Рішення № 128976307, 21.07.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2025 року Справа № 280/4703/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в надісланні позивачеві трудової книжки і копії наказу про звільнення на підставі її заяви від 17.04.2025 року неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направити поштою ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення і трудову книжку на її ім`я на підставі її особистої заяви від 17 квітня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач після звільнення за власним бажанням звернулась до відповідача із заявою про надсилання їй засобами поштового зв`язку оригіналу трудової книжки та копії наказу про звільнення. Однак, відповідачем безпідставно відмовлено у здійсненні таких дій з посиланням на непідтвердженість належності позивачу зазначеної адреси відправлення та необхідність підтвердити місце перебування позивача на підконтрольній Україні території. Вважає таку відмову перевищенням наданих відповідачу повноважень.

10.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі № 280/4703/25 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 30.06.2025 за вх. №32495. З позиції відповідача, відповідач, як роботодавець, несе відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників. Пересилання трудової книжки після звільнення можливо лише за згодою працівника на зазначену адресу. Враховуючи, що останнє відоме місцезнаходження позивача знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України, у відповідача виникає необхідність підтвердження актуальної адреси позивача на підконтрольній території України, що зумовлює позивача надати довідку внутрішньо переміщеної особи.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Позивач засобами електронного зв`язку 17.04.2025 звернулась до відповідача із заявою про направлення їй оригіналу трудової книжки та копії наказу про звільнення засобами поштового зв`язку за наступними реквізитами: 03146, м. Київ, до запитання, тел. НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

Відповідач листом від 15.05.2025 №0800-0701-8/47037 відмовив у направленні позивачу засобами поштового зв`язку оригіналу трудової книжки та копії наказу про звільнення на зазначену адресу з посиланням на непідтвердженість місцезнаходження позивача на підконтрольній Україні території та необхідність надати будь-які підтверджуючі документи, в тому числі довідку внутрішньо переміщеної особи.

Не погоджуючись з відмовою надсиланні трудової книжки та копії наказу про звільнення, позивач звернулася за захистом порушеного права до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 47 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Поряд з цим, пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 вищевказаної Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Сторонами не заперечується, що вони перебували у трудових відносинах як робітник та роботодавець, а трудова книжка позивача після звільнення у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України залишилась у відповідача.

17.04.2025 позивачем засобами електронного зв`язку із застосуванням електронного цифрового підпису направлено заяву, в якій вона просила відповідача направити оригінал трудової книжки та копію наказу про звільнення на наступну адресу: 03146, м. Київ, до запитання, тел. НОМЕР_2, отримувач ОСОБА_1 .

У листі-відповіді аргументовано відмову у надсиланні оригіналу трудової книжки та копію наказу про звільнення тим, що відповідач позбавлений можливості пересвідчитися у достовірності зазначеної адреси та перебування позивача на підконтрольній Україні території, та послався на зазначення неповної адреси без зазначення вулиці, будинку тощо.

Щодо зазначеної позивачем адреси направлення суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами) затверджені правила надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 32 Порядку № 270 поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку: найменування адресата (одержувача) та відправника: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, якщо відомо - ім`я та прізвище адресата. На простих та реєстрованих поштових картках, листах (крім тих, що адресуються до запитання, до відділення) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата (за наявності) зазначаються повністю; номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв`язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих).

Таким чином, у відповідача наявна можливість здійснити відправлення запитуваних документів на вказану позивачем адресу із зазначенням мобільного номеру телефону.

Водночас, чинне законодавство, що регулює порядок видачі трудових книжок працівникам після звільнення, не покладає обов`язку на роботодавця пересвідчуватись у достовірності вказаної адреси відправлення, а робітник, який має намір отримати трудову книжку за допомогою засобів поштового зв`язку, не зобов`язаний підтверджувати будь-якими доказами своє місцезнаходження. Єдиною умовою для отримання робітником своєї трудової книжки після звільнення засобами поштового зв`язку є письмова згода із зазначенням адреси направлення.

Сукупність встановлених судом обставин дають підстави зробити висновок, що відповідач у порушення чинних вимог законодавства не здійснив направлення позивачу засобами поштового зв`язку на зазначену адресу оригіналу трудової книжки та копії наказу про звільнення, що зумовлює суд зобов`язати відповідача здійснити направлення позивачу засобами поштового зв`язку копії наказу про її звільнення і трудову книжку на її ім`я на підставі її особистої заяви від 17.04.2025.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в надісланні засобами поштового зв`язку трудової книжки та копії наказу про звільнення на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.04.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направити засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення і трудову книжку на її ім`я на підставі її особистої заяви від 17.04.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 21.07.2025.

Суддя М.С. Лазаренко