Рішення № 128976316, 21.07.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2025 року Справа № 280/4804/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.07.2024 № 0000020-2410-0829-UA23060070000082704 про нарахування орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 164 137,22 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.07.2024 № 0000016-2410-0829-UA23060070000082704 про нарахування орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 164 137,22 грн;

- судові витрати у розмірі сплаченого судового збору стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для перебування у власності позивача на праві оренди земельної ділянки для розташування кафе за адресою АДРЕСА_1 став укладений договір між Запорізькою міською радою та ЦВЄЛИХ Л. Є та ЦВЄЛИХ Т.М. № 201605000100696 від 29.12.2016. Однак, рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/121 було припинено право оренди зазначеної земельної ділянки у зв`язку з придбанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" будівлі кафе-бару, що знаходиться на ній, без згоди власників. На погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради № 59/121 від 29.08.2018 року "Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" земельної ділянки по пр. Соборному, 184 для розташування кафе". Постановою Верховного Суду від 07.09.2022 справі № 335/13167/18 рішення суду від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 залишено без змін. За таких обставин, в період з 29.08.2018 по 07.09.2022 року позивач не був користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) по пр. Соборному 184 в м. Запоріжжі, а тому відповідачем безпідставно здійснено нарахування податкового боргу орендної плати з фізичних осіб за 2020-2021 рік.

13.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4804/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.06.2025 за вх. 32369. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 наявні відомості про державну реєстрацію договору оренди землі зареєстрованого 01.03.2017 року Орендар ОСОБА_2 та ОСОБА_3 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 344041,51 грн. що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2016 року, наступним чином: ОСОБА_1 154846,53 грн., ОСОБА_3 189194,98 грн. Інформація стосовно його розірвання та передачу відповідної земельної ділянки до Орендодавця - Запорізької міської ради, в реєстрі відсутні.

30.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій заперечено проти доводів відповідача. Зазначає, що обов`язок щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна покладається на власника земельної ділянки, у даному випадку на Запорізьку міську раду. Наполягає, що земельна ділянка для розташування кафе за адресою АДРЕСА_1 в період з 2020 по 2021 рік не перебувала у його користуванні.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

30.06.2016 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 68/8 "Про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_1 , ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе". Відповідно до п. 3 зазначеного рішення вирішено надати у користування на умовах оренди строком на 19 років ОСОБА_1 , ОСОБА_4 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 для розташування кафе в межах, раніше затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 04.09.2003 № 292/9 за рахунок земель Запорізької міської ради.

29.08.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 59/121 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе", згідно з яким припинено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 право оренди земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) площею 0,1853 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 , раніше наданої рішенням міської ради від 30.06.2016 № 68/8 "Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе" та передано її до земель Запорізької міської ради; Договір оренди землі від 29.12.2016 № 201605000100696 розірвано.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради № 59/121 від 29.08.2018 "Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" земельної ділянки по пр. Соборному, 184 для розташування кафе".

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18 залишено в силі постановою Верховного Суду від 07.09.2022.

Головне управління ДПС у Запорізькій області 05.07.2024 винесло податкові повідомлення-рішення №0000020-2410-0829-UA23060070000082704, №0000016-2410-0829-UA23060070000082704, якими позивачу нараховано податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 та 2021 рік.

Позивач дізнався про наявність зазначених податкових повідомлень-рішень лише 05.06.2025 після отримання листа-відповіді № 25058/6/08-01-24-11 від 29.05.2025 на його звернення.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 05.07.2024 №0000020-2410-0829-UA23060070000082704, №0000016-2410-0829-UA23060070000082704, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу землекористувачі - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт14.1.136. пункту14.1ст.14ПК України).

Відповідно до пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з пунктами 288.2, 288.3 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Частинами першою і другою статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статей 125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід прав власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених норм законів свідчить, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15.

Тобто, у разі відчуження особою об`єкта, який перебував на відповідній земельній ділянці, до нового власника нерухомості переходить встановлений законодавством обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

При цьому, обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України, та виникає у юридичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Суд з цього приводу звертає увагу, що статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей (до 02 листопада 2016 року - «записів») до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 цього Закону).

З матеріалів справи вбачається, що позивач користувався земельною ділянкою для розташування кафе за адресою м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 184 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) на підставі укладеного із Запорізькою міською радою договору оренди, що був достроково розірваний через набуття права власності будинку, що знаходиться на ньому, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ".

На підставі рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/121 договір оренди земельної ділянки з позивачем було розірвано. Зазначене рішення було чинне до моменту його скасування рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 у справі № 335/13167/18, що набрало законної сили після касаційного перегляду 07.09.2022.

В рамках розгляду цивільної справи №335/10446/18 було встановлено, що нерухоме майно, що належить позивачу на праві часткової власності та знаходиться на земельній ділянці за адресою м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 184 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0155) вибуло з володіння поза його волею на підставі неіснуючих судових рішень. 18.08.2018 державним реєстратором Куляком Р.Ю. прийняті рішення про державну реєстрацію припинення обтяжень №42607456 та рішення №42607483 від 18.08.2018 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" на спірний об`єкт нерухомого майна. 18.05.2022 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду було встановлено зазначені обставини.

Таким чином, позивач в період з 18.08.2018 по 18.05.2022 не володів нерухомим майном, що знаходилось на земельній ділянці, а згадана земельна ділянка у період з 29.08.2018 по 07.09.2022 не перебувала у користуванні позивача на праві оренди.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки у позивача упродовж 2020-2021 років було відсутнє право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, розміщене на земельній ділянці, тобто позивач не користувався земельною ділянкою як власник, то визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2020-2021 роки є протиправним.

На підставі вищевикладеного, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.07.2024 № 0000020-2410-0829-UA23060070000082704, № 0000016-2410-0829-UA23060070000082704.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2626,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.07.2024 №0000020-2410-0829-UA23060070000082704.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.07.2024 №0000016-2410-0829-UA23060070000082704.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2626,20 грн (дві тисячі шістсот двадцять шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 21.07.2025.

Суддя М.С. Лазаренко