Рішення № 128977070, 18.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2025 рокусправа № 380/6127/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд. 11, кв. 21; ЄДРПОУ 45469175) з позовом до Львівської митниці в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів:

№ UA209000/2024/400170/2 від 27.09.2024;

№ UA209000/2024/400203/2 від 05.11.2024;

№ UA209000/2024/400206/2 від 13.11.2024;

№ UA209000/2024/400227/2 від 10.12.2024.

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

№ UA209140/2024/000991;

№ UA209140/2024/001159;

№ UA209140/2024/001193;

№ UA209140/2024/001358.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому просить позов задоволити.

Представник позивача подав заяву, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 12112,00 грн судового збору та 15200,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 45469175), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Між ТОВ «Лео Смарт Логістикс», як покупцем, та Ессел Селюлоз ВЕ Кягит Санаї Тіджарет Анонім Шіркеті (Essel Seluloz VE Kagit SAN TIC AS) (Туреччина), як продавцем, укладено Контракт купівлі-продажу № 030924 від 03.09.2024 (далі Договір).

1. 24.09.2024 ТОВ ТОВ «Лео Смарт Логістикс» з метою митного оформлення товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140026907U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

27.09.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400170/2:

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.22 та 23 CMR зазначаються підпис та штамп перевізника та відправника товару. У поданій до митного оформлення CMR гр.22 та 23 відсутні підписи;

- у гр.3 зазначено місце призначення Україна, без вказання конкретного географічного пункту;

- рахунок на оплату витрат на транспортування не містить відомостей про особу відповідальну за надану інформацію;

- положенням п.1.2. контракту купівлі-продажу передбачено що якість товару повинна відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не надано документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ;

- п.3.3. контракту передбачено наявність Заявок, на підставі погодження яких формуються Специфікація до контракту та проформа Заявки не надано митному органу;

- у відповідно п. 4.1 Контракту оплата повинна здійснюватись відповідно із проформою-інвойсом на кожну партію товару. До митного оформлення надано специфікацію на суму -116160,00$ та рахунок-проформу на суму 58080 дол.США, вартість одиниці товару у вищезгаданих документах зазначена 1,32 дол.США/кг. умови оплати 100% попередня оплата. У інвойсі вартість товару визначена на рівні 1,28 дол.США/кг, які умови вплинули на формування згадано рівня не роз`яснено;

- до митного оформлення надано платіжну інструкцію №1 від 12.09.2024 на суму 30000$. Поданий до митного оформлення інвойс ESE2024000001693, видано на суму 27957,76 дол.США. Ідентифікувати платіжні документи із даною поставкою неможливо;

- за власним бажанням декларантом надано експертний висновок ДЗІ. Згідно п. 54 Національного стандарту № 1, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 № 1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинна відображатися у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У Висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога щодо надання додаткових документів .

На вимогу декларантом додатково надано: Лист-роз`яснення від відправника щодо формування ціни, проте, документи, що підтверджують наведену інформацію відсутні. Інші документи дублюють надані при митному оформленні. Надані на вимогу документи не роз`яснюють та не усувають виявлені розбіжності. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу в та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA408020/2024/45369 від 11.09.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.6686 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 48953,90 грн.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000991.

2. 05.11.2024 ТОВ «Лео Смарт Логістикс» з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140031137U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення 2 позиції товарів з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації

05.11.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400203/2 :

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 3 (географічне місце вивантаження товару) зазначається точне місце розвантаження. У гр. 3 CMR від 30.10.2024 № 1785 зазначена графа заповнена із недотриманням вимог Конвенції (вказано тільки-Україна);

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 митної декларації та гр.4 CMR від 30.10.2024 р. № 1785, товар завантажений в м. ZONGULDAK (Туреччина), а адресою продавця є м. IZMIT Туреччина. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до розрахунку митної вартості;

- відповідно до вимог п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що поставка має здійснюватись на підставі письмової Заявки Покупця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди;

- відповідно до вимог п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що кожне постачання товару може супроводжуватись наступними документами у тому числі сертифікат якості чи паспорт якості. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД № UA209140/2024/022031 від 06.08.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1.6686 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 25775,75 грн.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001159.

