.

Щодо обставин, встановлених під час розгляду Сихівським районним судом міста Львова справи про адміністративне правопорушення №464/785/25 та озвучених в межах вказаної справи доводів позивача та членів її сім`ї, суд зазначає, що такі мали значення лише під час розгляду та вирішення відповідної справи про адміністративне правопорушення та не можуть впливати на оцінку судом дій поліцейського під час складення припису у межах справи про його оскарження.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що дії офіцера поліції щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно позивача відповідають вимогам п.7 Порядку №369/180, яким чітко передбачено право на винесення такого припису, а відтак поліцейський 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП сержант поліції Павлишин О.М діяв правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством при складенні термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №278885 від 28.01.2025. Вказане приводить суд до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19; ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.