Рішення № 128976313, 21.07.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2025 року Справа № 280/4784/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 01.01.2004 по 07.09.2007, з 03.10.2007 по 25.08.2024 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періоди її роботи з 01.01.2004 по 07.09.2007 та з 03.10.2007 по 25.08.2024 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати ОСОБА_1 пенсію з часу призначення;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені в зв`язку із розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу з 28.08.2024 призначено пенсію за віком. Однак, під час призначення позивачу не було враховано стаж роботи у подвійному розмірі 01.01.2004 на посадах в реанімаційному відділенні закладу охорони здоров`я. Як вбачається з відповіді на адвокатський запит представника позивача, відповідачами не зарахований такий стаж подвійному розмірі у зв`язку зі зміною норм законодавства, які передбачають таке зарахування виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

10.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/11251/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позов не визнало. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 26.06.2025 за вх.№31921 посилається на те, що заяву позивача було опрацьовано та прийнято рішення про призначення позивачу пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позов не визнало. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 30.06.2025 за вх.№32434 посилається на те, що заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності разом з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Посилається на відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи, визначених статтею 60 Закону №1788-ХII після 01.01.2004.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

28.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також грошової допомоги відповідно до п. 7-1 цього Закону.

За принципом екстериторіальності заява Позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області яким прийнято рішення від 04.09.2024 № 083850023119 про призначення їй пенсії з 24.08.2024.

При обчисленні страхового стажу позивача до нього не було враховано у подвійному розмірі періоди її роботи в реанімаційному відділі закладу охорони здоров`я з 01.01.2004 згідно із ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.01.2025 № 0800-0270-8/9241 повідомлено, що стаж позивача з 01.01.2004 зараховано в одинарному розмірі, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Не погодившись з незарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами ч. 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таке право на зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону №1788-ХІІ, не пов`язано із набранням чинності Законом № 1058-IV. При цьому, для зарахування медичному працівнику стажу у подвійному розмірі необхідно враховувати саме специфіку місця роботи працівника, а не посади, що він обіймав.

Записами у трудовій книжці Позивача НОМЕР_1 № 11-20, а також довідкою КНП "Міська лікарня № 6" Запорізької міської ради від 26.08.2024 № 49/01- 06 підтверджується, що у періоди з 05.02.2002 по 07.09.2007 та з 03.10.2007 по 26.08.2024 позивач працювала на посаді сестри медичної відділення реанімації та інтенсивної терапії, перейменовано на відділення інтенсивної терапії.

Під час розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 303 від 08.10.1997 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно із роз`ясненням, наданим Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 № 02-886з-08, періоди роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, за правилами ст.60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи уреанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17 та від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-XII періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV.

Щодо посилань відповідача 1 на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у інфекційному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону №1788-XII є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом №1788-XII вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-XII був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

Отже, доводи відповідача 1 щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи особи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, після 01.01.2004 (набрання чинності Закону № 1058-IV) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача щодо не зарахування періодів її роботи з 01.01.2004 по 07.09.2007, з 03.10.2007 по 25.08.2024 в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі при призначенні їй пенсії за віком.

Щодо способу поновлення порушених прав позивача суд зазначає наступне.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви позивачки та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення розгляду заяви та прийняття рішення про призначення позивачу пенсії вчинено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо здійснення таких дій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 07.09.2007, з 03.10.2007 по 25.08.2024 до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати розмір пенсії позивача з моменту її призначення.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 01.01.2004 по 07.09.2007, з 03.10.2007 по 25.08.2024 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 07.09.2007, з 03.10.2007 по 25.08.2024 до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати розмір пенсії з моменту її призначення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 21.07.2025.

Суддя М.С. Лазаренко