3. 12.11.2024 ТОВ «Лео Смарт Логістикс» з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140031788U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення 2 позиції товарів з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

13.11.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400206/2:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури на перевезення від 08.11.2024 № 630 декларантом до розрахунку митної вартості не враховані витрати понесені покупцем на здійснення страхування вантажу при переміщенні вантажу до кордону України;

- відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 3 (географічне місце вивантаження товару) зазначається точне місце розвантаження. У гр. 3 CMR від 07.11.2024 № 1894 зазначена графа заповнена із недотриманням вимог Конвенції (вказано тільки - Україна);

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе.

Згідно гр. 20 митної декларації та гр. 4 CMR від 07.11.2024 р. № 1894, товар завантажений в м. ZONGULDAK (Туреччина), за адресою продавця є м. IZMIT Туреччина. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до розрахунку митної вартості;

- відповідно до вимог п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що поставка має здійснюватись на підставі письмової Заявки Покупця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди;

- відповідно до вимог п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що кожне постачання товару може супроводжуватись наступними документами у тому числі сертифікат якості чи паспорт якості. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди;

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу декларантом надано додатково сертифікат якості. Решти документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом на запит митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД № UA209140/2024/022083 від 06.08.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1.6686 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 14969,06 грн.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001193.

4. 10.12.2024 ТОВ «Лео Смарт Логістикс» з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209140034871U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

10.12.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/400227/2:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.5-6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) графа 23 повинна засвідчуватись печаткою та підписом перевізника. У гр. 23 CMR підпис перевізника відсутній. Зазначена графа заповнена із недотриманням вимог Конвенції;

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 митної декларації та гр.4 CMR, товар завантажений в м. ZONGULDAK (Туреччина), а адресою продавця є м. IZMIT Туреччина. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до розрахунку митної вартості;

- до митного оформлення надано рахунок-фактуру на оплату витрат на транспортування, дата складання рахунку-06.12.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, вантаж перетнув кордон 09.12.2024, тобто, на момент складання рахунку, відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі;

- відповідно до вимог п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що кожне постачання товару може супроводжуватись наступними документами у тому числі сертифікат якості чи паспорт якості. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Необхідно зазначити, що у відповіді на вимогу декларантом вказано, що до митного оформлення подано сертифікати якості на товар, натомість, присутні сертифікати аналізу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД № UA110130/2024/28391 від 09.12.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1.6686 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 68806,91 грн.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001358.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та карток відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400170/2 від 27.09.2024 суд зазначає таке.

Відповідач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що у поданій до митного оформлення CMR у гр.22 та 23 відсутні підписи, у гр.3 зазначено місце призначення-Україна, без вказання конкретного географічного пункту.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у накладній, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у товарно транспортній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.

На рівень митної вартості впливає лише доставка до кордону України. Крім того, інші подані документи вказують, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна).

Відповідач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що рахунок на оплату витрат на транспортування не містить відомостей про особу відповідальну за надану інформацію.

Вказане порушення носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки рахунок підписано та скріплено печаткою юридичної особи перевізника товару.

Щодо відсутності сертифікату якості товару, то відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість. Разом з тим сертифікат якості (паспорт товару) не містить жодної інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості та в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України не є документом, що підтверджує митну вартість.

Щодо відсутності заявок, на підставі погодження яких формуються Специфікація до контракту та проформа суд зазначає, що заявка покупця жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів, оскільки ціни визначаються продавцем у специфікації, проформі-інвойс, а остаточно в рахунку фактурі (комерційному інвойс), які позивачем були подані.

В оскарженому рішенні заначено, що відповідно п. 4.1 Контракту оплата повинна здійснюватись відповідно із проформою-інвойсом на кожну партію товару. До митного оформлення надано специфікацію на суму -116 160,00$ та рахунок-проформу на суму 58 080 дол.США, вартість одиниці товару у вищезгаданих документах зазначена 1,32 дол.США/ кг.умови оплати 100% попередня оплата. У інвойсі вартість товару визначена на рівні-1,28 дол.США/кг, які умови вплинули на формування згаданого рівня не роз`яснено, до митного оформлення надано платіжну інструкцію №1 від 12.09.2024 на суму 30000$. Поданий до митного оформлення інвойс ESE2024000001693, видано на суму-27957,76 дол.США Ідентифікувати платіжні документи із даною поставкою неможливо…»

Як встановлено судом відповідно до п. 3.3 Договору точну кількість та остаточну вартість певної партії товару вказано в інвойсах, позивачем під час митного оформлення долучено лист від продавця про зниження ціни від 1320 доларів США за тонну до 1280 доларів США за тонну. У зв`язку з цим в комерційному інвойсі була зазначена вартість 1 кг товару на рівні 1,28 доларів США. Згідно з п. 4.2 Контракту визначено, що умови оплати зазначені у Специфікації та Проформі Інвойс на певну партії товару. У разі переплати вона зараховується у рахунок майбутніх поставок. У разі недоплати, Покупець зобов`язується здійснити доплату не пізніше, ніж за 30 днів з моменту поставки певної партії Товару. Позивач здійснив передоплату за товар відповідно до рахунку-проформи № 202408291340 від 03.09.2024 на підставі платіжного доручення № 1 на суму 30 000,00 доларів США. Отже, на момент поставки товару на підставі комерційного інвойсу № ESE2024000001693, товар вже було повністю оплачено.

Щодо відсутності вихідних даних з додатками у експертному висновку ДЗІ суд зазначає, що висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400203/2 від 05.11.2024 суд зазначає таке.

Порушення щодо відсутності конкретного місця призначення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередньому рішенні UA209000/2024/400170/2 від 27.09.2024.

Відповідач посилається на те, що в товаросупровідних документах не відображені та не включені до розрахунку митної вартості витрати (складові митної вартості) навантаження та складські збори.

Відповідно до п. 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

У п. 2.1, 2.2 Договору визначено, що ціни на Товар встановлені в Доларах США та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей у країні Продавця.

Згідно з п. 3.2 Договору умови поставки товару: FCA CAYCUMA/ZONGULDAK/TURKEY, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс відповідно до ІНКОТЕРМС-2020. Згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) № ESE2024000001888 від 28.10.2024, який видано продавцем, поставка із Зонгулдак, Туреччина. Вказане місце завантаження відповідає умовам поставки, визначеним продавцем.

Так як, постачання здійснювалось у місці визначеному продавцем відповідно до умов договору, витрати з навантаження покладені на продавця, включені до ціни товару і не оплачувались позивачем окремо, твердження митного органу про необхідність покладення додаткових витрат на покупця є безпідставним та не ґрунтується на умовах договору та товаросупровідних документів.

Щодо неподання позивачем письмової Заявки Покупця вказане порушення має аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередньому рішенні.

Щодо неподання позивачем сертифікату якості чи паспорту якості суд зазначає, що згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2024 № 030924 визначено, що кожне постачання товару може супроводжуватися такими документами: проформа інвойс, оригінал коносаменту або оригінал СМR, комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження товару, експортна декларація, сертифікат якості чи паспорт якості. Отже, у цьому пункті Договору передбачена можливість, а не обов`язок подання такого документи як сертифікат якості.

Відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість та не містить жодної інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості та в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України не є документом, що підтверджує митну вартість.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400206/2 від 13.11.2024 суд зазначає таке.

Відповідач зазначає, що при визначенні митної вартості товару не враховані витрати понесені покупцем на здійснення страхування вантажу при переміщенні вантажу до кордону України.

Відповідно до п. 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Судом встановлено, що умови постачання та доставки товару не передбачали обов`язкового страхування вантажу, а відповідно позивач не мав ані обов`язку, ані можливості, подати митному органу документи щодо страхування товару.

Відносно порушень щодо відсутності конкретного місця в CMR призначення, щодо невключення витрат з навантаження, а також складських зборів до митної вартості товару, щодо неподання письмової Заявки Покупця, щодо неподання позивачем сертифікату якості чи паспорту якості мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередніх рішеннях.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400227/2 від 10.12.2024 суд зазначає таке.

Відповідач зазначає, що до митного оформлення надано рахунок-фактуру на оплату витрат на транспортування, дата складання рахунку - 06.12.2024, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, вантаж перетнув кордон - 09.12.24, тобто, на момент складання рахунку, відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі. Вказане порушення носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки рахунок підписано та скріплено печаткою юридичної особи перевізника товару.

Щодо інших вказаних порушень, то суд зазначає, що вони мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередніх рішеннях.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Львівської митниці не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.

При вирішенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 08/01 від 08.01.2025 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

У пункті 1.2 Договору визначено, що правничою допомогою в розумінні цього Договору є представництво Клієнта у справах щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, перелік яких визначається в додатках до цього Договору.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Договору передбачено, що відповідно до предмету цього Договору Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплатити Виконавцю вартість правничої допомоги (Гонорар), а також відшкодувати витрати, пов`язані з наданням правової допомоги.

Згідно з п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2 Договору правнича допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується Клієнтом Виконавцю фіксованим гонораром. Гонорар розраховується шляхом множення вартості роботи по оскарженню одного пакета документів на кількість пакетів документів. Під пакетом документів розуміється комплект із одного рішення про коригування митної вартості товарів і однієї картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вартість роботи по оскарженню одного пакета документів в суді першої інстанції за умови розгляду справи без виклику сторін складає 3 800 гривень.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар адвоката може встановлюватися у формі фіксованого розміру. У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 зазначено про те, що ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Суд дійшов висновку, що у випадку, якщо розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляд/і фіксованої суми і такий не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, то такий розмір є визначеним і не потребує доведення обсягу послуг та часу, витраченого на їх надання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 (пункти 129-134) зазначає, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Судом встановлено, що у договорі № 08/01 від 08.01.2025 року сторони визначили фіксований розмір гонорару. У Додатку № 2 від 24.03.2025 року сторони визначили перелік рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, які оскаржуються. 13.05.2025 року АО «Мицик, Кравчук і Партнери» сформувало рахунок на оплату правничої допомоги у справі № 380/6127/25.

Виконавцем в інтересах Клієнта, згідно Договору, виконано зобов`язання у справі № 380/6127/25 на стадії розгляду справи судом першої інстанції, про що складено Акт наданих послуг від 13.05.2025 року:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, прийняті Львівською митницею Державної митної служби України та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення; аналіз документів, які надавалися до митних декларацій, щодо яких прийнято рішення про коригування митної вартості; моніторинг судової практики і правових позицій Верховного Суду у подібних категоріях справ, аналіз документів та написання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, прийняті Львівською митницею Державної митної служби України та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, визначені в Додатку № 2 від 24.03.2025 року;

- написання відповіді на відзив у справі № 380/6127/25.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Львівську митницю.

Суд зазначає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з Львівської митниці на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400170/2 від 27.09.2024, № UA209000/2024/400203/2 від 05.11.2024, № UA209000/2024/400206/2 від 13.11.2024, № UA209000/2024/400227/2 від 10.12.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000991, № UA209140/2024/001159, № UA209140/2024/001193,

№ UA209140/2024/001358.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд. 11, кв. 21; ЄДРПОУ 45469175) судовий збір в розмірі 12 112,00 грн.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд. 11, кв. 21; ЄДРПОУ 45469175) витрати на правничу допомогу розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКухар Наталія Андріївна