Рішення № 128976920, 21.07.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/7393/20

провадження № 2-іс/340/720/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області, Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання протиправною та скасування акту перевірки, постанови та рішення за результатами розгляду скарги,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області (далі відповідач 1), Державної служби України з питань праці (далі відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок (та відповідно Акт інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ), що став підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 Сновською міською радою Сновського району Чернігівської області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та накладення штрафу в розмірі 500760,00 гривень;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019, винесену Сновською міською радою Сновського району Чернігівської області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної служби України з питань праці щодо незадоволення скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на висновок (та відповідно Акт інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД, яке виражене у листі №1924/3.3/3.3-20 від 17.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ Сновською міською радою Сновського району Чернігівської області винесено постанову №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 500760,00 грн за допущення до роботи чотирьох працівників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , без укладення трудових договорів та без повідомлення про прийняття працівників на роботу.

З такими висновками відповідачів не погоджується, оскільки зазначені в Акті інспекційного відвідування громадяни насправді є працівниками ТОВ "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" (код в ЄДР 40311406), з яким 02.01.2019 уклала договір оренди №02/01 приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що дійсно є власником нерухомого майна за вказаною адресою, однак жодної господарської діяльності на об`єкті «Сир-цех» не проводить, будь-яких документів щодо проведення перевірки стосовно дотримання вимог законодавства про працю не отримувала. Висновки про порушення нею законодавства про працю зроблені перевіряючими виключно з підстав належності їй на праві власності об`єкту нерухомого майна та зі слів ОСОБА_6 , який є працівником ТОВ «Компанія «Галаксі», до якого вона не має жодного відношення.

Не погодившись зі спірною постановою №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 позивач 17.03.2020 оскаржила її до Державної служби України з питань праці, однак листом №1924/3.3/3.3.-20 у задоволенні скарги було безпідставно відмовлено.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 9211,60 гривень.

07.04.2020 разом із позовною заяву позивача подала суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто без розгляду.

23.04.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, постановлено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/7393/20 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/7393/20 визначено суддю Савонюка М.Я.

Ухвалою суду від 31.03.2025 адміністративну справу №640/7393/20 прийнято суддею до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідача строк для подання відзивів на позовну заяву, а третій особі строк для надання письмових пояснень.

Представник Сновської міської ради надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що з одержаних під час інспекційного відвідування об`єкта «Сир-цех» пояснень уповноваженого представника позивача за довіреністю Тєлєгіна Олександра Івановичем до його повноважень по об`єкту «Сновський сир-цех» входив нагляд за збереженням майна, тому під його контролем на той час позмінно працювали чотири охоронці: Рябченко С.М., Коненко В.М., Говоров М.П. та Зарецький В.В. При цьому, будь-які кадрові документи у нього були відсутні, підприємство не працювало, а він не здійснював оплату праці цим охоронцям. Також, згідно пояснень громадянина ОСОБА_5 роботу охоронцем з 01.10.2019 йому запропонував саме ОСОБА_6 .

Вказує, що згідно доповідної провідного спеціаліста-інспектора з праці юридичного відділу В. Сігути від 02.10.2019, останній 02.10.2009 о 8 год. 25 хв. повторно відвідав об`єкт «Сир-цех» з метою відібрання пояснень у іншого охоронця ОСОБА_3 , однак він категорично відмовився пропускати інспектора на об`єкт. ОСОБА_6 у телефонному режимі повідомив, що отримав вказівку від ОСОБА_1 не пускати нікого на територію сир-цеху. 03.10.2019 охоронець ОСОБА_4 також не допустив інспектора на об`єкт, посилаючись на заборону керівництва.

Отже, у жовтні 2019 року саме позивач фактично розпоряджалася об`єктом «Сновський сир-цех» та здійснювала керівництво охоронцями через уповноважену особу ОСОБА_6 , при цьому документально не будучи їх роботодавцем.

Зауважує, що під час інспекційного відвідування ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_5 не повідомили інспектора про укладення трудових договорів з будь-яким іншим роботодавцем. На даний час ОСОБА_1 повністю сплатила накладений на неї штраф у сумі 500760,00 грн.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Державна служби України з питань праці також надала суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що підстави для задоволення поданої позивачем скарги №1924/3.3/3.3.-20 від 17.03.2020, у якій просила визнати протиправними та скасувати висновок та акт інспекційного відвідування від 22.10.2019 № ОМС-ЧГ1760/1512/АВ, а також постанову про накладення штрафу від 15.11.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД, були відсутні, оскільки законодавством не надані повноваження органу державного нагляду (контролю) щодо перегляду постанов уповноважених посадових осіб про застосування фінансових санкцій, накладених відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Водночас, відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Постанова №509, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) постанова про накладення штрафу може бути оскаржена лише у судовому порядку, про що і було проінформовано ФОП ОСОБА_1 листом від 17.03.2020 №1924/3.3/3.3-20.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Державної служби України з питань праці.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), правом на подання письмових письмових пояснень в порядку статті 165 КАС України не скористалась.

Суд враховує, що постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» 17.07.2020 №807-IX було ліквідовано Сновський район Чернігівської області та створено Корюківський район (з адміністративним центром у місті Корюківка) у складі територій, у тому числі Сновської міської територіальної громади.

Рішенням Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області № 3-1/VІІІ від 27.11.2020 внесено зміни до назви Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області та перейменовано її на Сновську міську раду Корюківського району Чернігівської області.

Оскільки в даному випадку не мало місце правонаступництво, а відбулась лише зміна назви державного органу зі Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області на Сновську міську раду Корюківського району Чернігівської області (без зміни коду ЄДРПОУ), тому до спірних правовідносин положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (процесуальне правонаступництво) застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе змінити назву відповідача1 на Сновську міську раду Корюківського району Чернігівської області.

Крім цього, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назва Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код 34376827) змінено на Сновський відділ Державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код 34376827).

Таким чином, суд вважає за необхідне також змінити назву третьої особи на Сновський відділ Державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно відомостей з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) від 12.03.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 06.02.2013 зареєстрована, як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_2 з основним видом господарської діяльності 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення (а.с. 72-73).

Позивачу на праві власності належить об`єкт нежитлової нерухомості «мінсирзавод цегляний А-2» загальною площею 737,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером: 7425810100:01:001:0005 за цією ж адресою (а.с. 130-133).

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів» від 12.05.2016 № 1353-VIII, серед іншого, перейменовано Щорський район на Сновський район, а місто Щорс Щорського району на місто Сновськ.

Згідно розпорядження Сновської міської ради від 26.09.2019 №115 «Про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », листа Управління держпраці у Чернігівській області від 27.09.2019 №02-04/5208 «Про присвоєння інспекційному відвідуванню порядкового номеру» та направлення на проведення контрольного заходу від 30.09.2019 №04-07/2089, з метою встановлення факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, 01.10.2019 провідним спеціалістом-інспектором з праці юридичного відділу Сігутою В.Б. за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю., здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності «Сир-цех» в м. Сновськ, вул. Олеся Гончара, 20 (а.с. 10, 11, 12).

Копію направлення на проведення контрольного заходу від 30.09.2019 року №04-07/2089 було зачитано та вручено інспекторами уповноваженому представнику позивача відповідно до довіреності HME 47223 від 10.07.2017 Тєлєгіну Олександру Івановичу, про що складено відповідний акт від 01.10.2019 (а.с. 13).

У письмових поясненнях ОСОБА_6 зазначив, що працює у ТОВ «Компанія «Галаксі», поряд з цим з 10.07.2017 є представником ФОП ОСОБА_1 щодо належного їй об`єкту нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що до його обов`язків входить нагляд за збереженням майна, тому під його контролем на той час позмінно працювали чотири охоронці: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . При цьому, будь-які кадрові документи у нього та на території підприємства відсутні, оскільки зберігаються у ФОП ОСОБА_1 . Жодних коштів від позивача не отримує, розрахунків із вказаними охоронцями не проводить. Підприємство не працює та знаходиться на продажу (а.с. 14).

Охоронник ОСОБА_5 , який був на місці проведення контрольного заходу 01.10.2019 також надав перевіряючим письмові пояснення, згідно яких ОСОБА_6 запропонував йому роботу охоронника з оплатою 150,00 грн за зміну 24 години на об`єкті «Сир-цех» з 01.10.2019 (а.с. 15).

02.10.2019 та 03.10.2019 провідним спеціалістом-інспектором з праці юридичного відділу Сігутою В.Б. на ім`я Сновського міського голови направлено довідні, згідно яких під час повторного відвідування об`єкту «сир-цех» за адресою: АДРЕСА_1 , на місці застав охоронців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які відмовились пропускати його на територію об`єкта та надавати письмові пояснення (а.с. 116, 117).

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування було складено Акт №ОМС-ЧГ1760/1512/НД/АВ від 07.10.2019 та оформлено вимогу про надання документів від 07.10.2019 №ОМС-ЧГ 1760/1512-НП, якою зупинено проведення інспекційного відвідування на десять робочих днів. Акт та вимога були надіслані за адресою місцезнаходження позивача (а.с. 118-123).

За результатами інспекційного відвідування уповноваженими посадовими особами 22.10.2019 складено Акт інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ, в якому зафіксовані порушення позивачем статті 24 КЗпП України - використання найманої праці чотирьох осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин (а.с. 126-132).

22.10.2019 інспектором з праці Сігутою В.Б. оформлено припис про усунення виявлених порушень від 22.10.2019 №ОМС -ЧГ 1760/1512/АВ-П (а.с. 133-135).

Вказані Акт інспекційного відвідування та Припис направлені ФОП ОСОБА_1 22.10.2019 засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації її місця проживання цінним листом з описом вкладення (а.с. 125).

У подальшому Сновська міська рада направила позивачу письмове повідомлення від 04.11.2019 №04-04/2362 про розгляд Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ 15.11.2019 (а.с. 138).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ головою Сновської міської ради Чернігівської області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України - допущення до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу працівників (охоронців) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , накладено штраф у розмірі 500760,00 грн (а.с. 140-141).

Постанову про накладення штрафу №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 направлено на адресу місця проживання позивача цінним листом з описом вкладення (а.с. 139).

Спірна постанова була направлена для примусового виконання до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Не погодившись із постановою №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 та Актом інспекційного відвідування, позивач звернулася зі скаргою до Державної служби України з питань праці, яка листом від №1924/3.3/3.3-20 від 17.03.2020 повідомила, що можливість оскарження постанови про накладення штрафу до Держпраці або її територіальних органів законодавством не передбачена (а.с. 174).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із статтею 1 КЗпП України цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із статтею 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 №280/97-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, належать, зокрема, делеговані повноваження щодо:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Станом на час виникнення спірних правовідносин процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі Порядок №823, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.

Пунктом 3 Порядку №823 визначено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад за наявності відповідного посвідчення мають право на проведення заходів державного контролю.

Приписами пункту 5 Порядку №823 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник.

Інспекційні відвідування з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, одинадцятим, чотирнадцятим підпункту 6 цього пункту, проводяться виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів (п. 10 Порядку №823).

Як зазначено в пункті 11 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Згідно матеріалів справи інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин було проведено у період з 01.10.2022 по 22.10.2022 провідним спеціалістом-інспектором з праці юридичного відділу Сігутою В.Б. (посвідчення №1512) за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю., згідно розпорядження голови Сновської міської ради від 26.09.2019 №115 «Про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », листа Управління держпраці у Чернігівській області від 27.09.2019 №02-04/5208 про присвоєння інспекційному відвідуванню порядкового номеру, та направлення на проведення контрольного заходу від 30.09.2019 №04-07/2089.

Зміст направлення від 30.09.2019 №04-07/2089 було зачитано, а його копію вручено уповноваженому представнику позивача Тєлєгіну Олександру Івановичу, про що складено Акт.

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування інспектором був складений Акт №ОМС-ЧГ1760/1512/НД/АВ від 07.10.2019 та оформлена вимога про надання документів від 07.10.2019 № ОМС-ЧГ 1760/1512-НП, якою зупинено проведення інспекційного відвідування на десять робочих днів. Акт та вимога були надіслані за адресою місцезнаходження позивача, яка збігається із зазначеною нею у позовній заяві адресою, цінним листом з описом вкладення.

Позивач у позовній заяві вказує, що жодних документів щодо інспекційного відвідування від відповідача 1 не отримувала.

Суд звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду 13.06.2018 у справі №820/6755/16 та від 17.10.2019 у справі №420/5895/18, згідно з якими позивач (яким як і у справі, яка розглядається, виступала фізична особа-підприємець) повинен самостійно організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо, з метою забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою. Надіслання відповідачем документації за адресою здійснення позивачем господарської діяльності, відправленням з описом вкладення і за допомогою кур`єрської служби, на яку покладено обов`язок перевірити повноваження особи, якій це відправлення вручається, є належним виконанням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Департаментом. Відносини між оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою, які забезпечують доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, перебувають поза контролем відправника, яким у даному випадку виступає відповідач. Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. Тому, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. Водночас, у разі вручення відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення. За умови повернення повідомлення про вручення відправлення з відміткою про його доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач вчинив усі можливі і залежні від нього дії, передбачені законом, з метою належного проведення інспекційного відвідування відносно позивача. При цьому, порушень щодо призначення та проведення такого контрольного заходу судом не встановлено.

По суті виявлених порушень позивач у позовній заяві зазначає, що дійсно є власником об`єкту нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , однак 02.01.2019 уклала з ТОВ"АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" договір оренди №02/01, відповідно до якого нежитлове приміщення площею. 297,3 кв.м. передано останньому у користування (а.с. 60-63). Сама жодної господарської діяльності на об`єкті «Сир-цех» по вул. Олеся Гончара, 20, м. Сновськ, Чернігівської області не проводить, а зазначені у Акті інспекційного відвідування охоронці ОСОБА_2 , Говоров М.П., Коненко В.М. та ОСОБА_5 насправді є працівниками ТОВ"АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ", що підтверджується відповідними договорами (а.с. 64-71).

Суд критично оцінює такі доводи позивача, виходячи з наступного.

Згідно довіреності від 10.07.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучерук Н.В., позивач уповноважила Тєлєгіна Олександра Івановича бути її представником при вирішенні питань, пов`язаних з веденням господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем для чого надала йому право підписувати усі необхідні документи, укладати та підписувати господарські та будь-які інші угоди, здійснювати всі інші дії, пов`язані з цією довіреністю. Строк дії довіреності визначено до 10.07.2020.

Дійсність вказаної довіреності позивачем не оспорюється. Відтак, Тєлєгін Олександр Іванович, як уповноважена особа позивача, був наділений правом представництва її інтересів як суб`єкта господарювання у тому числі і під час здійснення заходів контролю, мав змогу та можливість як повірений довести позивачу про необхідність забезпечення можливості проведення інспекційного відвідування та надання необхідних документів.

Обставин неможливості повідомлення ним позивача про проведення відповідачем1 у період з 01.10.2019 по 22.10.2019 інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин для надання додаткових пояснень та необхідних документів судом під час розгляду не встановлено.

Згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_6 вбачається, що він з 10.07.2017 є представником ФОП ОСОБА_1 щодо належного їй об`єкту нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та до його обов`язків входить нагляд за збереженням майна. Тому для здійснення цілодобової охорони були найняті чотири охоронці: ОСОБА_2 1973 року народження, ОСОБА_3 (пенсіонер), ОСОБА_4 (пенсіонер) та ОСОБА_5 .

Отже, ОСОБА_6 , будучи представником позивача, підтвердив наявність фактичних трудових відносин із вказаними особами, зазначивши при цьому, що до оплати їхньої праці сам відношення не має, розрахунки не проводить, а вся кадрова документація знаходиться у ФОП ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду справи судом досліджено відеозапис фіксації інспекційного відвідування, з якого встановлено, що за адресою та на час проведення інспекційного заходу знаходився громадянин ОСОБА_5 , який зазначив, що тимчасово працює охоронцем під керівництвом ОСОБА_6 позмінно. Працювати на постійній основі не може, оскільки отримує субсидію. На територію об`єкту допустити інспекторів праці без вказівки керівництва відмовився.

Стосовно укладеного 02.01.2019 з ТОВ"АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" договору оренди № 02/01 нерухомого майна, суд зазначає, що в оренду останньому позивач передала нежитлове приміщення площею 297,3 кв.м., при загальній площі об`єкта нежитлової нерухомості 737,10 кв.м, тому у її володінні на дату проведення заходу контролю перебувала значна частина будівлі включно зі всією земельною ділянкою.

При цьому, представник позивача Тєлєгін О.І. у своїх письмових поясненнях про факт укладення такого договору оренди нічого не зазначив, а повідомив про відсутність на об`єкті будь-якої господарської діяльності.

Також, на підтвердження надання послуг оренди ТОВ "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" позивач не надала суду жодних первинних бухгалтерських документів, зокрема рахунків на оплату, актів наданих послуг, банківських виписок тощо.

Щодо долучених до позовної заяви копій договорів на виконання робіт від 03.01.2019, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Усі вказані договори датовані 03.01.2019, поряд з цим згідно наданих ОСОБА_5 під час інспекційного відвідування письмових пояснень пропозицію роботи охоронника за адресою: м. Сновськ, вул. Олеся Гончара, 20 він отримав від ОСОБА_6 та вперше заступив на зміну 01.10.2019. Розмір оплати та графік роботи також погоджував із ОСОБА_6 . Відомості про виконання будь-яких робіт на користь ТОВ "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" у поясненні відсутні.

Враховуючи наведене, суд ставить під сумнів реальність правовідносин щодо надання послуг охорони орендованого майна між ОСОБА_5 та ТОВ "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" за адресою: м. Сновськ, вул. Олеся Гончара, 20. Крім цього, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження надання ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 послуг охорони згідно укладених договорів, зокрема актів виконаних робіт, відомостей про оплату наданих послуг, платіжних документів про сплату податкових платежів тощо.

При цьому, докази на підтвердження представництва Тєлєгіним О.І. інтересів ТОВ "АПТЕКА"ДІЯ ФАРМ" стосовно охорони орендованого останнім приміщення за за адресою: АДРЕСА_1 у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено висновки акта фактичної перевірки стосовно допуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим порушено, зокрема, вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України визначено Порядком №509.

Відповідно до пункту 2 вказаного порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Судом встановлено, що Сновська міська рада 05.11.2019 направила позивачу цінним листом з описом вкладення на адресу реєстрації її місця проживання письмове повідомлення від 04.11.2019 №04-04/2362 про розгляд Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ 15.11.2019

Таким чином, відповідачем1 належним чином виконано вимоги Порядку №509 щодо повідомлення позивача про надходження матеріалів інспекційного відвідування до уповноваженої посадової особи органу та призначення дати їх розгляду.

Слід також зазначити, що Порядок №509 не передбачає обов`язкову участь суб`єкта господарювання у розгляді справи про накладення штрафу.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2019 була установлена в розмірі 4173,00 грн.

Як наслідок, штраф, передбачений абзом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, згідно спірної постанови №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД від 15.11.2019 дорівнював 500760,00 грн (30 х 4173,00 грн. х 4 ос.).

Враховуючи встановлені обставини справи та дослідженні судом докази, оскільки органи місцевого самоврядування на підставі Порядку №823 наділені повноваженнями контролю за додержанням законодавства про працю та за виявлені порушення мають право накладати штрафи, тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення у вигляді постанови про накладення відносно позивача штрафу.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ, суд зазначає наступне.

Акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що може бути оскаржено до адміністративного суду.

Самі по собі дії по його складенню не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав та обов`язків суб`єкта господарювання, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов`язків правил поведінки для особи.

Тобто, акт перевірки та дії посадових осіб не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, а тому не можуть бути визнані протиправними. Правове значення та певні наслідки матиме саме рішення, прийняте відповідачем на підставі акту перевірки, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування Акта інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Державної служби України з питань праці щодо відмови у задоволенні скарги на Акт інспекційного відвідування від 22.10.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2019 №ОМС-ЧГ1760/1512/АВ/ТД, оформлену листом №1924/3.3/3.3-20 від 17.03.2020, суд зазначає таке.

Завдання, права та повноваження Державна служба України з питань праці визначені Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (в редакції на дату спірних правовідносин).

Пунктом 2 вказаного положення передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Водночас, ні Положенням про Держпрацю, ні Законом №877-V не передбачено повноважень Держпраці щодо перегляду постанов уповноважених посадових осіб про застосування фінансових санкцій, застосованих відповідно до статті 265 КЗпП України.

Як уже зазначено судом, приписами пункту 2 Порядку №509 визначено, що штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад, міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (уповноважені посадові особи) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Тобто положення Порядку №509 (в редакції на дату спірних правовідносин) передбачали єдиний спосіб оскарження постанови про накладення штрафу у судовому порядку.

Враховуючи наведені норми правового регулювання, підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Сновський відділ Державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування акту перевірки, постанови та рішення за результатами розгляду скарги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 липня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Відповідачі: Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061932, вулиця Банкова, 5, місто Сновськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15200); Державна служба України з питань праці (код ЄДРПОУ 04061932, вулиця Десятинна, 14, місто Київ, 15200).

Третя особа - Сновський відділ Державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34376827, вулиця Чернігівська, 9, місто Сновськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15100).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК