Ухвала суду № 128975841, 21.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2025 року Справа №200/5223/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Лозінську Оксану Олександрівну, яка діє на підставі ордеру Серії АН № 1735016 від 15 липня 2025 року, звернувся через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач №2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057150010678 від 23.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віком та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV, з дати набуття такого права, зарахувавши позивачу період роботи з 01.09.1981 по 15.02.1988, з 23.02.1988 по 08.08.1988, з 16.08.1988 по 13.03.1989, з 12.06.1989 по 05.03.1990, з 15.03.1990 по 30.06.1990, з 13.08.1990 по 17.02.1993, з 03.06.1993 по 25.05.1995 до пільгового стажу роботи за списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160,161,172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки він опинився у скрутному матеріальному становищі. Зазначає, що оскільки йому було відмовлено в призначені пенсії, позивачу 58 років, інших доходів не має, що підтверджується довідкою про доходи з податкової. Вважає, що знаходиться в скрутному становищі і не може сплатити навіть мінімальний судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно зі пп 1 п. 1 ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно з практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року, справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95) суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом і з тим, аналіз норм Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

Позивачем надана Відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків - відсутня.

Суд зауважує, що таких відомостей не достатньо для встановлення реального майнового стану позивача та фактичного розміру його доходів за минулий рік, оскільки у вказаний період позивач не був позбавлений можливості отримувати доходи з інших джерел.

Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати інші виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28 квітня 2022 року (справа № 9901/377/21).

Суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про відстрочення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках.

З огляду на викладене вище, позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували його складне матеріальне становище, що унеможливило виконання позивачем обов`язку сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду, а тому у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 9 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць складає у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання даного адміністративного позову позивачем мало б бути сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (3 028,00 грн * 0,4*0,8).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 968,96 грн.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова