Рішення № 128975774, 21.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 рокуСправа №160/13244/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням уточненої позовної зщаяви від 18.05.2025 року просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про розгляд заяв громадян з земельних питань» від 26.03.2025 року № 2156-40/VIII в частині перенесення розгляду клопотання позивача від 18.03.2024 року;

зобов`язати Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на її черговому пленарному засіданні надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1225655100:02:001:0152 із зміною цільового призначення «Землі запасу» (код КВЦПЗД 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення, права комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач безпідставно відклав вирішення клопотання позивача та не прийняв рішення по суті. Відповідач у спірних правовідносинах або повинен прийняти рішення про надання позивачу дозволу, або прийняти рішення про відмову у наданні позивачу дозволу.

Ухвалою суду від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. При повторному розгляді заяви позивача рішенням Царичанської селищної ради від 16.05.2025 року № 2175-41/VIII, яке прийнято на сесії, відмовлено позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду».

10.06.2025 року позивачем до суду подано уточнену позовну заяву, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 16.05.2025 року № 2175-41/VIII «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за заявою гр. ОСОБА_1 » та зобов`язати Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на її черговому пленарному засіданні прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1225655100:02:001:0152 із зміною цільового призначення «Землі запасу» (код КВЦПЗД 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення, права комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суд від 21.07.2025 року уточнену позовну заяву позивача не прийнято до розгляду та повернуто позивачу через порушення вимог ч.7 ст. 44 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 18.03.2024 року звернувся до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1225655100:02:001:0152, із зміною цільового призначення з «Землі запасу» (код КВЦПЗД - 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД - 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. До клопотання додано наступні документи: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту та рнокпп, копії паспортів ВРХ, витяг з ДЗК.

За наслідками розгляду вказаного клопотання, тридцятою сесією восьмого скликання Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області 03.05.2024 року прийнято рішення Про розгляд заяв громадян із земельних питань» №1897-30/VIII. Вказане рішення мотивовано тим, що земельна ділянка відноситься до земель водного фонду контур поля №321, (болото 65). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 160/29604/24 визнано протиправним та скасовано рішення Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про розгляд заяв громадян із земельних питань» від 03.05.2024 року № 1897-30/VIII, в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду і зобов`язано Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.03.2024 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1225655100:02:001:0152, із зміною цільового призначення з «Землі запасу» (код КВЦПЗД - 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД - 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовної заяви відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідач повторно розглянув клопотання позивача та прийняв рішення «Про розгляд заяв громадян з земельних питань» від 26.03.2025 року № 2156-40/VIII, яким переніс розгляд клопотання позивача від 18.03.2024 року.

В оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено строку наступного розгляду клопотання позивача та не вказані чітко причини такого перенесення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно із статтею 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина 1 статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно із частиною 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

За змістом частин 1 та 2 статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Отже, ЗК України передбачено право громадян України на отримання у строкове платне користування (в оренду) земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби із земель державної і комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права врегульовано статтею 124 ЗК України.

Так, частинами першою - третьою цієї статі визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

При цьому відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що передача земельних ділянок в оренду для сінокосіння і випасання худоби здійснюється без застосування процедури земельних торгів та в порядку, що передбачений статтею 123 ЗК України.

У свою чергу, частиною першою зазначеної статті установлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В силу приписів частини 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як видно з матеріалів справи, 18.03.2024 р. позивач звернувся до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1225655100:02:001:0152, із зміною цільового призначення з «Землі запасу» (код КВЦПЗД - 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД - 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9952624652024 підтверджується, що земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки землі запасу (земельні ділянки, не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, відповідач повинен прийняти рішення по заяві позивача виключно на пленарному засіданні селищної ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу». Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а.

Одночасно, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача, яким перенесено розгляд клопотання позивача без зазначення чіткої дати повторного розгляду такого клопотання створює ситуацію правової невизначеності для позивача та порушує строки розгляду клопотання позивача.

За вказаних обставин, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру, то суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2020 року у справі №316/979/18 та виходить із наступного.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що рішенням Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 16.05.2025 року № 2175-41/VIII «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за заявою гр. ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у надані дозволу щодо відведення земельної ділянки в оренду; копія рішення міститься у матеріалах справи.

Отже, відповідач під час розгляду даної справи вже розглянув заяву позивачу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та прийняв відповідне рішення по суті.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для зобов`язання Царичанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на її черговому пленарному засіданні надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1225655100:02:001:0152 із зміною цільового призначення «Землі запасу» (код КВЦПЗД 16.00) на «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦПЗД 01.08), за рахунок земель сільськогосподарського призначення, права комунальної власності Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (51000, м. Дніпро, вул. 14 Гвардійської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 04339706) про визнання протиправним та скасування рішенні і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про розгляд заяв громадян з земельних питань» від 26.03.2025 року № 2156-40/VIII в частині перенесення розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18.03.2024 року

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Царичанської селищної ради Дніпровського району на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 605,60грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін