Рішення № 128974807, 18.03.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7056/24

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зазначала, що у березні 2024 вона звернулася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про видачу повторного свідоцтва про смерть її діда - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до листа № 631/33.10-87 від 26.03.2024 Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) її повідомив, що наразі повторна видача свідоцтва про смерть її діда, ОСОБА_2 , неможлива, оскільки у поданих нею документах наявні розбіжності у прізвищі.

Отримання свідоцтва про смерть її діда необхідне для здійснення підзахоронення її праху, коли настане час, до нього. Могила діда знаходиться на Берковецькому кладовищі.

Її дід - ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ батько ОСОБА_3 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Родинний зв`язок між батьком та дідом підтверджується архівною копією актового запису про народження батька, оскільки інших документів у неї не зберіглося. У подальшому батькові, ОСОБА_3 ), було видано паспорт, в якому допущено помилку в прізвищі - замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_1 ». Таким чином, у всіх подальших документах батько вже мав прізвище « ОСОБА_1 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася вона. У свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 від 25.11.1958 прізвище батька зазначено як « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_3 ». У подальшому, після смерті батька, було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 09.04.1993 на ім`я ОСОБА_3 .

01.08.1981 вона зареєструвала шлюб та змінила прізвище зі « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Посилаючись на зазначені обставини, просила встановити фат родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а вона є онукою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

У судове засідання заявник та заінтересована особа не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом установлено, що відповідно до архівної копії актового запису про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 . Батьками якого вказано: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом РАЦСУ Шевченківського району м. Києва від 09.04.1993, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками останньої вказані: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З доданих до заяви документів вбачаються розбіжності у прізвищі та імені ОСОБА_3 (архівна копія актового запису про народження особи) та ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть особи).

У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19), зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

При цьому, враховуючи, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, тому належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту родинних відносин, крім архівної копії актового запису про народження ОСОБА_3 , копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 та копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , заявницею не подано.

Вищевказані розбіжності у прізвищі та імені ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , а також відсутність належних та допустимих доказів не дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , який є батьком заявниці, є сином ОСОБА_2 .

А відтак відсутні докази того, що ОСОБА_2 є дідом заявниці.

Аналізуючи в сукупності обставини у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315 , 319, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, НОМЕР_3 ), заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04106, м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, 17, код ЄДРПОУ 26088771), про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук