Єдиний державний реєстр судових рішень
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
21 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4971/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстальпостач" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України, -
УСТАНОВИЛА:
18.07.2025 року о 10:48 (п`ятниця) до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Кіровоградській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ ''Укрстальпостач'' (код ЄДРПОУ 31959034) - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до погашення податкового боргу юридичної особи в сумі 5 077 150,07 грн.
Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з`ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом та чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим процесуальним законодавством.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, встановлений строк для виконання вимог ухвали судді до 15 години 30 хвилин 18.07.2025 року.
18.07.2025 року о 13 год 00 хв керівник відділу інформаційних технологій повідомив про наявність технічного збою у роботі Електронного суду.
Згідно телефонограми, складеною секретарем судового засідання, представник податкового органу повідомив про технічну неможливість через збій у роботі Електронного суду, завантажити документи на виконання ухвали про залишення позову без руху.
В акті №4 від 18.07.2025 року щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи вказано про технічну непрацездатність електронних сервісів.
Тобто, підсумовуючи викладене, суддя зазначає про наявність ситуації, яке унеможливлює стороні, з огляду на її територіальну віддаленість, виконати вимоги ухвали судді у строк, визначений в ухвалі.
У зв`язку із викладеним існує об`єктивні обставини, які унеможлюють здійснити розгляд матеріалів позову протягом 48 годин.
Так, згідно офіційного повідомлення, відновлення технологічної роботи сервісів Електронного суду відновлено о 15:45, хоча, вказане не відповідає об`єктивній дійсності, оскільки спостерігалась неможливість заходу в систему Електронного суду.
20.07.2025 року (неділя) позивачем у систему Електронний суд завантажена/створена заява, яка була зареєстрована Кіровоградським окружним адміністративним судом 21.07.2025 року (понеділок).
Так, у вказаній заяві наведені посилання на норми п.87.13 ст.87 ПК України, ч.1 ст.289-2 КАС України та ст.6 Закону України ''Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України''.
Представник податкового органу зазначив, що жодна з вище перелічених правових норм не містить обмеження щодо строку звернення до суду з позовом про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення податкового боргу, а визначає умови для такого звернення: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Крім того, представник податкового органу зауважив, що у даному випадку строк звернення до суду не вважається пропущеним, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеній у постанові від 31.03.2025 у справі №160/5655/22 відповідно до якої: «Щодо доводів скаржника стосовно недотримання позивачем передбаченого частиною другої статті 122 КАС України строку звернення до суду з цим позовом, Суд зазначає, що п.87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу».
Досліджуючи вказану заяву, суддя зазначає наступне.
Так, за позицією податкового органу, що даної категорії спорів строки звернення не застосовуються. Тобто, фактично податковий орган стверджує про безпрецедентну у часовому просторі, можливість звернення до суду.
Водночас, суддя зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Тобто, як обставиною, з якою пов`язаний облік строку це є обізнаність позивача із фактом несплати платником податків податкового боргу більше 1000000 грн протягом 240 днів.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
У пункті 24 постанови Верховного Суду від 31.03.2025 року по справі №160/5655/22 (на яку покликається позивач) зазначено, що системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Водночас, з виникненням права на звернення до суду автоматично розпочинається відлік строків на звернення до суду.
Положеннями статті 289-2 КАС України не встановлено обрахунку строку звернення до суду, при цьому, Податковий Кодекс України також не містить особливостей щодо його обрахунку у справах щодо звернення до суду з позовом про обмеження права на виїзд. А відтак, застосуванню підлягають строки, визначені статтею 122 КАС України.
Отже, слід встановити дату початку відліку строку на звернення до суду та відповідно провести перевірку щодо дотримання тримісячного строку звернення до суду.
Податкова вимога від 24.01.2022 №0003307-1304-0467 на суму 5094270,07 грн, вручена платнику податків 07.02.2022 року, що підтверджується поштовим відправленням. З 08.02.2022 року розпочато відлік 240 днів, останній день цього строку є 05.07.2022.
Законом № 1914-IX Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України», а Податковий Кодекс України доповнено пунктом 87.13 статті 13. Вказані норми набули чинності з 01.01.2022 року.
Згідно пункту 69.9 Розділу XX ''Перехідні положення'' ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.
В абзаці третьому пункту 87.13 статті 87 ПК України вказано, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника є одним із заходів впливу на платника податків стосовно обов`язку сплати податкового зобов`язання.
У постанові від 01.07.2025 року по справі 120/2450/24 Верховний Суд навів детальний аналіз відмінностей між нормами статтею 283 та 289-2 КАС України, вказавши, зокрема, що
норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють «особливої» процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Отже, до даних правовідносин застосовуються загальні строки звернення до суду 3 місяця. Вказаний строк зумовлений тим, що після несплати податкового боргу протягом 240 днів в розмірі 1000000 грн, податковий орган зобов`язаний вживати заходів щодо спонукання у його погашенні, не обмежуючись зверненням до суду про стягнення податкового боргу, а застосовувати, зокрема, і такий захід, як звернення із позовом про обмеження виїзду за кордон.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Безумовним є право застосування обмежень задля спонукання виконання обов`язку, водночас, реалізація такого права має відбуватись у порядок та спосіб, а також із дотриманням строків, визначених статтею 122 КАС України. В іншому випадку, відсутність, як стверджує представник податкового органу, може призвести до свавільній дії податкового органу щодо визначення суб`єктів та строків застосування обмеження на виїзд.
Суддя не погоджується із доводами податкового органу про те, що до спірних правовідносин не розповсюджуються будь які строки звернення до суду, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах закону. Ні у ПК України, ні в КАС України не містить випадки, коли строки звернення до суду у позовах податкового органу не застосовуються.
Отже, хоча податковий орган може стверджувати про відсутність строків звернення до суду, це не відповідає дійсності, оскільки законодавство чітко встановлює строки для звернення до суду, і податкові органи також повинні їх дотримуватися.
Суддя зауважує, що для звернення до адміністративного суду контролюючого органу з вимогами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України передбачений тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення таких вимог, саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №140/26462/23.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Податковий орган із заявою про поновлення строків звернення до суду не звертався.
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а заяви про поновлення строків звернення до суду податковим органом не надано, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності інших поважних підстав пропуску строку.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
УХВАЛИЛА:
Повернути Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області його позовну заяву.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного протягом десяти днів, з дня її прийняття.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК
Судове рішення № 128976893, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/4971/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: