Рішення № 128975755, 21.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 рокуСправа №160/11543/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 07.02.2025 р., просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.01.2025 року №0010030414, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 09.01.2025 року КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» отримано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 07.01.2025 року №0010030414 про зобов`язання сплатити 20 342,33 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках викладених у акті перевірки від 13.12.2024 р. №76255/04-36-04-14-06/32130551 щодо порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в період лютий 2021 року. В акті камеральної перевірки про зазначений період взагалі не згадується. Водночас, в акті камеральної перевірки та в розрахунку штрафних санкцій підставою для застосування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата самостійно задекларованого платником податків податкового зобов`язання з податку на додану вартість, кінцевий строк сплати якого припадав на 30.03.2021 року. Оскільки дата прийняття спірного податкового повідомлення-рішення - 07.01.2025 р., нарахування суми штрафу здійснено відповідачем поза межами 1095 днів. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог, відповідно до ст.5 КАС України та вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача.

На виконання ухвали суду позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 29.05.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що згідно із статтею 75, 76 ПК України проведено камеральну перевірку КП «Кам`янської теплопостачальної компанії» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Камеральною перевіркою встановлено порушення термінів сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам. В позовній заяві позивач наголошує на тому, що в податковому повідомленні рішенні від 07.01.2025 р. №0010030414 не співпадають суми штрафних санкцій, яке підприємство має сплатити, так як в описовій частині зазначено суму 203 432,30 грн., а в доданому розрахунку 20 342,33 грн., що на думку позивача унеможливлює для платника визначення точного розміру зобов`язання яке має бути перерахованим до бюджету. Відповідач вважає таку позицію невірною, адже в податковому повідомленні-рішенні зазначено, 203 423,30 грн. загальну сума ПДВ з яких 10% це штраф який був застосований відповідно 20 342,33 грн. Податкове повідомлення-рішення та акт перевірки за своє формою та змістом відповідають вимогам ПК України та Порядку №1204 для оформлення результатів камеральної перевірки. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

09.06.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що в спірному податковому повідомленні-рішенні вказано, що період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення - лютий 2021 року, а в акті камеральної перевірки від 13.12.2024 р. №76255/04-36-04-14-06/32130551 про зазначений період в загалі не згадується. В той же час, як випливає з акту і розрахунку штрафних санкцій доданого до податкового повідомлення-рішення, підставою для застосування штрафних санкцій стала не своєчасна сплата самостійно задекларованого платником податкового зобов`язання з податку на додану вартість, кінцевий строк сплати якого припадав на 30.03.2021 р. Знову звертає увагу, що в податковому повідомленні-рішенні не співпадають суми штрафних санкцій які КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» має сплатити, так в описовій частині зазначено суму 203 423,30 грн., а в доданому розрахунку 20 342,33 грн., що унеможливлює для платника визначення точного розміру зобов`язання, яке має бути перерахованим до бюджету.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 32130551) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янська ДПІ. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

13.12.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт №76255/04-36-04-14-06/32130551, в якому встановлено порушення КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, пункту 203.2 статті 203 ПК України, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 ПК України (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), пункту 57.3 статті 57 ПК України (у разі порушення термінів сплати).

На підставі акта камеральної перевірки від 13.12.2024 року №76255/04-36-04-14-06/32130551 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 07.01.2025 року №0010030414, яким застосовано штраф у розмірі 10% у розмірі 20 342,33 грн., періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення є лютий 2021 року.

17.01.2025 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 07.01.2025 року № 0010030414.

Рішенням ДПС України від 21.03.2025 року податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.01.2025 року № 0010030414 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Згідно із пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п.2, 3 ч.1 та п.10 ч.2 ст.5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Позивачем висловлено наступні аргументи щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення: виклад графи щодо періоду діяльності, при здійсненні якої вчинено правопорушення, строк давності для визначення відповідачем грошового зобов`язання та не визначення точного розміру зобов`язання.

Згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням періодом діяльності, при здійсненні якої вчинено правопорушення, є лютий 2021 року. До податкового повідомлення-рішення наявний розрахунок, відповідно до якого датою подання звітності є 22.03.2021 року, а граничним терміном сплати є 30.03.2021 року.

Відповідно, лютий 2021 року є місяцем, за який в березні 2021 року позивачем подано податкову декларацію. Отже, саме лютий 2021 року і є періодом діяльності, при здійсненні якої здійснено порушення, оскільки період визначається передусім відносно діяльності.

Окрім цього, незалежно від викладу цієї графи поза розумним сумнівом є достатній рівень обґрунтованості та зрозумілості спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наявний розрахунок до нього, в зв`язку з чим позивач не міг не розуміти відповідних обставин. Навіть в разі дійсного існування стверджуваного недоліку оформлення податкового повідомлення-рішення такий недолік не міг би зумовлювати висновок про його протиправність з огляду на свою малозначущість та відсутність впливу на права позивача, а скасування податкового повідомлення-рішення з цієї підстави являло б собою надмірний формалізм та наданні переваги формі над змістом.

Так, позивач не навів заперечень по суті не вказував, що сплатив податкові зобов`язання своєчасно або що період прострочення є іншим, не вказував на існування підстав, які б звільняли його від відповідальності. Тобто, позивач не заперечував вчинення правопорушення як такого.

Судом на підставі наявних матеріалів справи, передусім акту перевірки, а також з урахуванням відсутності жодних доводів та доказів позивача проти цього, встановлено дійсне вчинення позивачем порушення, за яке його притягнення до відповідності. Уникнення відповідальності з формальних підстав суперечить меті та способу врегулювання спірних правовідносин, а також не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд підкреслює, що недоліки оформлення акта перевірки, податкового-повідомлення-рішення не є безумовною підставою для його скасування, оскільки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податків, що не спростовано позивачем жодними наданими належними, достатніми та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 року у справі №320/8116/20.

Щодо твердження позивача про не визначення точного розміру зобов`язання, суд вказує, що в податковому повідомленні-рішенні зазначено, суму щодо якої застосовується штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 203 423,30 грн. та відповідно 10% з якої зобов`язано сплатити штраф - 20 342,33 грн.

Щодо доводів позивача про строк визначення грошових зобов`язань слід зазначити, що дійсно згідно із п.102.1 ст.102 ПК України строк визначення грошових зобов`язань відповідачем складає 1095 днів.

Водночас, перебіг такого строку зупинявся з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX (далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.

Законом №2120-IX запроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п.102.9.ст.102 ПК України, згідно із якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX (далі Закон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п.102.9 ст.102 ПК України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Законом №2260-IX діяло загальне правило п.102.9 ст.102 ПК України про зупинення перебігу строків згідно із ПК України, з якого могли передбачатися виключення, та пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися визначення контролюючим органом грошових зобов`язань.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX (далі Закон №3219-IX), яким п.102.9 ст.102 ПК України виключено, а редакцію пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено наступним чином:

Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому згідно із пунктом 1 постанови КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 року та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 року строк для визначення грошових зобов`язань було зупинено в зв`язку з дією карантину, згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України

Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв`язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з позовом передбачалося п.102.9 ст.102 та пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для визначення грошових зобов`язань передбачалося в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п.102.9 ст.102 ПК України, а пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв`язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.

Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку для визначення грошових зобов`язань діяло з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року.

Більш того, обчислення строку здійснюється з дати сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, що за обставин цієї справи мало місце в 2024 році.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.

З урахуванням вищевикладеного, строк для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не є пропущеним.

Окремо слід зауважити, що жодних заперечень саме проти податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, ним не наведено.

Отже, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про правомірність накладення на платника податку штрафної санкції у розмірі, визначеному у п.124.1 ст.124 ПК України, та відповідно відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.01.2025 року № 0010030414.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтоване та прийняте з урахуванням усіх обставин, що мали значення, внаслідок чого позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (вул.Тритузна, буд.6, кв.168, м.Кам`янське, 51914, код ЄДРПОУ 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма